Час від часу вона стає справжньою птахою. Ні, це не метафора. 38-річна франківчанка Оксана Тенюх – єдина жінка в Західній Україні, яка опанувала політ у костюмі-крилі (або ж вінгсьют, що має аналогічне значення у перекладі з англійської).

Йдеться про костюм, який імітує крила. На сьогоднішній день польоти в такому костюмі належать до різновиду парашутних стрибків. Вінгсьют формує в повітрі три форми крил, дозволяючи спортсмену керувати своїм польотом.

Двошаровий матеріал наповнюється повітрям через повітрозабірники, таким чином формується жорсткість крила, яка допомагає створити підйомну силу. Все це дозволяє досягти майже повної схожості з польотом птаха.

Незважаючи на гадану очевидність ідеї крил на руках, працездатна схема вінгсьюта була сформульована тільки в середині 1990-х років. Історія зберегла імена 75 винахідників крил на кшталт «летюча миша», які намагалися стрибати з різними конструкціями власного винаходу. Майже всі вони загинули. Через надзвичайно високу смертність в 1950-х роках американська федерація парашутного спорту навіть заборонила будь-які випробування крил на зразок «летюча миша», і ця заборона протрималася до кінця 1980-х років. Аж поки у середині 1990-х років француз винайшов сучасний вінгсьют.

«Як я до цього дійшла? – сміється Оксана. – Одного дня приїхала на аеродром, аби просто спробувати стрибнути з парашутом. Стрибнула, і мені сподобалося. Приїхала ще раз. І так уже тягнеться роками. Більшість парашутистів починають саме так, а потім кожен знаходить свою власну мотивацію. Для мене це був політ у костюмі-крилі».

Такий політ складний і вимагає фізичної підготовки та відповідних навичок. Щоб почати літати у костюмі-крилі, потрібно мати хоча б 200 стрибків з парашутом. Під час польоту вінгсьют  людина рухається головою вперед і вниз. За один метр польоту вниз деякі спортсмени пролітають до трьох-чотирьох метрів уперед. Швидкість польоту може досягати 360 км/год.

Оксана сміється, що заробляє собі на життя досить нудним способом, її робота доволі звичайна і геть не екстремальна – жінка виготовляє ритуальні пам’ятники. Але спрагу нових відчуттів цілковито задовольняє пристрасть до польотів. Франківчанка каже, що не може пояснити, чому їй так подобається стрибати в небі: «Ти просто відчуваєш, що це твоє. І крапка».

Новий костюм-крило коштує близько тисячі доларів. «Але я, як і більшість бідних українських парашутистів, купила вживане екіпірування, – сміється Оксана. – А це аж на половину менше».

«Яка різниця у відчуттях між стрибком із парашутом і польотом у костюмі-крилі? – міркує вона. – Під час останнього виникає таке відчуття, ніби ти і є літак».

Вінгсьют Оксана спробувала вперше лише цього літа. На рахунку спортсменки поки що шість польотів у костюмі-крилі. Але плани в неї дуже сміливі. Жінка хоче настільки відшліфувати свою майстерність, аби починати політ, стрибаючи не з літака, а з гори. А це під силу не кожному. В Україні таким мистецтвом володіють одиниці.

Наталя МОСТОВА