Катерина Масник

Кажуть, дворик, що на Хоткевича, 67 А, чи не один із найкрасивіших в Івано-Франківську. Ще б пак! Поміж будинків небайдужі жителі створили справжню затишну оазу для відпочинку. Тут і фігура Богородиці, і сквер пам’яті героїв України, присвячений загиблим «майданівцям» і учасникам АТО, а ще – лавочки і ошатні клумби, які майорять квітковим різнобарв’ям. Докладніше >>

Микола Грицак

27-літній амбітний патрульний поліцейський, який не задоволений реформою поліції. Але це не погасило його запал діяти. Іванофранківець уже вигадав кілька цікавих способів для реабілітації вояків АТО. А ще він любить вчитися і має доволі далекосяжні плани. Наразі Микола здобуває аж дві вищі освіти: реабілітолога-масажиста і юриста. У майбутньому планує підкорити не одну сходинку кар’єрної драбини. Докладніше >>

Квартет «Кантемус»

Вони не просто виконавці, а творці. І нерідко творять просто в центрі Івано-Франківська – на «стометрівці». Окрім цього, виступають на різноманітних концертах і конкурсах. Торік у регіональному конкурсі серед музичних колективів «Франкове підгір’я» хлопці вибороли першість. На фестивалі духовної пісні в Долині взяли гран-прі. А кілька тижнів тому вони навіть брали участь у передкастингу до талант-шоу «Х-Фактор». Докладніше >>

Антон Матвіїшин

Від науковця до сомельє. Закінчивши аспірантуру в напрямку психології, іванофранківець усвідомив, що найближчими роками ця діяльність не прогодує його сім’ю. «Є сенс ставати професором, але поки ти досягнеш цього ступеня, будеш сивим і старим, – пояснює Антон. – Якщо б я жив, наприклад, у Німеччині чи США, то однозначно б продовжував розвиватися як науковець. В Україні це доволі складно». Докладніше >>

Ірина Ключковська

Співачка, якій діапазон голосу дозволяє виконувати найскладніші вокальні твори світу, від старовинних музичних шедеврів до музики сучасних композиторів. Адже вона володіє найвищим типом голосу – колоратурним сопрано. Вже сьомий рік Ірина працює солісткою Івано-Франківської обласної філармонії. Докладніше >>

Оксана Тебешевська

Нещодавно президентським указом учителька української мови та літератури Голинської ЗОШ, що на Калущині, отримала високу нагороду – орден княгині Ольги ІІІ ступеня. Лауреатка каже, що за цією нагородою стоять багато років наполегливої праці – чотири десятки. Докладніше >>

Роман Дзундза

Чи справді диригент аж такий важливий на сцені? Іванофранківець Роман Дзундза переконує, що так. Каже, що диригування – то є ціле мистецтво і глибока філософія. Такий собі складний конструктор, який потребує досконалої ретельності. Основне завдання диригента – переконати всіх у правдивості того, що ти робиш: і глядачів у залі, й музикантів на сцені. Потрібно, аби музиканти змогли передати саме ті почуття і емоції, які автор вкладав у твір. Докладніше >>

Зоря РЕЙ

Вона називає себе щасливою людиною, бо понад усе любить роботу, якою щодня займається. Кардинальний перелом у житті надихнув франківчанку не лише на новий виток творчості, але навіть на зміну імені та прізвища. Жінка трохи скоротила своє ім’я Зоряна, а решта – витвір фантазії. «Рей» різними мовами означає промінь, всесвіт, а це якраз відповідає стану душі Зорі. Докладніше >>

Наталя Темех

Смілива франківчанка навчається на четвертому курсі одного з місцевих вишів, де опановує чеську філологію. А попри це, добряче тямить у бюджетних і цікавих подорожах, адже об’їздила вже великий шмат України та пів-Європи. І навіть веде свій блог мандрівника «Записник динозабрика». «Щоправда, там значно менше розповідей, ніж могло би бути, адже я трохи ледачий блогер», – усміхається студентка. Докладніше >>

Ярослав Атаманчук

Через кілька місяців іванофранківець Ярослав Атаманчук святкуватиме свій 90-літній ювілей. Хоча чоловікові потрібно доводити свій вік мало не з паспортом – бадьорий і активний, він зовсім не вписується у стереотипи про людей похилого віку. Докладніше >>

Іванна Вінтоняк

22-річна франківчанка не може зробити ні кроку своїми ногами, але здатна здійснювати сміливі життєві кроки. На шостому місяці життя в Іванни Вінтоняк діагностували невиліковну недугу – міопатія м’язів. Медики сказали, що дівчина ніколи не ходитиме. Але вона ходила. Щоправда, лише до восьми років і на невеличкі дистанції, бо швидко втомлювалася. Потім пересіла на інвалідний візок. Докладніше >>

Євгенія Картушова

Івано-франківський психолог Євгенія Картушова чотири роки тому відкрила свою йога-студію. Але до цього їй довелося багато чого усвідомити. Вперше спробувала займатися йогою шість років тому. Але не сподобалося. Каже, мабуть, не до того викладача потрапила. Потім Євгенію почали мучити болі в спині. Знову спробувала походити на йогу, хоча сумнівалася, що таким чином зможе оздоровити весь організм. Докладніше >>

Чжан Лічжи

Чжан Лічжи третій місяць навчає студентів ПНУ ім. В.Стефаника китайської мови, але й сам не пасе задніх – уже може сказати українською «дякую», «добрий день», «будь ласка». Йому 23 роки, але в Китаї – 24. Річ у тому, що в КНР враховують також період перебування плода в утробі матері. Докладніше >>

Вітольд Левицький

Нещодавно у мережі з’явився відеокліп пісні «Плакала калина» у виконанні незрячого отця Вітольда Левицького, пароха Церкви Серця Ісуса і Серця Марії м. Долини УГКЦ. Пісня присвячена пам’яті воїна, який упав на полі бою, захищаючи Батьківщину. Докладніше >>

Мирослав Татумиряк

31-річний священик парафії великомученика Юрія УГКЦ в с. Угорники Мирослав Татумиряк випікає просфори – богослужбовий літургійний хліб, який використовується під час Літургії для Євхаристії та під час проскомидії для поминання живих та померлих. Отець Мирослав уже набив руку в цій справі, адже випікає просфори ще з часу навчання в семінарії. Докладніше >>

Соломія Сташків-Олійник

Свою роботу вона порівнює з хірургією. Художник-реставратор ікон і поліхромної дерев’яної скульптури Соломія Сташків-Олійник уже сім років працює в Івано-Франківському краєзнавчому музеї. За цей час відреставрувала більше трьох десятків експонатів, але роботи ще непочатий край, адже загалом у музеї налічується аж 120 тисяч одиниць. Докладніше >>

Володимир Гарматюк

В івано-франківського журналіста Володимира Гарматюка цікаве захоплення почалося кілька років тому, коли для шкільного різдвяного свята доньці треба було змайструвати вертепну зірку. Чоловік одразу зголосився допомогти, хоч і уявлення не мав, як це зробити. У пригоді стали давні юнацькі знання з хенд-мейду, адже він свого часу назбирав цілу колекцію радянських журналів «Юний технік». Міг годинами виготовляти паперові літаки, кораблі та іншу всячину. Докладніше >>

Тетяна Шабат

Росіянка, яка після розвалу СРСР захотіла жити лише в Україні. «Я завжди відчувала, що Україна буде попереду всієї планети», – всміхається франківчанка Тетяна Шабат. Найдужче їй подобалася Західна Україна. Щоразу, приїжджаючи до чоловікової родини у Городенку, вона тішилася гостинністю і патріотизмом прикарпатців, а ще її вражала неймовірна краса Карпат. Докладніше >>

Яман Альхдур

Йорданець, який співає українською. 25-літній Яман Альхдур вчиться на шостому курсі Івано-Франківського національного медичного університету. Але це зовсім не заважає хлопцеві підкорювати місцеву публіку своїм вокальним талантом. Яман каже, що одного разу навіть письменник Степан Пушик похвалив його виступ. А нещодавно в одному з пабів йорданець презентував свій перший концерт. Докладніше >>

Руслана Загайкевич

Ця вишукана пані вміє під мелодійні ритми навчити розкривати в собі жіночність. 51-річна Руслана Загайкевич у власній школі викладає майстерність східних танців, організовує в Івано-Франківську всеукраїнські змагання і сама бере активну участь у конкурсах у різних куточках України. Хоча танці не завжди були її пристрастю. Докладніше >>