Легендарний чеченець передбачив війну в Україні

  • Генерал, голова якого коштувала мільйони доларів. 1 лютого вшанували річницю загибелі Іси Мунаєва, очільника проукраїнського Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва, який віддав своє життя за Україну. Спогадами про легендарного військового ділиться його охоронець, відважний чеченський боєць із позивним Алі, який днями разом із дружиною перебував в Івано-Франківську.

     

    Віддати борги

    Іса Мунаєв, бригадний генерал Збройних сил Чеченської Республіки Ічкерія,  учасник Першої та Другої чеченських воєн, військовий комендант Грозного (1999-2000), героїчно загинув торік під час оборони Дебальцевого.

    У відеозверненні до українського народу, опублікованому ще в серпні 2014-го, пояснюючи причини участі в російсько-українській війні, Іса Мунаєв сказав: «Є таке поняття – віддавати борги. Коли нам було дуже важко, братній український народ в особі найкращих синів України надав моєму народу, моїй батьківщині – Чеченській республіці – допомогу. Ми вирішили, що настав час платити за рахунками».

    Особистий ворог Путіна. За нього обіцяли мільйони доларів, за живого чи мертвого – не важливо. Велика людина в маленькому тілі, яка навчила своїх вояків цінувати не лише власне життя, але й життя ненависних ворогів.

    «Одного разу до його дому в Чечні приїхали на БТР російські солдати та почали гукати Мунаєва. Натомість вийшла мати і саркастично відповіла, що вони вже чотири рази вбили її сина. Вояки пояснили, що просто хотіли дещо віддати. Вони вивантажили цілі гори продуктів харчування. А на той час у Чечні з їжею було скрутно, адже волонтерів не було. Тими росіянами виявилися колишні полонені Мунаєва, які захотіли йому віддячити за людське ставлення. Іса ніколи не дозволяв знущатися над полоненими, іноді навіть телефонував їхнім батькам, аби ті забрали своїх дітей додому. Загиблого ворога завжди наказував поховати», – пригадує Алі, охоронець Іси Мунаєва.

    Ще донедавна за голову Алі російські загарбники з так званої ДНР готові були заплатити сто тисяч доларів. Однак тепер відважного чеченця виключили з чорного списку. Уже півроку він не воює і, мабуть, більше ніколи не буде. Кляте поранення. Тридцять куль одразу, дев’ять із яких уп’ялися в тіло, решта влучили в каску та бронежилет. Сорок п’ять крихітних уламків засіли у його черевній порожнині біля самого хребта… назавжди. Лікарі розводять руками – операція надто ризикована. Однак це геть не зламало сталевий дух чеченця. Іса Мунаєв пишався б такою витримкою і відвагою свого бойового побратима.

    isa_munaev

    З Богом

    Добровольчий батальйон ім. Джохара Дудаєва воював на українському боці з серпня 2014-го. З того часу і аж до смерті комбата Іси Мунаєва жоден боєць батальйону не загинув! Коли приїжджали на допомогу якомусь підрозділу, то чеченський генерал відразу попереджав українських солдатів: «Якщо робитимете все саме так, як я кажу, то даю гарантію 99,9%, що з бою повернетеся живими». І йому вірили, бо ще ніколи не підвів.

    Військовий від Бога, безперечний авторитет, без крику, самим лише поглядом віддавав накази. Ведучи вояків на завдання, завжди йшов попереду, а відходячи із зони операції, постійно слідував останнім – щоб, у разі чого, прикрити.

    Ним завжди керувала жага до справедливості. Зраду і алкоголізм не пробачав – відразу виганяв, міг навіть розстріляти. «Якщо солдат рушить у бій п’яним, то тим самим підступно зрадить своїх побратимів», – часто повторював Іса Мунаєв.

  • «Відбір до батальйону був жорстким. Мабуть, настільки ж жорстким, як і до французького легіону, – каже Алі. – Якщо людина бодай трохи «кривила душею», Іса одразу це відчував. Зрадника і слабкодуха розпізнавав моментально».

    «Іса Мунаєв ще на початку Майдану передбачив війну в Україні, – згадує охоронець. –  Він часто повторював слова першого президента Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва: «Коли зійде сонце України, зійде сонце і Чечні». Нинішня війна в Україні – це та сама війна, що знищила і Чечню. Мунаєв знав Путіна, «як облупленого». Він казав – якщо Путін заявляє про мир, то готуйтеся до ворожої атаки».

    Війну в Україні можна було зрубати на пні та завершити ще на початку 2014-го, як переконує Алі: «Коли на позиціях по всьому фронту стояли добровольці, прикривав «Правий сектор», ту купку ще не підготовлених російських військ могли «витиснути» без проблем. Якби не зрадницькі накази центрального командування. Зараз на фронті ще залишилися патріоти, але їх постійно меншає. Знову ж таки, через зрадницькі накази».

    12592416_1659077234359286_6748242280179417638_n

    Він усе знав

    Чеченський генерал був духовною і релігійною людиною. Він сповідував мусульманство, однак вважав Бога єдиним для всіх народів світу, просто казав, що кожен називає Творця своєю мовою. День починав і завершував молитвою. Рушаючи у бій, просив Божого благословення для захисту землі від загарбників.

    Перед битвою у Дебальцевому Мунаєв наче відчував, що вона стане для нього останньою. «Він уже сів у автівку, – розповідає Алі. – Але раптом уперше в житті повернувся назад, підійшов до кожного солдата, що залишився, та обійняв. Він усе знав».

    «Відколи генерал пішов із життя, він щодня являється мені уві сні…» – додає охоронець.

    Дружина Алі, чернівчанка Анжеліка Дирда, надзвичайно тепло згадує про Мунаєва та вважає його своїм духовним наставником: «Іса дуже хотів приїхати до нас у гості на Західну Україну, аби спробувати вареники з картоплею та смаженою цибулею. Ось тільки війна закінчиться і тоді вже… Від дня його загибелі щосуботи замовляю Службу Божу за упокій і неодмінно готую вареники… з картоплею та цибулею».

    Наталя МОСТОВА

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!