Дорожньо-транспортна пригода трапилась 6 лютого близько 20 години в селі Нижній Вербіж, що на Коломийщини.
Правоохоронці попередньо встановили, що 45-річний коломиянин, керуючи автомобілем Opel Astra, рухаючись автодорогою Р-24, в селі Нижній Вербіж допустив наїзд на пішохода, який раптово вибіг на проїзну частину дороги в невстановленому місці. Травмованого чоловіка, 1951 року народження, місцевого мешканця госпіталізували до лікарні.
Водія перевірили на стан алкогольного сп’яніння. Результат – тверезий.
Слідчі поліції розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) Кримінального кодексу України.
Поліція звертається до водіїв неухильно дотримуватись правил дорожнього руху:
“Обирайте швидкість та дистанцію, що дозволять вчасно зреагувати на зміну дорожніх обставин. Обов’язково враховуйте стан проїзної частини та дорожнього покриття. Знижуйте швидкість перед пішохідними переходами та в місцях можливої появи пішоходів на дорозі. Пішоходи не нехтуйте своєю безпекою, обов’язково одягайте світлоповертаючі елементи на одяг у темну пору доби. Будьте обачними та обережними!”, – йдеться в дописі.
«Ми були звичайною родиною, яка жила в любові, інколи в дрібних побутових сварках…» – ні, це не початок любовного роману. «Щастя було в усьому, планів на життя було так багато…» – це також не початок мелодрами про нещасливе кохання. «Мій тато дуже любив збирати гриби та гуляти в лісі…» – це не початок шкільного твору
Я поборола в собі страх, що побратими можуть стати чоловікові рідніші за сім’ю. Війна не лише забирає. Вона ще й об’єднала й поріднила багатьох людей між собою. Військові теж не є виключенням. Якраз навпаки. Мені здається, що саме між ними стається той особливий зв’язок, коли вони один одного починають називати братами чи побратимами. Страх, який
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного