Дорожньо-транспортна пригода трапилась 6 лютого близько 20 години в селі Нижній Вербіж, що на Коломийщини.
Правоохоронці попередньо встановили, що 45-річний коломиянин, керуючи автомобілем Opel Astra, рухаючись автодорогою Р-24, в селі Нижній Вербіж допустив наїзд на пішохода, який раптово вибіг на проїзну частину дороги в невстановленому місці. Травмованого чоловіка, 1951 року народження, місцевого мешканця госпіталізували до лікарні.
Водія перевірили на стан алкогольного сп’яніння. Результат – тверезий.
Слідчі поліції розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) Кримінального кодексу України.
Поліція звертається до водіїв неухильно дотримуватись правил дорожнього руху:
“Обирайте швидкість та дистанцію, що дозволять вчасно зреагувати на зміну дорожніх обставин. Обов’язково враховуйте стан проїзної частини та дорожнього покриття. Знижуйте швидкість перед пішохідними переходами та в місцях можливої появи пішоходів на дорозі. Пішоходи не нехтуйте своєю безпекою, обов’язково одягайте світлоповертаючі елементи на одяг у темну пору доби. Будьте обачними та обережними!”, – йдеться в дописі.
З початком великої війни я відмовилася від всього, що хоч якось могло підтримати моє психічне здоров’я. Через почуття провини, що гинуть люди та руйнуються міста. Через те, що мій Вова пішов у військо. Я заборонила собі сміятися, відпочивати, радіти дрібницям. В мене було відчуття, що разом з ним з дому пішла частина мене. Життя помітно
В одному зі спогадів, якими свого часу ділилася зі ЗМІ дочка Опанаса Заливахи Ярина, вона порівняла свого батька з відірваним листочком, бо не пам’ятав колись, коли був молодим, ні рідної мови, ні рідної культури. Так почався його шлях пошуку себе як українця й одночасно себе як митця, саме українського. Згодом життя у в Івано-Франківську
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного