• На полігонах Франківщини швидкими темпами зростають сміттєві гори, повінь лише додала проблем

  • Наслідки червневої повені на Прикарпатті ще довго нагадуватимуть про себе страшними руйнаціями.

    А ще навалою сміття, що його винесли із гір та виярків, лісів і лісосмуг потужні водяні потоки. З річок та струмків те все осіло на прибережних смугах. Місцеві мешканці разом із екологами та громадськими активістами, працівниками водного господарства і дорожними підприємствами збирають увесь цей непотріб. Особливо загострилася  проблема біля мостів та містків, адже здебільшого причиною їх руйнувань під час повені стали саме загати зі сміття, вирваних із коренем дерев та всього, що несли валуни й не давали воді проходу.

     Проблему поводження зі сміттям та його утилізацією порушили на селекторній нараді за участю голів облдержадміністрацій 17 липня під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Йшлося про врегулювання питань, пов’язаних із запобіганням потрапляння твердих побутових відходів до річки Тиса та інших водних об’єктів у національному і транснаціональному аспектах.

    На Івано-Франківщині 57 підприємств займаються збором і транспортуванням твердих побутових відходів. Сміття на полігонах щоразу більше. Гостро стоїть проблема його утилізації.

    «Врегулювати питання можна лише будівництвом на території області сміттєпереробного заводу. Це сприятиме поліпшенню екологічної ситуації та призведе до зменшення накопичення твердих побутових відходів», – акцентував на нараді голова Івано-Франківської ОДА Віталій Федорів.

  •  Однак для комплексного розв’язання проблеми потрібні різні механізми. Щоб мешканці міст і сіл мали стимул сортувати сміття, а не викидати його куди заманеться. Ті ж автомати для приймання пластикової тари в крамницях чи механізм обміну пляшки на товар тощо, як то є в інших країнах.

    Нагадаємо, Угорщина поскаржилась Зеленському, що потерпає від карпатського сміття

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    Тужливі пісні мого народу

             Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Люди, які бояться не обстрілів, а окупації

    Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як  воно

    Магда ЄвгенМагда Євген

    Пропорція для Путіна

    Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного

    Волошин ТарасВолошин Тарас

    Вакцинація і Конституція

    Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює