29 липня о 15:45 до долинських поліцейських надійшло повідомлення від медиків про те, що в селі Гериня Долинської територіальної громади у приміщенні місцевого магазину поранено продавчиню.
Посеред білого дня зловмисник зайшов до магазину, спричинивши тілесні ушкодження продавчині та заволодів грошами і товаром. Потерпілу госпіталізували. Завдяки злагодженим діям правоохоронців, фігуранта затримано впродовж декількох годин після злочину. Тепер підозрюваного судитимуть по законах воєнного часу.
Поліцейські негайно виїхали на місце події. В ході проведення першочергових слідчих дій з’ясовано, що в торговий заклад зайшов чоловік та вимагав, щоб продавець дала йому безплатно алкоголь. Жінка відмовилася, тоді нападник забіг за прилавок, почав душити потерпілу та завдавав їй удар кулаком в область голови. Коли жінка втратила свідомість, нападник ножем поранив її в шию. Заволодівши коштами та товаром, фігурант покинув місце злочину.
Поліцейські відпрацювали місце події, провели детальний огляд та опитали можливих свідків. У результаті кропіткої та наполегливої роботи оперативники менш ніж за дві години затримали його неподалік вчинення злочину. Затриманий – 30-річний місцевий мешканець, раніше судимий за скоєння майнових злочинів.
Слідчі затримали фігуранта в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 «Розбій» Кримінального кодексу України. Судом обрано затриманому запобіжний захід – тримання під вартою.
Процесуальне керівництво у справі здійснює Калуська окружна прокуратура. Правоохоронці перевіряють причетність фігуранта до скоєння злочинів.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює