“Над його будинком у с. Потік завжди майоріли два прапори – синьо-жовтий та червоно-чорний. Два стяги, пошиті друзями, сьогодні встановлять й біля могили Захисника Богдана Романчука…учасника Революції Гідності, АТО, людини, яка щиро любила світ та свою Батьківщину”, – згадують у громаді.
Боєць загинув на острові Білогрудий Скадовського району Херсонської області в бою з ворожими підрозділами РФ.
В останню путь воїна спершу провели у Львові. А вже 9 лютого на площі Роксолани у Рогатині Героя зустріла на колінах рідна громада. Місцем останнього спочинку захисника стане кладовище біля церковці святого Миколая в селі Потік.
Богдан Романчук був уродженцем села Потік. Навчався у Рогатинській гімназія імені Володимира Великого. Відтак здобув освіту у Дніпровському національному університеті залізничного транспорту імені академіка Всеволода Лазаряна за спеціальністю «інженер-механік».
У мирний час працював помічником начальника у Відокремленому підрозділі «Вагонне депо Клепарів» Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця». Був першим лідером молодіжної спільноти «Благословення» при Храмі Святих Володимира та Ольги у Львові, учасником місійної команди «Нова Культура».
Кандидат в майстри спорту України зі стрільби. Захоплювався фото- і відеозйомкою та гірським туризмом. Разом із братом мріяв відкрити власну майстерню “Teslya”.
Богдан виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у складі 8-го окремого батальйону Української добровольчої армії «Аратта». Із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації проходив військову службу у лавах 63-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Збройних сил України.
У Богдана Романчука залишилися вагітна дружина, батьки, брат, бабуся.
Розповідати про війну вголос іноді страшніше, ніж мовчати. Та ще страшніше – вдавати, що нічого не відбувається. Писати про своє життя у війні – це не про те, що я хочу пожалітися. Це про свідчення того, що відбувається з нами сьогодні. Мовчати чи писати Коли я вперше писала про наш з чоловіком особистий досвід життя
Якщо ви, як і я, не дуже тямите у мистецтві, то малярство на склі швидше за все у вас асоціюватиметься з традицією іконопису на склі, бо такі ікони ви точно бачили. Є в них щось таке особливе та неповторне. Як зазначила Ніна Поліщук, «гуцульські, покутські, буковинські та подільські ікони на склі створили цілком унікальну нішу
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного