На військовий облік хочуть не всі

  • В Україні 17 грудня набув чинності наказ Міністерства оборони України, згідно з яким військовий обов’язок стосується і жінок. Так, протягом 2022 року жінки мають стати на військовий облік, а тих, хто ухилиться, штрафуватимуть. Правда, процедуру взяття на облік обіцяють спростити і проводити онлайн.

    Поки одні нарікають на новий наказ і вичитують інформацію про процедуру, інші уже підписують петицію про її скасування.

    Обіцяють штрафувати

    Процедура постановки жінок на військовий облік стосується не всіх, а тільки представниць певних професій, пояснив начальник Київського обласного територіального центру комплектування та соцпідтримки Валерій Куценко. До переліку зобов’язаних потрапили багато популярних професій, зокрема журналісти, програмісти, лікарі, музиканти, юристи, соціальні працівники, рекламники, працівники ресторанів та готелів. Однак у владі визнали, що цей перелік таки завеликий, тож його переглянуть, аби зменшити.

    Також для взяття жінок на військовий облік ввели вікові обмеження та обмеження за станом здоров’я. Таким чином, військовий обов’язок стосується жінок віком від 18 до 60 років.

    Отже, протягом 2022 року жінки мають написати заяву до місцевого військкомату, надати копії та оригінали паспорта, ідентифікаційного коду, свідоцтв про одруження, народження дітей і закінчення навчання, довідки з місця роботи. Далі військкомат перевіряє, чи входить професія до переліку військовозобов’язаних. Комісія ухвалює рішення, чи ставити жінку на облік, і направляє її на медичну комісію за місцем проживання.

    У Міністерстві оборони анонсували, що, швидше за все, жінкам не потрібно буде їхати до свого місця реєстрації, аби фізично стати на військовий облік. Кажуть, це можна буде зробити онлайн.

    Ті, хто вирішить проігнорувати цю процедуру, мають знати, що з 2023 року жінок, які не стали на військовий облік, штрафуватимуть. Розмір штрафу складатиме від 850 гривень. Також штрафуватимуть і підприємства, на яких вони працюють. Для них сума штрафу буде від 5 500 гривень.

    Додамо, що під час пресконференції Ярослав Горбач, начальник управління персоналу командування сухопутних військ Збройних сил України, наголосив, що поставлення жінок на військовий облік не є призовом на військову службу.

    Військовозобов’язаних жінок, які стоять на обліку, можуть призвати на службу під час оголошення воєнного стану чи мобілізації, але лише за їхньої згоди.

    У Міністерстві оборони додали, що нововведення із взяттям на облік жінок ніяк не пов’язане з можливим вторгненням Росії. Кажуть, що цей процес розпочався давно.

    Не панікуйте – читайте закон

    Заступниця командира мінометної батареї по роботі з особовим складом, лейтенант Христина Бойчук, Національна гвардія України, ділиться, що їй прикро, що тільки на восьмому році війни у країні приймають такі законодавчі рішення. Каже, те, що громадськість ставиться з боязню до таких нововведень, не є дивним, але варто розуміти, що держава просто хоче знати, які є сили, засоби й ресурси на випадок, якщо почнеться повноцінне вторгнення РФ.

    Лейтенантка наголошує, що введення штрафів з 2023 року за ігнорування наказу не повинно лякати, якщо людина є законослухняним громадянином. Вона схиляється до думки, що ті, хто хоче йти на службу, стануть на облік протягом 2022. Але припускає, будуть і ті, які ухилятимуться від постановки на облік.

    “Ми живемо в державі, ми один народ і повинні робити все, щоб ми й наші діти жили добре, – наголошує Христина Бойчук. – Ми маємо передати країну у кращому стані, ніж отримали її від наших батьків. І для цього потрібно щось робити”.

  • Волонтерка Леся Качурова позитивно ставиться до цього наказу й зауважує, що він не є новим, а лише розширив перелік професій серед військовозобов’язаних. Каже, якщо в разі повномасштабного вторгнення може бути корисною державі, то їй потрібно розуміти, що робити й чим можна допомогти.

    За словами волонтерки, суспільство має жити по закону. А окремо громадянин сам вирішує, жити по цьому закону чи ні, але в разі його недотримання – відповідати за це. Тому вона вважає правильним введення штрафів за непостановку на облік і наголошує, що не бачить ніяких причин обурюватися через це. Ба більше, не бачить причин не ставати на військовий облік.

    “У нас, на жаль, знецінений статут громадянства. Але якщо ми хочемо жити в цій державі, ми зобов’язані захищати її, – наголошує волонтерка. – Це обов’язок кожного громадянина, незалежно від статі”.

    На введення цього наказу жінки реагують по-різному, зауважує Леся Качурова. Каже, знайомі з її оточення – з волонтерської бульбашки – вже давно стоять на обліку. Але в тих людей, які не дотичні до війни, що триває в державі, помітний переляк. Однією з його причин волонтерка називає те, що жінки начитались у соцмережах речей, які можуть викликати паніку й нерозуміння. А треба читати закон, у якому все нормально написано.

     

    Армія й стереотипи

    Христина Бойчук розповідає, що в Європі Україна серед країн з найбільшою кількістю військовослужбовиць. І це попри те, що в кадровій армії жінкам може бути складніше через певні стереотипи.

    Наприклад, через те, що жінки фізіологічно слабші – їм стараються допомогти. За словами лейтенантки, раніше під час навчання жінкам могли робити певні “поблажки”: можна не носити потрібну кількість часу бронежилет, бо важко, чи недостатньо стріляти на полігоні, бо холодно.

    “Таке було раніше і, як наслідок, на рівні моїх співслужбовців я слабша в плані навчання, бо мене постійно відгороджували від деяких процесів, – пояснює Христина Бойчук. – Наче невинний стереотип, але він може дати негативні плоди. І багато жінок приймають цю допомогу, не усвідомлюючи, що це може потім позначитися на їхній кар’єрі”.

    Десятки тисяч проти

    Знущанням із жінок назвала цей наказ Міноборони Яна Рашевченко, яка створила електронну петицію до Президента України. «Розширення» переліку професій, які відтепер мають ставати на облік, є неподобством, каже ініціаторка.

    «Начебто змінився лише перелік, але, згідно з ним, МАЙЖЕ УСІ жінки нашої держави повинні бути військовозобов’язаними, – пише вона у петиції. – Це неподобство! Жодного суспільного обговорення. Жодних підготовчих заходів. Жодного перехідного періоду та роз’яснень щодо механізму реалізації».

    Петиція за кілька днів зібрала 34 тисячі голосів із 25 тисяч необхідних. Якою буде реакція, покаже час.

    Світлана ТИМЧУК

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!