Наобіцяти і (не) виконати?

  • Під час виборчої кампанії кандидати роздають обіцянки направо й наліво. Інколи – особливо не задумуючись, чи обіцяне – у сфері їх функціональних обов’язків з огляду на посаду, на яку претендують. «Галицький кореспондент» вирішив дослідити, скільки наобіцяли прикарпатські нардепи-мажоритарники, наскільки сумлінно вони виконують обіцяне і що заважає дотримуватися даного виборцям слова. А також спитав самих виборців: а чи довіряють вони обіцянкам політиків?

    З серпня 2019 року мажоритарники з Івано-Франківщини на сімох дали понад 260 обіцянок. З них п’яту частину – виконали, дев’яту частину – ні. Решта обіцянок перебувають у процесі виконання (аналітика написана за даними порталу «Слово і Діло»).

    Та, яка обіцяла найбільше

    Оксана Савчук пройшла до Верховної Ради по 83-му виборчому окрузі (Івано-Франківськ) від ВО «Свобода» і вперше стала народним депутатом у 2019 році.

    За даними сайту «Слово і Діло», Оксана Савчук дала 47 обіцянок. Дві – виконала, одну – ні. Решта – в процесі.

    З невиконаного – програмна обіцянка нардепки підтримати запровадження відкритих виборчих списків. Так, 19 грудня 2019 року Верховна Рада ухвалила новий Виборчий кодекс, який передбачає пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками. Оксана Савчук не голосувала за цей законопроєкт.

    Щодо виконаних обіцянок, у липні 2020 року Оксана Савчук пообіцяла подарувати планшети випускникам, які здадуть ЗНО з мови та літератури на 199 і більше балів. У серпні нардепка вручила планшети випускникам, з придбанням допомогли підприємці. Крім того, Оксана Савчук обіцяла не голосувати за ринок землі і виконала цю обіцянку.

    З 44 обіцянок, які наразі перебувають у процесі виконання, 41 – з передвиборної програми Оксани Савчук. Зокрема, у своїй передвиборній програмі нардепка обіцяла забезпечити облаштування скверів у всіх куточках Івано-Франківська, формування нових рекреаційних територій, оновлення міського парку імені Т. Шевченка, розвиток мережі комунальних автобусів і тролейбусів. Це «інфраструктурні» обіцянки, які потребують фінансування.

    «Питання про виборче законодавство має маніпулятивний характер: не було окремого голосування за відкриті чи закриті списки, а за Виборчий кодекс в цілому. Щодо розвитку парків, скверів, нових відпочинкових зон, це запит мешканців нашої громади. Відповідно, цей пункт є і в моїй виборчій програмі. Для створення парків та їх оновлення намагаємося залучати різні джерела фінансування: держбюджет і кошти міжнародних програм. Наприклад, я долучилася до Програми транскордонного співробітництва (сюди входять такі країни, як Польща, Румунія, Угорщина, Литва). Зараз обговорюємо спільні проєкти, зокрема в рамках розвитку туризму у співпраці між нашими країнами», – повідомила у коментарі «Галицькому кореспонденту» Оксана Савчук.

     

    Той, хто найбільший виконувач?

     

    Ігор Фріс пройшов до Верховної Ради по 84-му виборчому окрузі (місто Бурштин, приміські села Івано-Франківська, Тисменицький, Тлумацький райони і частина Галицького району) від політичної партії «Слуга народу» і вперше став народним депутатом у 2019 році. 

    За даними сайту «Слово і Діло», Ігор Фріс дав 43 обіцянки. З них 6 він виконав, а 3 – ні.

    Зокрема, Ігор Фріс у передвиборчій програмі пообіцяв домагатися впровадження обов’язкової конфіскації майна корупціонерів. Народний депутат був відсутній під час голосування, тому свою обіцянку не виконав. Також він був відсутній і під час голосування за законопроєкт, який стосувався обігу земель сільськогосподарського призначення, хоча обіцяв, що наполягатиме на внесенні своїх правок до нього. А ще – не виконав обіцянку, яку дав перед виборами до Верховної Ради: відповідно до меморандуму про відповідальність народного депутата, він зобов’язався бути присутнім на всіх пленарних засіданнях ВРУ, засіданнях комітетів, комісій. Але – потрапив до списку тих, хто не отримав виплати через пропуск пленарних засідань. Отже, обіцянки своєї не виконав.

    Щодо виконаних обіцянок, всі вони стосуються прямого виконання обов’язків нардепа, а саме – голосування під час пленарних засідань. Ігор Фріс пообіцяв і проголосував за продовження дії закону щодо статусу ОРДЛО, притягнення чиновників до відповідальності за незаконне збагачення, введення незалежного аудиту якості автомобільних доріг тощо.

    28 із 34 обіцянок, які наразі перебувають у процесі виконання, є програмними обіцянками. Тобто це те, з чим нардеп ішов на вибори.

     «Слово і діло» оцінює програмні меседжі. Вони були у всіх однакові – з програми партії, – каже Ігор Фріс у коментарі «Галицькому кореспонденту». – Інформацію стосовно відвідувань вони взяли з сайту ВРУ, а там не оцінюються лікарняні. У мене немає жодного пропуску без лікарняного. До закону про землю були прийняті лише дві правки. Цікаво, що їх автором був саме я. Сам закон приймався під час моєї самоізоляції через ковід торік. Всі решта обіцянки – або виконані, або в процесі. Так що з тих, хто казав і зробив, напевно, я найбільший виконувач».

     

    Той, хто обіцяв найменше

    Едуард Прощук пройшов до Верховної Ради по 85-му виборчому окрузі (місто Калуш, Калуський, Рогатинський райони, частина Галицького району) від політичної партії «Слуга народу» і вперше став народним депутатом у 2019 році. 

    За даними сайту «Слово і Діло», в Едуарда Прощука 30 обіцянок. Невиконаних – немає. Виконаних – 7. Решта – в процесі.

    Усі виконані обіцянки – із передвиборної програми нардепа. Прощук, зокрема, виконав обіцянки домагатися спрощення процедури імпічменту Президента, домагатися притягнення чиновників до відповідальності за незаконне збагачення.

    19 з 23 обіцянок народного депутата, які наразі в процесі, є програмними обіцянками. Ще 4 також були дані до виборів і стосувалися партійного зобов’язання нардепа. 

    «Я називаю це радше планами, а не обіцянками. Понад 20% всього запланованого вже вдалось зробити. Звісно, пандемія уповільнила темп роботи, і постійно відбуваються зміни в розподілі бюджетів, що також впливає на реалізацію проєктів. Але перспективи для втілення цих планів, однозначно, є. П’ять років каденції депутата – немалий відрізок часу. Не виключаю, що може змінитись першочерговість пріоритетів. Як зараз, наприклад, сталось із медициною. Але я певен, що об’єднавши зусилля, нам вдасться реалізувати заплановане», – прокоментував «Галицькому кореспонденту» Едуард Прощук.

     

    Той, хто не зможе виконати всіх своїх обіцянок

    Зіновій Андрійович пройшов до Верховної Ради по 87-му окрузі (Яремче, Надвірнянський район, частина Богородчанського і Коломийського районів) від політичної партії «Слуга народу». Але у листопаді 2020 року склав свої повноваження, бо став головою Надвірнянської ТГ. Оскільки Андрійович понад рік пропрацював нардепом, «Галицький кореспондент» вирішив проаналізувати рівень його відповідальності як народного обранця.

    За даними сайту «Слово і Діло», з 37 обіцянок, які озвучив Зіновій Андрійович, 15 він не виконав, а 10 – виконав. Зокрема, Зіновій Андрійович пообіцяв скласти мандат народного депутата Верховної Ради України задля того, аби очолити Надвірнянську ОТГ.  І виконав це. Однак саме за рахунок того, що він склав повноваження народного депутата, невиконаними залишилися його інші обіцянки, які він давав, коли йшов до Верховної Ради.

     

    Той, хто обіцяє «не з тої опери»?

    Андрій Іванчук пройшов до Верховної Ради по 88-му виборчому окрузі ( місто Коломия, Городенківський район, частина Коломийського району) як самовисуванець. На момент виборів був чинним народним депутатом.

    За даними сайту «Слово і Діло», з 36 обіцянок, які озвучив Андрій Іванчук, він виконав 13. І ще 6 – не виконав. Проте, за поточну каденцію в Іванчука ще немає ні виконаних, ні провалених зобов’язань. У процесі виконання у нього обіцянки з передвиборчої програми. Зокрема, подати законопроєкт про захист дітей та батьківства і про поліпшення соціального захисту населення, сприяти розробленню стратегії розвитку Прикарпаття, підтримувати футбольні школи.

    Цікава річ: за даними сайту «Слово й Діло», у 2017 році Андрій Іванчук пообіцяв побудувати в Коломиї дзвіницю з інсталяцією звуку. Виконання такої обіцянки не належить до компетенції народного депутата! Ця обіцянка була виконана.

    З 17 обіцянок, які на сьогодні перебувають у стадії виконання, 16 є програмними обіцянками.

     

    Той, хто обіцяв припинити свавілля податківців

    Олександр Матусевич пройшов до Верховної Ради по 86-му виборчому окрузі (місто Болехів, Долинський, Рожнятівський райони та частина Богородчанського району) від політичної партії “Слуга народу”.

    За даними сайту «Слово і Діло», Олександр Матусевич озвучив 35 обіцянок. З них  4 виконав, 3 – ні.

    Зокрема, Матусевич у передвиборчій програмі пообіцяв домагатися припинення свавілля податківців щодо бізнесу. Однак був відсутнім при голосуванні за законопроєкт про створення Бюро економічної безпеки, яке є основним у вирішенні цього питання. Хоча цього дня нардеп був зареєстрований у залі засідань.

    Як і Ігор Фріс, Олександр Матусевич зобов’язався, відповідно до меморандуму партії, бути на всіх пленарних засіданнях ВРУ, однак потрапив до списку тих, хто не отримав виплати через пропуск пленарних засідань.

    24 з 28 обіцянок Олександра Матусевича, які перебувають у процесі виконання, є його програмними обіцянками.

     

    Той, у кого немає невиконаних обіцянок

    Володимир Тимофійчук пройшов до Верховної Ради по 89-му виборчому окрузі (Верховинський, Косівський, Снятинський райони) від політичної партії “Слуга народу”. 

    За даними сайту «Слово і Діло», Володимир Тимофійчук озвучив 35 обіцянок. Невиконаних у нього нема. А виконані – 3. Тимофійчук виконав обіцянку скасувати депутатську недоторканність, запровадити обов’язкову конфіскацію майна корупціонерів і не голосувати за ринок землі, якщо не врахують його поправки.

    З 32 обіцянок, які наразі перебувають у процесі виконання, 28 є програмними обіцянками.

    «Найбільше, що хотіли люди, – це відновлення інфраструктури. Те, що я обіцяв, – виконую. Добився того, що на даний час триває тендер на ремонт дороги державного значення Т-09-09 «Снятин – Косів – Старі Кути» на понад 680 млн гривень. Також цього року розпочали будівництво мостів, які змило ще в 2008 році (у Рожневі, Яблуневі). Торік зробили дороги у Верховинському районі. 10 млн гривень, які минулого року надійшли як субвенція на соціально-економічний розвиток територій, розподілив на ремонт садочків, шкіл, облаштування майданчиків для молоді. Цього року подав документи на придбання техніки для ОТГ», – повідомив у коментарі «Галицькому кореспонденту» Володимир Тимофійчук.

     

     

    А ви вірите?

     

    Також «Галицький кореспондент» вирішив дослідити, наскільки виборці вірять обіцянкам політиків і чи ретельно потім відслідковують їх виконання. І тому поставив ці два запитання активним іванофранківцям.

    Ігор Ткач, інформаційний аналітик, тренер з виборчого законодавства і технологій:

    • Обіцянкам не вірю і не слідкую. Хіба коли вже мене шляки трафляють, то можу комусь пригадати. Сенс виконувати обіцянки є, бо це репутація. Але не факт, що вона допоможе переобратися. Люди голосують не за зроблені справи, а за мрію, картинку майбутнього. І лиш 8-10% оцінюють цю картинку на реалістичність. Людей не можна звинувачувати в тому, що вони такі. Рівень потреб розбиратися в політиці залежить від усього суспільства. Якщо люди живуть у режимі фізичного виживання, то їм важко залазити на вершину піраміди Маслоу.

    Олена Нечвідова, журналістка «Суспільне Карпати»: 

    • Обіцянкам вірю частково. Стежу, як їх виконують.

    Остап Бринський, голова правління ГО «Агентство ефективних рішень»:

    • За час роботи спостерігачем на виборах наслухався багато обіцянок від різних політиків. Якщо деякі з них і були згодом виконані, то це для мене була радше приємна несподіванка, ніж очікуваний результат. Зазвичай за виконанням обіцянок не слідкую. Але коли обіцянки стосуються сфери, якою цікавлюся, тоді так, періодично моніторю. Раніше слідкував за будівництвом амбулаторій. Обіцянки там провалені. Тепер слідкую за вакцинацією. Яскравий приклад порожніх обіцянок – обіцянки міністра охорони здоров’я.

    Андрій Філіпський, головний редактор газети «Репортер»:

    • Обіцянкам не вірю. Слідкую, але, можливо, не так ретельно, як треба. Виборці теж не дуже вірять, тож для них новина про те, що політик не виконав обіцянки, найчастіше новиною не є.

    Юлія Ободянська, журналістка-розслідувачка:

    • Думаю, що більшість обіцянок даються для «галочки». Принаймні можу зробити такий висновок із передвиборних програм кандидатів у народні депутати на останніх виборах до Верховної Ради. Коли я аналізувала їх, то бачила схожі або й ідентичні обіцянки; програми, написані, немов під копірку. Кандидати «плагіатили» передвиборні програми у нардепів попередніх скликань. Або, траплялося, – у своїх колег, які балотувалися в інших областях. Тобто, наприклад, у партійців одного політичного штабу був шаблон програми, а далі кожен собі вписував обіцянки, залежно від проблематики регіону. Так от, я натрапляла на програми, де кандидати навіть «регіональні» обіцянки полінувалися змінити. Хоча зрозуміло, що проблеми у різних регіонів – різні. І це трохи навіть смішно. Бо, наприклад, якщо в одній програмі написано багато про вирішення екологічних проблем, а інша людина, яка «списала», є далекою від цієї теми, то як вона може виконати таку обіцянку?

    Оксана ПІЛЯНСЬКА

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!