Ви любите анекдоти? Хто ж їх не любить? Який, на вашу думку, найдотепніший, найсмішніший?

У часи мого школярства найсмішніші анекдоти були чомусь про чукчу. Які тільки лиха не траплялися з отим бідолашним чукчею! І телефоном він користуватися не вмів, і м’ясорубкою, і з армією в нього не складалося, і навіть із в’язницею. От усі довкола такі розумні, інтеліґентні, освічені, і раптом – тупуватий чукча. Ну смішно ж.

Зізнаюся чесно, я десь до років 12-ти не знала, хто такий той чукча. Думала, то хтось на зразок Вовка з «Ну, постривай» чи домовичка Кузі з відомого радянського мультика. І яким же великим було моє здивування, коли довідалась, що чукчі – це корінне населення північного сходу Азії, з багатим фольклором і мовою, цікавими традиціями і непростими умовами виживання.

Анекдоти з’явилися не вчора і не сьогодні. Вперше цей термін вжито у 550 році. Тоді Прокопій Кесарійський (пізньоантичний візантійський історик) описав анекдотами свою «Таємну історію». У книзі розповідалися скандальні хроніки візантійського двору з критикою імператора Юстиніана і його дружини Феодори. Пізніше анекдотами називали плітки, чутки, побрехеньки тощо.

От якою ви розмовляєте мовою? Українською? Російською? Знаєте добре англійську чи ідиш? Насправді це не так важливо. Існує одна універсальна мова людства. І це – не есперанто. Це – мова ворожнечі. Лише останніми роками ми починаємо розуміти, що ж вона собою являє.

Мова ворожнечі – це цілеспрямована агресія, направлена на людину чи групу осіб за ознакою раси, статі, релігії, сексуальної орієнтації, професії тощо. У мову ворожнечі «вписуються» ксенофобія та шовінізм, сексизм та ейджизм і ще ціла купа різних ізмів та фобій. Сюди дуже добре пасують більшість стереотипів, наприклад, що блондинки – завжди тупі, а цигани – завжди злодії і т.д. Мова ворожнечі – це все, що дискримінує за будь-якою ознакою, все, що порушує права людини.

Жартуєте з «хохлів» чи «негрів», «жидів» або «циганів»? Вам смішно з анекдотів про «даунів» або «інвалідів»? Ви вважаєте дотепними жарти про «блондинок» або «ментів»? Смієтеся з людини через її одяг, форму носа, особливості вимови, дієту, колір шкіри, релігійні переконання, зріст, вагу, хобі, соціальний статус? Вітаю. Ви досконало оволоділи мовою ворожнечі.

То з чого ж тоді сміятися, спитаєте ви? Знаєте, мабуть, кожен має прийти до цього сам. Я для себе винайшла систему тестування жартів на мову ворожнечі: від хорошого жарту смішно всім. Якщо є такі (навіть якщо це лише хтось один) кого цей жарт зачіпає, кривдить, ображає, – це поганий жарт. За нього треба вибачитись і більше так не жартувати. Цього ж я вчу своїх синів. Кепкувати, веселитися, тролити (як тепер модно казати) можна. Але тільки до того часу, поки це не ранить, не завдає болю!

Один мій учитель часто жартував. З його жартів сміялися усі довкола. Часто він розповідав кумедні історії, найчастіше – про себе. Іноді об’єктом його жартів ставав хтось із присутніх. Але при цьому він постійно наголошував: «Сміюся не з тебе, а з тобою!» І смішно було всім.

На щастя, сьогодні суспільство поступово доростає до усвідомлення того, що смішно, а що – не дуже чи зовсім не смішно. І оте, що «не смішно», почало викликати неприйняття і спротив, аж до публічного осуду. Ми стаємо обачнішими у висловлюваннях, дописах, смаках і навіть у рекламі. Сьогодні вже «не прокатить» недолуга реклама бетонних сумішей із зображенням молочних залоз та гаслом «забезпечимо великі об’єми». Адже це – об’єктивація жіночого тіла, зведення жінки до статусу речі (це лише один із можливих прикладів). Тож якщо ваш дотеп когось принижує – це великі репутаційні втрати для компанії. І найогидніше, що можна зробити в такому випадку – звинуватити когось у відсутності почуття гумору. А єдиний правильний вихід зі становища – визнати свою помилку, попросити вибачення і не робити подібного в майбутньому.

Зрештою, люди без почуття гумору також існують. Але і це не причина з них сміятися. Просто з такими людьми не жартуємо. Взагалі. Ви ж не будете свідомо годувати горіхами людину, у якої алергія на горіхи і вони становлять загрозу для її здоров’я?! От і не годуйте своїми жартами тих, хто через особливості своєї психіки не здатен їх сприймати.

Сміймося! Сміх – це здоров’я. Сміх – це прекрасно. Сміх – об’єднує!

Сміймося щиро, від душі, захоплено і азартно!

Сміймося дотепно і місцями цинічно. Здоровий сарказм на злобу дня ще ніколи зайвим не був.

Сміймося з ситуацій, а не з людей. Із вчинків, а не з того, хто вчинив. З проблеми, а не з її носія. Сміймося з жарту, а не з того, з ким жартуємо!

Інакше – не смішно! І про чукчу теж не смішно, як виявилось…