Незрозумілий візит поліції

  • Чому наркозалежні не вважають себе жертвами реабілітаційного центру.

    На Прикарпатті поліція викрила діяльність незаконних реабілітаційних центрів, які насильно утримували людей під виглядом лікування. Людей звільнили, й вони перебувають у статусі потерпілих. Така інформація надійшла від поліції та розійшлася по багатьох ЗМІ. Натомість керівники цих центрів кажуть, що їхня діяльність є законною й над людьми ніхто не знущався. Ба більше, пацієнти й зараз проходять там терапію.

    Психологічне і фізичне насильство

    На сторінці поліції Івано-Франківської області з’явилась інформація про те, що 8 лютого вони викрили організовану групу, що підозрюється у незаконному позбавленні волі під приводом реабілітації. Повідомляється, що група понад рік забезпечувала діяльність реабілітаційних центрів, де нібито проходили курс лікування нарко- та алкозалежні особи. А натомість замість медичної терапії люди опинилися в умовах позбавлення волі, до них застосовували психологічне і фізичне насильство.

    “Вони налагодили роботу так званого реабілітаційного центру у цокольних приміщеннях. Пацієнтами цього закладу ставали громадяни, близькі родичі яких були введені в оману рекламними оголошеннями правопорушників, – пишуть у поліції. – Вартість “лікування” на місяць становила від 7 до 10 тисяч гривень”.

    На сторінці поліції повідомили, що на момент проведення слідчих дій у двох центрах перебували три десятки громадян, частина з яких уже написали заяви до поліції та перебувають у статусі потерпілих. Слідчі затримали чотирьох фігурантів: 33-річного організатора, двох 30-річних і одного 32-річного співучасників організованої злочинної групи.

    Нікого не звільняли

    Керівник центру, що розташований в селі Угринів, про який повідомляла поліція, Олег Блищавенко розповідає, що всю документацію на існування медичного центру, який займається реабілітацією нарко- та алкозалежних, мають і там людей справді лікують. Ділиться, що не може зрозуміти, чому поліція влаштувала такий візит.

    “Я знаю, що зараз Україною котиться хвиля відвідування центрів такого типу. І справді в Україні є заклади, які функціонують так, як правоохоронні органи написали, – говорить керівник. – Але в нас організація з чистим обличчям. І зараз є сильна громадська підтримка, адже під тими новинами у Фейсбуці про нас писали багато позитивних коментарів”.

    Олег розповідає, що як тільки у центр прибув спецпідрозділ МВС КОРД (Корпус Оперативно-Раптової Дії), працівникам центру сказали відкрити двері й вони одразу їх відкрили. Каже, що ніхто нічого не ховав, усі йшли на контакт і все показували. Під час перевірки правоохоронці забрали дуже багато речей, зокрема мобільні телефони пацієнтів, гроші, таблетки, документи та навіть зошити з їхніми роботами.

    Керівник центру припускає, що вони знали, куди йдуть, але мали не зовсім достовірну інформацію. Адже думали, що люди тікатимуть, а насправді майже всі залишились.

    Таку перевірку провели й в іншому медичному центрі по вулиці Левинського. Звідти людей повезли автобусом у відділок, але більшість із них повернулась у центр.

    Центр допомагає

    21-річна Мартина з Івано-Франківська перебувала на наркореабілітації два місяці. На лікування її привезла сестра за її ж згодою. Дівчина наголошує, що в неї немає жодних претензій до центру. Вона лікувалась на Левинського, а після того, як поліція вивезла її звідти, повернулась і проходить реабілітацію в центрі в Угринові. Франківка зізнається, що візит поліції налякав її. Адже працівники підрозділу зайшли зранку, раптово відкрили двері й з криками почали всіх будити. Хлопців поклали на землю, а дівчатам сказали збиратись. Дівчата просили зачинити двері, щоб вони одяглися, але правоохоронці не зробили цього.

    “Вони жахливо матюкалися і навіть спочатку не пускали в туалет. Нас розбудили о сьомій годині, то на кухню пустили поїсти десь о 12, – пригадує дівчина. – Перевіряли всі наші речі й до кожного підходили, брали наші дані та питали, чи маємо якісь претензії”.

    Хоч претензій не було, пацієнтам сказали, що їх звідти звільняють, і автобусом повезли у міський відділок для давання показань. Мартина ділиться, що її допит був дуже неорганізованим і довгим.

    “Жінка, яка проводила допит, постійно на щось відволікалась, – каже дівчина. – Допит почався близько 15-ї години, а завершився по 19-ій. На мене часто кричали й давили для давання показань”.

    Після допиту Мартину забрала сестра, і вони поїхали додому. Дівчина каже, що тоді багато людей не прийшли додому. Це вона знає зі спільного чату, куди писали засмучені матері, які не дочекалися своїх дітей вдома.

  • “Тобто вони відпустили людей просто вмирати, – каже дівчина. – Зараз я вже не знаю, можливо, таки ще хтось вернувся і з ними все добре”.

    Мартина зізнається, що вагалася, де їй залишатися. Того вечора поїхала додому, але на наступний день вирішила вернутися в центр. Каже, що тут вона почувається краще і дуже змінилася за час перебування в центрі. До нього вона приїхала в поганому стані, була дуже худою, з ранами на тілі та болями в кістках. А зараз і вагу набрала, і думки кардинально змінилися. Тиску з боку працівників немає, наголошує франківка. Навпаки, всі дуже допомагають і підтримують.

    “Ми ж можемо на вулицю вийти, – наголошує дівчина. – Нам навіть відпочинки влаштовують. Ми на лижі мали їхати, а влітку людей возили на море”.

    Зробили дуже погано

    24-річний Нікіта родом із Харкова. До Івано-Франківська приїхав проходити курс реабілітації від наркотичної залежності. У центрі перебуває два тижні. Каже, що йому тут дуже подобається і він потроху приходить до себе.

    Під час візиту поліції хлопець перебував у центрі в Угринові. Пригадує, що їх розбудили близько сьомої ранку. До кімнат зайшли люди з автоматами й почали світити ліхтариками в очі. Каже, що всі були в паніці й не розуміли, що трапилося.

    “Нас підняли, змусили одягнутися, спустили на перший поверх. Потім почали розповідати, що нас тут утримують силою і б’ють, – каже Нікіта. – Ми були в шоці, бо дійсно всі, хто тут перебуває, прийшли сюди самі. Нам сказали, що нас звільняють і щоб ми писали заяви. Звичайно, ніхто їх не писав, і тоді вони почали панікувати”.

    Харків’янин припускає, що заяви про те, що в центрах когось б’ють і насильно утримують, можуть бути від тих, кого рідні привезли сюди силою й вони втекли звідси. І щоб “насолити” цьому центру, вирішили написати заяви.

    У цьому центрі поліція краще ставилась до людей, ніж в тому, що на вулиці Левинського, каже Нікіта. Але в приміщеннях все поперекидали й забрали багато речей, які їм дуже потрібні. І через цей візит зараз дуже збилась робота центру.

    “Вони хотіли зробити добро, але зробили нам дуже погано, – ділиться хлопець. – Психологічно мене не дуже “качнуло”, але є люди, на яких це справді вплинуло. Нас тут не тримають примусово, двері й вікна відкриті, хочеш – іди. Але сама ця ситуація із тим, що нас ніби “звільняють”, на когось трохи вплинула”.

    Як лікують

    Олег Блищавенко розповідає, що медичний центр функціонує рік. Каже, що вони займаються лікуванням у сфері психологічних захворювань – алкоголічна й наркотична залежність.

    Спочатку пацієнт проходить обстеження в нарколога, і в разі потреби йому проводять детоксикацію від препарату. А далі йде психологічна реабілітація людини, вона починає жити за режимом і ходить на групові заняття. Важливим етапом реабілітації є письмові індивідуальні роботи, за допомогою яких з кожним пацієнтом проробляють ті моменти, які його турбують. 

    Вихідні є розвантажувальними днями для відпочинку. Так, щосуботи після прибирання у центрі влаштовують вільну вечерю, для якої пацієнти самі обирають їжу, яку бажають. Часто це шашлик, який вони самі смажать надворі. Телефони у них не є у вільному доступі, але контакт із зовнішнім світом підтримується.

    Керівник медичного центру розповів, що затриманих працівників вже звільнили під заставу. Надалі вони чекають слідчих дій, а центр продовжує свою роботу.

    Світлана ТИМЧУК

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!