Дієтологи одностайно радять замінити традиційні зимові салати на кшталт «Олів’є» чи “Мімози” (або інших варіантів поєднання вареної картоплі, моркви, горошку і майонезу) на корисніші  – овочеві. Наприклад, найкраще м’ясні страви поєднуються з капустою, кабачками, баклажанами, огірками, цибулею, зеленню та журавлиною.

Щоправда, є нюанси. Фахівці кажуть, що для того, аби овочі та фрукти приносили більше користі для організму, їх треба правильно готувати. Скажімо, не варто вживати їх порізаними.

“Річ у тім, що засвоєнню аскорбінової кислоти заважає хлорофіл, який міститься у всіх зелених овочах і фруктах. Тому навіть якщо ми постійно їмо свіжі салати, це не означає, що ми не потерпаємо від гіповітамінозу (браку вітамінів)”, – каже біохімік, кандидатка біологічних наук Тетяна Макаренко.

Виявляється, аскорбінова кислота руйнується під час хімічної реакції з хлорофілом. Хлорофіл міститься у хлоробластах, а аскорбінова кислота – в інших частинах клітини. Тобто у цілому фрукті чи овочі вони роз’єднані, і коли ми з’їдаємо ціле яблуко, вони не встигають змішатися.

«Коли ми робимо салат і ріжемо овочі, ймовірність того, що вітамін С буде зруйнований, різко зростає. Ось чому салати треба готувати безпосередньо перед споживанням і з’їдати все одразу, не залишаючи на потім. А зелень у салат слід додавати останньою,” – радить науковиця.

Загалом, засвоєння вітамінів – доволі складний біологічний процес. Заважати йому можуть як внутрішні, так і зовнішні фактори. Наприклад, для засвоєння багатьох вітамінів важливою є достатня кислотність у шлунку. Зокрема, вітамін В12 не буде засвоюватися, якщо в шлунку недостатньо соляної кислоти. Між тим у багатьох людей є занижена кислотність у шлунку, тож вони перші у черзі тих, хто страждає від гіповітамінозу.

А, наприклад, для засвоєння жиророзчинних вітамінів необхідна жовч. Якщо у людини є жовчокам’яна хвороба або дискінезія жовчних шляхів, порушується і засвоєння жиророзчинних вітамінів. Тож якщо в дитини погіршується зір чи ріст, насамперед слід перевірити травний тракт, щоб виявити, чи в достатній кількості виділяється жовч.

“Загалом є такий секрет: щоб забезпечити організм вітамінами, у раціоні має бути навпіл овочів свіжих і термічно оброблених. Адже є термолабільні вітаміни (ті, що витримують високі температури), а є такі, що руйнуються під дією тепла. Наприклад, під час термічної обробки руйнується аскорбінова, фолієва, пантотенова кислота, але ж інші вітаміни залишаються. До слова, щоб зменшити втрату вітамінів, овочі краще класти вже в киплячу воду”, – радить науковець.

Крім того, слід вибудовувати свій раціон так, щоб мати різноманітні фрукти та овочі. Наприклад, у Франції прийнято вживати кожного дня п’ять різних фруктів та овочів. Така різноманітність дозволяє максимально наситити організм потрібними вітамінами й мікроелементами.

Зате тепер можна не перейматися тим, що покласти на святковий стіл, і не заморочуватися з приготуванням. Поклали на одну тарілку цілу морквину, на іншу – тушковану капусту, на третю – запечену курку, на четверту – яблука і мандарини, запалили бенгальський вогник – і радісно, а головне здорово і корисно, зустріли Новий рік.

 

Марина ФРОСТ

 

Цікаво знати

 

Вітаміни – це низькомолекулярні органічні речовини, які не виконують ані пластичної, ані енергетичної функції, майже не синтезуються в організмі і потрапляють до нього з їжею. При їх нестачі відбувається порушення хімічних процесів, виникають захворювання.

Історія людства знає багато випадків смерті від нестачі вітамінів. Вже у ХVІІІ столітті були описані прояви цинги, яка найчастіше трапляється у моряків.

У кінці ХІХ століття російський учений Микола Лунін, досліджуючи хімічні властивості продуктів, дійшов висновку, що людині, крім білків, жирів та вуглеводів, потрібні ще інші корисні речовини для повноцінного існування.

Поняття “вітамін” вперше ввів польський хімік Казимир Функ, який дослідив, що нестача амінокислот, які входять у групу вітаміну В1, викликала хворобу бері-бері, від якої страждали мешканці Азії. Він вперше використав термін “віт-амін”, тобто амін життя.

У 1929 році за наукове відкриття вітамінів Нобелівську премію отримали двоє вчених – Христіан Ейкман і Фредерік Гопкінс.

Більшість відомих нам вітамінів були відкриті на початку ХХ століття. На сьогодні офіційно вітамінами називають 18 речовин.