Політичні партії на цьогорічних місцевих виборах намагаються прикритися “новими обличчями”, які стали політичним мегом, а скоро стануть ще й політичним міфом. Адже новий політик не обов’язково кращий за старого. Більшість політичних партій, які впливають на політику у нас, стосовно часу реєстрації та назви – нові, проте політика популізму, яку їхні представники реалізовують, встигла розвалити Римську імперію. Тому для усвідомленого вибору важливо знати, звідки кандидат потрапив у політику, бо тоді можна зрозуміти, куди він нас всіх, ймовірно, заведе.

 

Президентським курсом

Якщо проаналізувати список в Івано-Франківську міську раду від правлячої партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, то можна побачити, що велика кількість кандидатів балотувалися раніше від блоку “Наша Україна”.

Зокрема, директор компанії “Вамбуд”, пов’язаної зі скандальним будівництвом на міському озері, Микола Ковальчук, депутат міськради Олег Коржак, директор 2-ї гімназії Геннадій Косар, екс-заступник міського голови Ярослав Яцишин, представники будівельної компанії “Ярковиця” Володимир Яблонь та Володимир Балагура, директор “Форте-Буд” Володимир Фецич.

Перший номер у списку “БПП “Солідарність” Петро Шкутяк у 2010 р. був обраний до Івано-Франківської обласної ради саме від тоді вже не популярної партії “Наша Україна”.

Не дивно, що в списках від партії Петра Порошенка так багато екс-членів колись впливової президентської партії “Наша Україна”, адже чинний президент був одним із найвпливовіших політиків “помаранчевої” доби.

Також від президентської партії балотуються обраний у міську раду від УРП “Собор” заступник голови ОДА Володимир Кушнір та депутат міськради, обраний від ліквідованого “Фронту Змін”, Ростислав Кукурудз. Останній вже не перший раз кандидує в міську раду, в 2006 р. він був обраний від Блоку “За Анушкевичуса!”, а в 2002 р. пробував свої сили від СДПУ (о).

Балотується до міської ради і колишній радикал Сергій Палійчук, який пробував потрапити до парламенту від партії Олега Ляшка минулого року. Від пропрезидентських партій у регіонах, які є базовими для гаранта Конституції,   переважно йдуть впливові та досвідчені політики. Адже треба зберегти президентський результат.

Відданість “Батьківщині”

У списку політичної сили Юлії Тимошенко достатньо кандидатів, які вже не перший раз беруть участь у виборах та балотувалися саме від ВО “Батьківщина”.

Перший номер списку, депутат міської ради Руслан Терешко, вже був депутатом двічі. Василь Бойчук, директор 15-ї школи, – незмінний депутат міської ради від БЮТ з 2002 року. Його однопартієць Ярослав Бачкур, висуванець партії Тимошенко, також з 2002 р. обирається до міської ради. Знову балотується і чинний депутат від ВО “Батьківщина” Василь Ревчук.

А ось директор Міського парку культури та відпочинку імені Т.Г. Шевченка Володимир Ротару, якому захотілося зробити міську раду юридичною особою, в далекому 1998-му йшов самовисуванцем, у 2002-му балотувався від партії “Громадський контроль” Василя Волги, а пізніше відсидів одну каденцію в міськраді у складі фракції ВО “Батьківщина”. Проте у 2010 р. у представницький орган міста вже не пройшов.

У списку від біло-сердечних можна знайти як кандидатів, які вже балотувалися від цієї партії минулими роками, проте програвали, так і тих, хто перший раз іде в місцеві ради. Зокрема, у 2010 р. свої сили пробували Любов Андрусяк, Ярослав Зуб’як, Ігор Кечмар, Стефан Магас. Також “Батьківщина” висунула велику кількість кандидатів, які не брали активної участі в місцевій політиці, проте і активної виборчої кампанії вони не ведуть.

 

Перевірка часом

Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, яке одноосібно сформувало більшість у міській раді в 2010 р., на цих виборах також робить ставку вже на перевірених кандидатів та однопартійців.

Першим номером списку “свободівці” обрали колишнього нардепа Руслана Марцінківа, який з 2010 р. до 2012 р. був секретарем Івано-Франківської міськради. У 2002 р. він балотувався до міської ради самовисуванцем, а в 2006 р. був обраний депутатом обласної ради від блоку “Наша Україна”.

Голова депутатської фракції “Свободи” у міській раді Роман Онуфріїв перший раз був обраний у 2002 р. як позапартійний висуванець від ГО “Інститут розвитку міста”, а у 2006 р. балотувався від партії “Громадянська пора”, але не пройшов.

Відомий депутат Роман Харук, який знову балотується в міську раду, свою політичну кар’єру розпочав ще 2006 року, очоливши список партії “Християнсько-демократичний союз” Володимира Стретовича, проте в міськраду тоді обраний не був.

У списку до міської ради “свободівці” переважно висунули велику кількість депутатів, які пройшли у 2010 році. Для більшості з них це була перша каденція в місцевій раді, до того вони активної участі в політиці не брали.

 

І досвід, і молодість

У списку від партії “Об’єднання “Самопоміч” Андрія Садового можна побачити як молодих політиків, для яких це перші вибори, так і досвідчених місцевих депутатів.

Зокрема, Віктора Корбецького, який у 2002 р. балотувався від партії “Прагматичний вибір”, у 2006 р. – від популярного тоді блоку “Наша Україна” і став депутатом на чотири роки, а у 2010 р. пробував пройти в міськраду від партії Арсенія Яценюка “Фронт Змін”.

А ось Петро Гречанюк свою політичну кар’єру розпочав із балотування від Партії регіонів у 2002 р., а в 2006 та 2010 роках балотувався від УНП, від якої був обраний минулого скликання.

Від “Самопомочі” балотується і депутат міської ради від “Фронту Змін” Сергій Борзов, який у 2006-му балотувався від президентської “Нашої України”.

Також на цих виборах балотується Іван Пуйда, який висувався у 2010 р. від балогівського “Єдиного Центру”, та Микола Гавриляк, який, як і велика кількість молодих активістів, у 2010 р. пробував свої сили від партії “Пора”.

Велика кількість висуванців “Самопомочі” раніше не кандидували до місцевих рад, і для них це будуть перші вибори. Хто пройде в раду – досвідчені політики чи новачки, дізнаємось 25 жовтня.

 

Збірна патріотів

Партія “УКРОП”, яка найактивніше разом зі “Свободою” поширює дорогу політичну рекламу, має у списку висуванців, які раніше балотувалися від дуже різних політичних сил.

Наприклад, Сергій Гаєвський у 2010 р. був висуванцем партії Сергія Тігіпка “Сильна Україна”, Віталій Мерінов йшов від УРП “Собор”, Володимир Олійник пробував свої сили самовисуванцем, а раніше, у 2006 р., пройшов у міську раду від блоку “Наша Україна” та в облраду у 2010-му від партії “Наша Україна”.

Від партії, список якої очолює нардеп Олександр Шевченко, балотується і депутат міськради Світлана Оришко, яка в 2010 р. пройшла по списку ВО “Свобода”, а зараз активно критикує своїх колишніх соратників.

Мар’ян Романів у 2010 р. балотувався від “Пори”, а Ігор Саварин у 2002 р. був депутатом від СДПУ(о). Дмитро Чміль двічі був депутатом міськради: у 2006 р. – від БЮТ, а в 1998 р. – від НРУ. Також він висувався в депутати від Руху в 2002-му  та від “Сильної України” Тігіпка в 2010-му.

У партії міського голови Віктора Анушкевичуса велика кількість висуванців, які працюють у виконкомі, та давніх членів УНП. При цьому в більшості міст України колись потужна Українська народна партія не має можливості виставити своїх кандидатів.

У партії “Народний Контроль” Дмитра Добродомова у списках можна знайти висуванців, які раніше балотувались від ХДС Стретовича, партій “Пора” та “УДАР Віталія Кличка”.

 

Продовжують розпочате

Політичні траєкторії більшості кандидатів до міської ради не такі карколомні, як у кандидатів на посаду міського голови.

Зокрема, Олександр Шевченко встиг обратися в обласну раду від “Нашої України”, балотуватись до Верховної Ради як самовисуванець, пізніше стати нардепом від партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, а на місцевих виборах уже кандидує на міського голову як представник партії Геннадія Корбана “УКРОП”.

Чинний міський голова Віктор Анушкевичус у 1998 р. був самовисуванцем, у 2002 р. йшов від Блоку Віктора Ющенка і став депутатом міської ради. З 2006 р. він двічі обирався міським головою за підтримки УНП, а на довиборах до Верховної Ради у 2014 р. балотувався як самовисуванець.

Кандидат від президентської “Солідарності” Ігор Насалик двічі ставав нардепом від блоку “Наша Україна”, пізніше двічі обирався міським головою Калуша від партії “ЕКО+25” (2006 р.) та Української партії (2010 р.). У 2014 р. він повернувся до парламенту за підтримки Блоку Петра Порошенка.

Кандидат від ВО “Свобода” Руслан Марцінків розпочав стрімку кар’єру в 2006 р.,  коли обрався до Івано-Франківської обласної ради від “Нашої України”. Пізніше, у 2010-му, він став секретарем міської ради, а у 2012-му – народним депутатом від “Свободи”.

В українській політиці змінювати політичні проекти та партії стало нормою, якою нікого не здивуєш. Середній вік партії-проекту близько 6-8 років, а от політики живуть довго, хоча мали б політично помирати разом зі своїми проектами. Поки ми, виборці, не почнемо дивуватися та “вбивати” шляхом голосування всі тимчасові проекти і їхніх лідерів, доти політика тимчасових бізнес-проектів буде перемагати політику відповідальності справжніх партій.

Тарас СЛУЧИК