Спілкування в соціальних мережах давно стало важливою частиною нашого життя. Проте варто завжди розуміти: у будь-яку дискусію на резонансну тему можуть втрутитися боти. Це не справжні люди, а фейкові сторінки, які виконують певні завдання, і виявляти їх щороку стає все складніше. Чим же вони небезпечні і що з ними робити?

12 тисяч ботів – в одній квартирі

26 липня управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області ліквідувало потужну ботоферму, яка виконувала завдання замовників з Російської Федерації.

Як стало відомо в ході слідчих дій, організував її один місцевий житель, який є спеціалістом з інформаційних та телекомунікаційних технологій. Тільки від початку року він використав для реєстрації фейкових акаунтів майже 12 тисяч SIM-карток українських та російських мобільних операторів.

У ході проведених обшуків за місцем реального мешкання організатора ботоферми правоохоронці виявили та вилучили SIM-шлюзи, за допомогою яких зловмисник міг підключати одночасно десятки карток, комп’ютерне та інше спеціалізоване телекомунікаційне обладнання. Також з його квартири вилучили майже три тисячі SIM-карток операторів мобільного зв’язку.

Наразі тривають слідчі дії. Після завершення експертиз планується оголосити організатору оборудки про підозру у несанкціонованому втручанні в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, що передбачено ст. 361 Кримінального Кодексу України. За цей злочин йому загрожує штраф у розмірі від 10200 до 17000 гривень, або обмеження волі на строк від двох до п’яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Документування протиправної діяльності здійснювалося за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури.

Складна злочинна схема

Ботоферма, організована прикарпатцем, працювала в різноманітних соціальних мережах, месенджерах та на електронних торгових майданчиках.

Замовниками послуг були в основному клієнти з РФ. І використовували її «потужності», коли потрібні були масштабні спотворення реального стану речей. Здебільшого це була «накрутка» кількості переглядів, вподобань, а також – розміщення коментарів у соціальних мережах та відеохостингах, які допомагали замовникам формувати вигідну для них думку в певній спільноті. «Розрахунки» велися в російських рублях.

«Він придбав всю цю техніку, підключив і налаштував її, а також купував потрібні SIM-карти, – розповідає Марія Римар, речниця управління СБУ в Івано-Франківській області. – Ці номери зловмисник здавав в оренду або продавав. І на кожен номер, відповідно, вже хтось інший реєстрував акаунт у тій чи іншій соціальній мережі. Після цього номер, так би мовити, згорає – і зловмисник купував нові номери. За сім місяців він використав майже 12 тисяч карток, що свідчить про масштаби цього «бізнесу».

Для участі в злочинній схемі такого масштабу чоловіку знадобилося декілька системних блоків, один монітор, кілька SIM-шлюзів і спеціальне програмне забезпечення. Але слід розуміти, що він лише надавав послуги оренди телефонних номерів – зловмисник сам особисто не створював облікові записи і не писав коментарі в Фейсбуці чи в Інстаграмі. Цим займалися вже його замовники, і щодо них також ведуться слідчі дії. Щоправда, оскільки розрахунки велися в рублях, то й слід, скоріш за все, приведе саме до Росії.

«За кожну реєстрацію йому приходили кошти. Мова йде, зокрема, про Фейсбук, електронні гаманці та торгові майданчики. Сфери застосування таких фейкових акаунтів дуже різноманітні – в основному це спотворення реальної картини чогось. Воно може використовуватися і в політичних маніпуляціях, і так само з комерційною метою – для прикладу, накрутка кількості вподобань і відгуків про якісь товари в інтернеті. Крім цього, є й сфера шахрайства в електронній комерції, де також потрібні номери телефонів. А щодо замовників – ведуться слідчі дії, обладнання ми вилучили, проводиться експертиза. Є перші оперативні дані, звісно, але все це має підтвердитися в ході слідства», – пояснює Марія Римар.

У 2020 році СБУ, до речі, також викрила ботоферму в Івано-Франківську. Масштаб тоді був в рази меншим: у зловмисника вилучили понад 1000 SIM-карток. Але суть діяльності була такою ж. Він через спеціалізований інтернет-сайт за гроші надавав клієнтам можливість оренди віртуальних телефонних номерів. Анонімні номери дозволяли замовникам створювати необмежену кількість фейкових профілів у соцмережах. Клієнтами зловмисника були переважно люди з Російської Федерації.

Загалом же за 2020 рік у всій Україні кіберфахівці СБУ блокували діяльність 19 ботоферм загальною потужністю понад 60 тисяч ботів, а також 450 інтернет-агітаторів.

Небезпека, яку не варто недооцінювати

Фейкові профілі у соцмережах використовуються для впливу на громадську думку, поширення недостовірної та деструктивної інформації, підігрівання певних настроїв у суспільстві тощо. І вважати, що це дрібниці, – дуже серйозна помилка.

У цьому переконана Альона Романюк, авторка ідеї та редакторка проєкту Інституту розвитку регіональної преси під назвою «По той бік новин». Цей проєкт спрямований на протидію дезінформації та інформаційним вкидам, які регулярно і невипадково трапляються в Україні.

«Боти і ботоферми мають різне призначення. Найбільш небезпечні – це ті, які спотворюють громадську думку чи ставлення до якогось явища за допомогою коментарів. Наприклад, публікується якийсь матеріал із перевіреними фактами і достовірною інформацією. Але приходить умовна ботоферма на 100-200 ботів, вони вступають між собою в дискусії і пишуть неправдиву інформацію, зміщуючи акценти і привертаючи увагу людей. Адже часто користувачі соцмереж не читають текстів новин – лише заголовки і коментарі», – каже Альона Романюк.

Все це явище отримало навіть назву – «астротурфінг». Це створення штучної громадської думки за допомогою впливу спецслужб або інших організацій, що використовують програмне забезпечення  і ботів з метою витіснення думки реальних людей і створення враження, наче велика кількість людей вимагає чогось конкретного або виступає проти чого-небудь.

«Є такий феномен: ми більше довіряємо думкам інших людей, ніж офіційним джерелам, при цьому ми не завжди перевіряємо, чи це справді люди, а не боти. Люди вступають в дискусію з ботами, бо висловлені ними думки викликають у нас якісь емоції. У них таке завдання – викликати емоції, а не оперувати фактами. Люди читають сотні коментарів і думають: не можуть же стільки інших людей помилятися, можливо, вони щось знають. А владі у нас традиційно не довіряють. Підвищується градус незадоволення чимось у суспільстві. За останні роки ми маємо кілька яскравих прикладів таких речей», – пояснює Альона Романюк.

До прикладу, був відомий випадок із Новими Санжарами, куди привезли евакуйованих із Китаю українців з підозрою на COVID-19. Тоді фейкові профілі почали поширювати у місцевих спільнотах інформацію про те, що везуть саме хворих і що потрібно перекривати дороги та влаштовувати акції протесту. Інші фейкові сторінки це підхоплювали, а також публікували заклики до насилля, підбурюючи людей. В результаті на вулицях почалися масові протести, автобус із евакуйованими українцями закидали камінням, а влада, повністю проваливши інформаційну кампанію, вивела на вулицю поліцію та Нацгвардію. Через два тижні евакуйовані спокійно відбули карантин і покинули санаторій.

«Іншими сферами, де активно застосовуються боти, є питання закону про мову та ситуація з коронавірусом. На десятках ресурсів, у коментарях до постів політиків та блогерів завжди приходять боти, «відстоюючи» ту чи іншу позицію. Це ж саме спостерігаємо і щодо ринку землі. Є дослідження від VOX Ukraine, яке показує, скільки ботів було у політиків під час президентських виборів 2019 року. Згідно з їхніми даними, на Зеленського працювали 28 тисяч ботів, на Порошенка – 20 тисяч. Тобто всі ці жарти про «зеботів» і «порохоботів» виникли не на пустому місці», – наводить приклади редакторка проєкту «По той бік новин».

Як виявити ботів і що з ними робити

Технології не стоять на місці (в цьому випадку – на жаль). Виявити ботів з кожним днем стає все складніше, адже умовні Івани Івановичі без фотографії і з одним дописом на сторінці – уже вчорашній день. На сьогодні активно вести сторінку в соцмережі може навіть програма, без особливої участі керівника мережі ботів. Тож варто дуже ретельно перевіряти людей, чиї коментарі ви лайкаєте і берете до уваги.

Якщо певний користувач соцмережі публікує сумнівний контент, який викликає у вас сильний емоційний відгук при відсутності або браку фактів, варто задуматися – чи справді це жива людина. Варто проаналізувати його\її сторінку, перевірити, що ця людина публікує, як часто. Наприклад, відомо, що фейкові сторінки роблять репости значно частіше, ніж реальні люди, лише половина з них має аватари з обличчями, і лише 20% ботів мають коментарі від інших користувачів під власними публікаціями.

Згідно з уже згаданим дослідженням від VOX Ukraine, в середньому швидкість написання ботом коментаря в 15 разів вища від звичайної людської. Більше половини ботів мають «напарників» по коментуванню – акаунти, які коментують разом із ними один і той самий пост. У реальних акаунтів людей така поведінка спостерігається тільки в одному випадку з восьми (13%). Також боти у чотири рази частіше пишуть під політичними постами, ніж реальні люди. А ще у них значно менше друзів, ніж в живих людей.

«Якщо ви виявили бота у соцмережі, в тому ж Фейсбуку, можна натиснути кнопку «Поскаржитися». Крім того, про виявлених вами ботів можете повідомляти журналістам-розслідувачам, які збирають такі дані і згодом викривають вже згадані ботоферми. У нас є прецеденти, коли Фейсбук видаляв цілі невеликі ботоферми через наші скоординовані скарги. Були й випадки, коли фейкові сторінки видавали себе за відомих журналістів і публікували сумнівну інформацію. Ми масово скаржилися на ці сторінки, і соцмережа їх видаляла», – розповідає Альона Романюк.

За її словами, соцмережі борються з активністю ботів, але цього замало, і їх кількість зростає. Побороти це явище повністю навряд чи можливо. Отож, якщо якась інформація в соцмережі викликає у вас сильні негативні емоції при відсутності фактів, варто задуматись – а чи не бот на замовлення російської спецслужби її опублікував?

Тарас ВОЛОШИН