Дівчинка 16 липня стрибнула з берега Дністра та зникла з поля зору.
На річці Дністер тривають пошуково-рятувальні роботи. Про це інформують на сторінці пресслужби ГУ ДСНС Івано-Франківської області.
Станом на 18 липня на місці події працюють рятувальники гірського пошуково-рятувального відділення міста Івано-Франківськ, водолази Групи рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення, гірські пошуково-рятувальні відділення Івано-Франківська та смт Вигода, а також на місці працює психолог і мобільно-оперативна група другого ДПРЗ.
Упродовж вчорашнього дня рятувальники здійснили візуальне обстеження поверхні водойми вниз по течії від місця утоплення на відрізку 14 км, також за допомогою човна проведено візуальне обстеження поверхні водойми на відстані 20 км, за допомогою БПЛА провели обстеження русла річки довжиною 15 км. Водолази провели обстеження дна річки протяжністю 2 км, проте дівчинку не знайшли.
Також встановили пост на річці Дністер в місті Галич, де залучили трьох водолазів Галицької рятувально-водолазної станції.
Нагадаємо, що подія трапилася 16 липня в селі Козари Букачівської ТГ, де під час відпочинку на річці Дністер дівчинка 2010 року народження стрибнула з берега та зникла з поля зору.
До проведення робіт залучили 23 рятувальників, 9 одиниць техніки, з них 2 човни, 2 катамарани, БПЛА.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює