Особливі ялинки

  • Жива, штучна, з дерева, паперу, пляшок чи металу… Сьогодні неможливо уявити Новий рік та Різдво без красивої ялинки. Якщо приватні оселі, за традицією, прикрашають ошатними штучними або живими лісовими красунями, то у громадських місцях, на площах міст та у парках креативлять, хто як може.

    Історія ялинки

    За християнськими переказами, ялинка – символ Дерева життя, а Різдво – час сходження Бога на землю для того, щоб повернути людині втрачений рай. Зірка на верхівці ялинки символізує Вифлиємську зорю, що сповіщала про народження сина Божого.

    Традиції прикрашання ялинки понад 2000 років. Тоді люди вважали, що всі дерева наділені добрими силами, що в них живуть добрі духи. Розвішуючи на деревах гостинці й подарунки, люди прагнули таким чином задобрити духів, завоювати їхню прихильність.

    Відомо, що ще жителі Давнього Єгипту в грудні, у день зимового сонцестояння, у свої домівки приносили зелені гілки пальми як символ перемоги життя над смертю. 

    Вважається, що першими прикрашати саме ялинку на Різдво почали німці у Середні віки, а вже звідти ця традиція прийшла до решти країн Європи та світу.

    Спочатку на ялинки замість іграшок чіпляли плоди: яблука як символ родючості; горіхи на знак незбагненності божественного промислу; яйця як символ постійного життя, гармонії і благополуччя. У XVII ст. прикрашали різдвяне дерево фігурками й вирізаними з кольорового паперу квітами, яблуками, вафлями, позолоченими дрібничками, цукром.

    А ось ідею запалювати свічки на ялинці приписують Мартіну Лютеру. Кажуть, що одного вечора він ішов додому і складав на ходу проповідь. Відблиск зірок, які наче мерехтіли серед ялин, вселив йому невимовне благоговіння. Вирішивши відтворити цю чудову картину для своєї сім’ї, він у головній кімнаті встановив ялинку, закріпив на її гілках свічки й запалив їх.

    В Україну звичай ставити на свята ялинку прийшов із Західної Європи. Першу різдвяну ялинку в Одесі встановили у грудні 1811 року для різдвяного балу, який дав градоначальник Одеси та генерал-губернатор граф Рішельє. На початку XX століття більшість українських селян, для яких головним атрибутом Різдва залишався дідух, не рубала на свято ялинок, але традиція прикрашання різдвяної ялинки на Святвечір вже у той час побутувала серед заможних українців.

    Тепер задовго до свят на полицях крамниць з’являється різноманітний тематичний декор, а, окрім ялинок, будинки прикрашають новорічними декораціями, гірляндами з хвої, фігурами янголів та ельфів. Святкового настрою додають тематичні фотозони у громадських закладах. Все частіше ялинка — не традиційне зелене дерево, а якась цікава стилізована артінсталяція чи елемент декору у приміщенні.

    Палацова ялинка

    Вже третій рік поспіль Палац Потоцьких в Івано-Франківську прикрашає унікальна різдвяна артінсталяція. Дерев’яна конструкція виконана у стилі сучасного конструктивізму та складається зі 125 частин. Прикрашена палацова ялинка дерев’яними іграшками. Її висота – близько 4,5 м.

    “Ялинка виготовлена з модульних дерев’яних елементів. Вона особлива, бо фактично одна така в Україні. На ній дерев’яні іграшки, зроблені головним чином воїнами-атовцями з Бандерівського схрону. Ялинка унікальна, яскрава та мистецька”, – каже директор комунального підприємства «Простір інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

    Спроєктувала конструкцію архітекторка Анна Сербин. За її словами, це своєрідний конструктор і незабаром будуть його мініверсії.

    “Ми хотіли створити щось таке цікаве, якого ніде немає. Це прототип конструктора, з якого можна складати не тільки ялинку, але й інші форми”, – каже архітекторка.

    Спортивна ялинка

    Новорічна красуня з шин та іншого спортивного інвентаря днями оселилася у спортивному клубі “Прайм”.

    На таку ідею адміністрацію закладу надихнула відвідувачка Наталя. Жінка не тільки подала ідею, але й допомогла з її втіленням.

    “Шини – це різновид інвентаря у кросфіті. Крім того, на ялинці наявні ще й інші елементи, які ми використовуємо у кросфіт-залі та фітнес-студії”, – розповідають у спортклубі.

  • Висота ялинки – 2 метри, вага – близько однієї тонни.

    Ялинка із шампанського

    Мистецька ялинка із пляшок від шампанського прикрашає ресторан “Шампанерія” у центрі Івано-Франківська вже більше року. Напередодні новорічних свят її вирішили показати широкому загалу і встановили перед входом у заклад.

    “Щоб підтримати концепцію закладу, вирішили створити арт’ялинку із пляшок шампанського. Ця ялинка радує відвідувачів у нашому закладі більше року, а цьогоріч ми вирішили показати її не тільки нашим гостям, але й усім мешканцям Івано-Франківська і туристам”, – пояснюють у ресторані.

    Висота конструкції – 2 метри 30 см. Для її виготовлення використали 300 пляшок.

    “Частину пляшок ми зібрали в закладі після випитого ігристого чи шампанського нашими гостями. На арт’ялинці є пляшки з різних країн: України, Франції, Іспанії, Італії. А частину пляшок ми придбали”, – додають у закладі.

    Кажуть, що особливого догляду конструкція не потребує, адже вона максимально проста. А ще зазначають, що немає проблем і з вандалізмом. Ялинка спокійно “ночує” на вулиці, і все з нею гаразд.

    “Зварена” з металу

    У вищому профтехучилищі №21 днями змагалися юні зварювальники. Завданням для них було виготовити з металу символ новорічно-різдвяного періоду — ялинку.

    “Оскільки змагання відбувалися напередодні новорічних свят, то вирішили виготовляти ялинки з металу. Ми виконали креслення ялинки, за допомогою плазморіза вирізали її контур, а вже учні мали завдання зварювальними швами скріпити частини, щоб вийшло дерево”, – розповів директор училища Михайло Баб’як.

    Висота залізної ялинки – 30 см. Діаметр — 25 см. Такий виріб можна використати як елемент святкового декору, покрити фарбою, прикрасити іншими деталями чи композиціями.

    “Ідей багато, як її доробити”, – додає Михайло Баб’як.

    Загалом на конкурсі було виготовлено 7 таких ялинок. Дехто з конкурсантів забрав їх собі, а деякі залишилися як новорічна прикраса у майстерні училища.

    Марія ЛУТЧИН

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!