Єгор СОБОЛЄВ, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Галицького кореспондента»Чи варто позиватися до ЖЕКу через холодні батареї? Чи поновлюються через суд ті, кого зараз незаконно звільняють? Що з власною справою у суді? Щороку мільйони гривень з наших податків витрачаються на те, щоб ми легко й безкоштовно отримували відповіді на ці запитання. Варто розібратися, чому ж не отримуємо.За даними Державної судової адміністрації, сторінку в Інтернеті – www.reyestr.court.gov.ua – щоденно відвідує чотири тисячі українців. Небагато, якщо врахувати, що вона відкриває всім бажаючим доступ до рішень судів. «Безоплатний та цілодобовий», – як написано у законі 2005 року «Про доступ до судових рішень». Саме він зобов’язав судову адміністрацію створити Державний реєстр судових рішень і сторінку в Інтернеті. Автором закону був депутат від Блоку Юлії Тимошенко Василь Онопенко, який тепер очолює Верховний Суд. «Ми хотіли забезпечити громадський моніторинг судових рішень. Ще розуміли, що це психологічно буде впливати на суддів, дисциплінувати їх”, – каже Ігор Коліушко, голова Центру політико-правових реформ, в якому писався проект закону.На столі перед Коліушком тепер лежить інший документ. З назвою «Реєстр – звалище судових рішень?». Він теж написаний у його центрі. Як оцінка того, що вийшло.
Докладніше >>