“Я всім казав, що якщо дадуть, я піду. «Відмазуватись» якось я не збирався”, – розповідає військовослужбовець.
“Кожного дня з ранку до вечора ми стояли біля неї, вчили все від А до Я, як правильно наводити. Правда, нам так і не дали вистрілити з неї, ось це було обідно (сміється)”, – ділиться воїн.
“Це вже хіба що після війни все буде ясно, всі розкажемо, хто чим займався. Зараз від серпня тут, виконуємо свою роботу справно. Це добре”, – додає Денис.
“Я у такій структурі, що кожен день щось дивує. Практично все бачу, що відбувається. Спочатку це було трохи дико, бо ти не бачив такого ніколи. До всього звикається. Зараз це щось звичайне. Ось це лякає”.
До теми: Школяр з Тернополя організував виробництво FPV-дронів

