Денис Креховецький народився і виріс в Івано-Франківську, зараз з сімʼєю мешкають у селі Слобідка Тисменицької громади.
Про історію військового розповіли у Тисменицькій міській раді, інформує “Галицький кореспондент”.
Повістку Денис отримав на блок-пості восени 2022-го. У зазначений день пройшов медогляд та за 3 дні з речами за списком вирушив на місце призначення.
“Я всім казав, що якщо дадуть, я піду. «Відмазуватись» якось я не збирався”, – розповідає військовослужбовець.
Дениса направили в Старичі, там потрапив в артилерію. Навчання тривало 2,5 місяці. Спочатку навчали піхоті, а потім на 133-й Д-30 наводити гармату.
“Кожного дня з ранку до вечора ми стояли біля неї, вчили все від А до Я, як правильно наводити. Правда, нам так і не дали вистрілити з неї, ось це було обідно (сміється)”, – ділиться воїн.
Пізніше Денис потрапив у 40 артилерійську бригаду. 2-3 дні у пробув Первомайську і одразу направили на Харківський напрямок в батальйон розвідки. Працював із безпілотниками, прослужив більш ніж пів року. Згодом бійця перенаправили в іншу організацію, яку з міркувань безпеки назвати не може.
“Це вже хіба що після війни все буде ясно, всі розкажемо, хто чим займався. Зараз від серпня тут, виконуємо свою роботу справно. Це добре”, – додає Денис.
Денис не проходив строкову службу, військового досвіду не мав. Тож все для нього було новим. До цього працював разом із тестем, мурував каміни, грубки.
“Я у такій структурі, що кожен день щось дивує. Практично все бачу, що відбувається. Спочатку це було трохи дико, бо ти не бачив такого ніколи. До всього звикається. Зараз це щось звичайне. Ось це лякає”.
Часто, коли мені доводиться їхати до Вови, я думаю, що я погана мама. Бо ж залишаю дітей та їду в місця, з яких завжди є ризик не повернутися. Жовтень 2022 Як же я ненавиджу все, що пов’язане з московією. Знайшла свій шкільний зошит із записами перших віршів. Російською. Спалила. Кілька книг, теж російською, віддала в
Якщо ви хоча би раз були у нашому Івано-Франківському драмтеатрі, то можете сміливо сказати, що знаєте цього митця, бо ж бачили його роботи. Маю на увазі керамічний рельєф усередині, повз який не можна просто пройти і забути. До речі, якщо уважно придивитися до плитки з трьома гуцулами, які сидять і грають на сопілках, то
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного