Почому пакетик?

  • В Україні заборонили безкоштовне розповсюдження пластикових пакетів. Хоч постанова уряду ще не вступила в дію, та просто так в Івано-Франківську пакетик вже не отримаєш. Десь за нього просять 12 копійок, десь – аж три гривні, а десь, крадькома озираючись, продавець віддає його безкоштовно.

    Поліетиленова ревізія

    Прочитавши відповідний закон та постанову уряду, вирішую перевірити, як же все це виконується  в популярних магазинах та інших торгових закладах Івано-Франківська.

    Як відомо, хліб – усьому голова, отож спершу вирушаю саме за батоном. У фірмовому кіоску франківського «Цар-хліба» висить оголошення: пластикові пакети відтепер продаються по 10 копійок. Беру батон, але кидати його просто в торбу – не надто гігієнічно, тож питаю продавчиню, чи є у них паперові пакети як екологічна альтернатива. Каже, немає, є лише оці, по 10 копійок, а чому така ціна – не знає. «Як сказали, так і роблю. Буде вказівка – піднімемо», – говорить жінка за прилавком.

    Доводиться все ж взяти поліетиленовий пакет, заплативши за нього ті десять копійок. Згадую, що вдома у тумбочці лежить, чекаючи свого часу, легендарний пакет із пакетами. Сумую. Втім, не надто сильно, адже всі пакетики використовую багато разів, аж доки не порвуться. Поки сумую, чую голос із сусіднього пункту обміну валют. «Ті кульочки – то зло», – впевненим тоном каже валютник, який чув нашу розмову з продавчинею. Що ж, в принципі, погоджуюсь. І беру ще кекс до кави – вже без пакетика.

    Інша точка, куди заходжу за випічкою, – магазин «Good Food». Хліб та круасани вони печуть самі, а поліетиленові пакети до них навіть не пропонують. Поруч лежать паперові пакети, береш батон щипцями (гігієна ж, та й карантин ніхто не скасовував), ставиш у цей пакетик, йдеш на касу. Паперові пакети тут безкоштовні (але й товар недешевий, тому, мабуть, ціна пакета входить у ціну випічки). Але якщо про це не думати, то виглядає, що і довкілля бережу, і сімейний бюджет. Адже десять копійок – то вам не жарти!

    Втім, такі ціни – геть не всюди. Послухавши страшну історію колеги, йду на обід у відому їдальню «Золота ліра». Історія виявляється правдивою: з 10 грудня пластиковий пакет із ручками тут коштує три гривні. Питаю у продавчині, чому так дорого, адже постанова вступить в дію лише через півтора місяця. Мовчить, бо зайнята: складає якійсь жінці шість порцій їжі, кожну – в пластиковий контейнер, а контейнери – у три пакетики. Контейнери тут теж по три гривні, і виходить, що ця жінка платить 27 гривень за кілька грамів пластику. Справедлива ціна? Не знаю. Невже пакети по 10 копійок шкодять довкіллю менше, ніж пакети по 3 гривні? Також не знаю. Але пакет не беру.

    Згадую: треба ж іще купити сиру та оливкової олії. Дорогою трапляється черговий магазин «Продукти з Європи», отож туди і заходжу. Висить оголошення: простий пакет – 1 гривня, «Вишиванка» – 2,50. Запитую продавчиню, чому саме такі ціни.

    «Має бути по 2 і 3 гривні, але поки що так, потім піднімемо. Що? З 1 лютого? Ні, то вже діє, я постанову бачила. Та й добре, що діє – ви пройдіться тут поруч по базару на Коновальця, то всі просто так роздають ті пакети. Сміття повно. Можна йти і кожного другого штрафувати», – обурюється молода та, мабуть, екологічно свідома дівчина за прилавком.

    Наступного дня двічі (з метою експерименту ж) вирушаю в один із найпопулярніших продуктових супермаркетів – «АТБ». Там пакетики тепер коштують по 12 копійок. Першого разу беру два кілограми мандаринів, насипаючи їх у якийсь старий прозорий пакет від одягу, і йду на касу, кажучи касирові, що пакетик мій. Він дивиться спершу на мене, потім на пакет, потім ще раз на мене, відповідає: «Та я бачу» і спокійно пробиває покупку. Пакета в чеку немає – справедливість і екосвідомість перемагає.

    Наступного разу купую овочі, складаючи їх у два поліетиленових пакети, які беру тут же поруч, кидаю в кошик ще кілька речей. На касі не говорю нічого, продавець пробиває покупку, дивлюся в чек – дійсно, поліетиленовий пакет за 12 копійок. Один. Чому другий віддали безкоштовно і де дізнатися умови акції «Два сміттєзвалища за ціною одного», залишається таємницею.

    Далі – «Сільпо». Тут пакети коштують по 10 копійок, втім, є й інше правило: якщо ти хочеш купити 30 або більше пакетів, ціна за кожен становитиме 50 копійок. А от для пакування риби та м’яса пакети надають безкоштовно (що, між іншим, справді передбачено законом). Також в оголошенні пишуть, що «екодружньо – купувати у свою тару або клеїти стікери прямо на овочі». Втім, паперових пакетів тут також немає, зате висить реклама про їхню екологічність. У пошуках сенсу (а також паперових пакетів як доступної альтернативи) йдемо далі.

  • Далі за планом – аптека «Подорожник». Беру кілька препаратів від застуди та пачку білого вугілля, дівчина за прилавком привітно посміхається крізь маску та складає їх у паперовий пакетик, про який я не просив. Дивлюся в чек: вартість пакета – 1 копійка. В цілому приємно, бо і покласти ліки є куди, і платити 2 гривні не треба, і довкіллю не шкодиш зайвий раз. Але потім колеги розповідають, що раніше ці пакетики тут були по 50 копійок і їх також давали всім, не запитуючи, чи потрібен він тобі і чи хочеш ти платити. Що ж, ставимо лайк за «акційну» ціну.

    І врешті заходжу за пивом у заклад на Сорохтея, який, здається, так і називається – «Пивбар». Висить оголошення – пакети по 25 копійок. Поки наливається два літри «Душі пивовара», запитую в продавця, чому такі ціни. Він озирається і відповідає: «Та то так висить, для галочки, я вам безкоштовно той пакет дам, давати?» Звісно ж, не беру – пиво і так вже у пляшках, навіщо ще й пакет?

    Всього за кілька днів вдалось обійти близько двадцяти франківських магазинів та аптек. Безкоштовно пакетик пропонували лише в одному, ще в одному його включили до чека, але продавець не мав копійок, тож замість 49.90 я отримав таки 50 гривень решти зі своєї «сотні». У всіх інших закладах поліетиленові пакети вже не вдасться отримати безкоштовно. А ще помічаю, чимало людей і справді ходить на покупки зі своїми торбинками, рюкзаками, екосумками і так далі. І ось це по-справжньому тішить.

    Адже збереження довкілля – наше першочергове завдання, без жартів. Нашим дітям має дістатися планета, придатна для життя, а не смітник із виснаженими ресурсами та кілометровими горами відходів. Про сміттєві гори – це аж ніяк не перебільшення, вони є на Землі просто зараз. Як і океанічні сміттєві плями площею в сотні квадратних кілометрів.

    Що ж таки каже закон?

    Закон про обмеження обігу пластикових пакетів на території України прийняли 1 червня 2021 року, а в дію він вступив з 1 грудня цього ж року. Він передбачає поступову заборону безкоштовної реалізації пластикових пакетів, окрім надтонких біорозкладних. А за порушення заклади будуть штрафувати.

    Якщо у закладах торгівлі зафіксують безоплатне розповсюдження пластикових пакетів, то бізнес заплатить штраф від 1700 до 3400 гривень. За повторне порушення – до 8500 гривень. А з 10 березня 2022 року ці штрафи зростуть ще більше і становитимуть вже від 17 тисяч до 34 тисяч гривень, при цьому заборонене буде навіть платне поширення пакетів.

    Втім, одразу хочеться заспокоїти людей: ніхто не буде ловити і штрафувати покупців за використання пластикових пакетів. Закон чітко каже, що штрафи стосуватимуться лише суб’єктів господарювання, тобто підприємців – власників магазинів, аптек чи пекарень.

    Також у законі не вказано мінімальну вартість пластикового пакета, тобто наразі магазини можуть встановлювати на них будь-яку ціну: від 1 копійки і до нескінченності. Це виправили постановою уряду від 20 грудня, яка розпочне діяти з 1 лютого 2022 року. В її тексті вказано, що мінімальні роздрібні ціни на пакети зі стінками товщиною понад 50 мікрометрів, призначені для пакування та транспортування товарів і продуктів, мають становити:

    • 2,00 грн – пакет без ручок і бокових складок;
    • 2,50 грн – пакет без ручок, але з боковими складками або з ручками без бокових складок;
    • 3,00 грн – пакет з ручками і боковими складками.

    Водночас ці вимоги не поширюються на біорозкладні та надтонкі пластикові пакети, що призначені для пакування і транспортування свіжої риби, м’яса, сипучих продуктів, льоду та використовуються як первинна упаковка, до 1 січня 2023 року. Тож виробництво дешевих біорозкладних пакетів стане вкрай перспективною галуззю. Модно, екологічно, прибутково, інноваційно. Інвестори, агов!

    Тарас ВОЛОШИН

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!