Після смерті батька чоловік був правою рукою мами, постійно піклувався про трьох своїх братів та чотирьох сестричок. Проте через війну родина втратила свою підтримку, люблячу та надзвичайно світлу людину. Старший солдат Юрій Хіцяк служив в 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді “Едельвейс” навідником кулеметного відділення стрілецького батальйону. Його молоде життя зупинилися раптово, у важких боях.

 

14 лютого 2024-го неподалік Роздолівки Бахмутського району ворожий дрон скинув вибуховий боєприпас, який смертельно травмував захисника.

 

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нашого воїна-земляка Юрія Хіцяка було відзначено посмертною державною нагородою. Орден «За мужність» ІІІ ступеня отримала мама.