Сьогодні, 7 жовтня, заступниця голови обласної військової адміністрації Людмила Сірко, перебуваючи в закладі охорони здоров’я Івано-Франківщини, разом із представниками громадської організації «Ротарі-клуб м. Івано-Франківськ», прикарпатськими дітьми та дітьми внутрішньо переміщених людей урочисто передали патріотичні футболки для військовослужбовців Збройних Сил України.
«Обласна військова адміністрація співпрацює із одним із наших міжнародних донорів, зокрема громадською організацією «Ротарі-клуб м. Івано-Франківськ». Ця громадська організація реалізувала важливі проєкти щодо надання необхідної гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним людям та забезпечення їх житлових приміщень електрогенераторами, – зазначила Людмила Сірко. – Зараз ми допомагаємо реалізувати їм ще один проєкт. Дітки розмальовували патріотичними малюнками футболки для військовослужбовців. Ці футболки із патріотичними малюнками намальовані дітьми з великою любов’ю до Батьківщини та прагненням до Перемоги. Вважаю, що це надзвичайно цінні подарунки, зроблені малечею власноруч. Діти вручили футболки вдячності за захист нашої країни військовослужбовцям, які зазнали поранення та зараз знаходяться на лікуванні та реабілітації».
У рамках патріотичного проєкту прикарпатські діти та діти внутрішньо переміщених людей розмальовали 200 футболок патріотичними малюнками.
Посадовиця побажала усім військовослужбовцям, які знаходяться на лікуванні та реабілітації, якнайшвидшого одужання та Перемоги.
Проєкт поєднав теплоту дитячих сердець з їх бажанням допомогти нашим воїнам. Багато дітей відгукнулося для участі у проєкті та багато з них хочуть продовжити його реалізовувати.
Патріотична ідея буде впроваджуватися й надалі, оскільки тепла дитяча енергія наближатиме Перемогу нашої країни, а футболки допоможуть хлопцям Збройних сил України одужувати швидше.
Зауважувалося, що такі арттерапевтичні заходи допомагають дітям впоратися зі своїми внутрішніми тривогами, переживаннями, дають їм відчуття важливості для наших захисників, також і того, що вони роблять усе необхідне для перемоги України.
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
У Шевченка-художника є ескіз «Розп’яття». В одному з листів до Варвари Рєпніної він пише про запрестольний образ розп’яття, який хотів зробити для оренбурзького костьолу. Проте ескіз так і лишився ескізом. На ньому Ісус і двоє злочинців. От тільки на відміну від них, він не прицвяхований і світиться особливим світлом. Зі свідомою любов’ю та покорою
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює