Тихою молитвою, гіркими сльозами Калуська громада провела в останню дорогу свого захисника – 43-річного Олега Гудака.
Справжнім Героєм був боєць.
Про це на своїй сторінці повідомив міський голова Андрій Найда.
Ще у 2014 році воїн майже два роки захищав суверенітет та цілісність нашої держави в зоні АТО(ООС). А потім працював на благо своєї сім’ї, родини, своєї держави.
Після 24 лютого, коли ворог почав знищувати мирну Україну, повернувся з-за кордону. Хоча міг залишатися там з сином, який навчався в одній з хокейних шкіл Польщі. Та Олег відчув, що це його святий обов’язок – стати на захист рідної землі. І повернувся в Україну, щоб добровольцем піти на фронт.
Так, колишній інженер-технолог, пізніше – програміст, який працював в українській та міжнародній компаніях, став командиром 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти. Відповідав не тільки за своє життя, а й своїх побратимів.
Під час звільнення Миколаївської області у бою, внаслідок обстрілів з танків, вогневої артилерії та стрілецької зброї, старший лейтенант Олег Миколайович Гудак, проявивши хоробрість та відвагу, загинув.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює