Прапор навпаки

  • Прозаїчне тлумачення кольорів українського прапора як симбіоз мирного неба і пшеничного колосся чимало науковців називають безглуздою байкою. Вони переконані: стяг має бути жовто-синім, а не навпаки, інакше – біда.

     

    Символи Трипілля

    «Бій одлунав. Жовто-сині знамена затріпотіли на станції знов…», – писав Володимир Сосюра у своїй баладі «Комсомолець». Але чому поет «перевернув» барви українського стягу «догори дригом»? Чи, може, національний класик таки має рацію?

    Вже не один історик порушував питання «оберненого» розміщення кольорів на сучасному українському прапорі, переконуючи, що домінуючим (верхнім) має бути лише жовтий. На підтвердження науковці наводять чимало аргументів.

    Найперше варто звернутися до історичної пам’яті, де дуже часто згадується саме жовто-синій символ.

    Як каже голова ГО «Науково-просвітницьке товариство «Просвіта-Світовид» Олег Полівчак, у різний час гама відтінків українського прапора варіювалася, проте основні кольори залишалися незмінними.

    Наприклад, на початку утворення УНР смуга була не жовтою, а золотою, адже кольори взяли з герба Галицько-Волинського князівства (золотий лев на блакитному тлі).

    Проте зміна золотого на жовтий відбулася вже незабаром, оскільки в ті часи відшукати тканину золотистого відтінку стало досить проблематичним.

    А в численних інтернет-матеріалах можна знайти інформацію, що золото-блакитну символіку в Україні ще колись запровадили трипільці за часів грандіозного переселення народів з Північного Причорномор’я за три тисячоліття до н.е. Зокрема і в Індії, де вона збереглася до наших днів у первісному вигляді. Ця країна буквально вся прикрашена таким поєднанням кольорів. Однак там повсюди жовтий колір домінує над синім.

     

    18257_1

    Початок – у Грюнвальді

    На козацьких корогвах жовтим кольором на блакитному тлі зображували хрест, Діву Марію або Архангела Михаїла. А на прапорі українських земель жовто-синє поєднання вперше застосували ще в 1410 році в Грюнвальдській битві.

    У 1848 році у Львові відбувся перший просвітницький з’їзд у Галичині – Собор руських вчених. З-поміж інших питань там розглядали і символіку українського народного прапора. Так офіційно затвердили жовто-блакитний стяг.

    «У Першій світовій війні українці воювали під двома прапорами, – каже Олег Полівчак. – Одні – під австрійським, інші – під російським. Але з фронту наші земляки поверталися під жовто-блакитною символікою. А вже наступного року депутати Центральної Ради проголосували за жовто-блакитний стяг як прапор УНР».

    Голова Генерального секретаріату УЦР-УНР Володимир Винниченко згодом писав: «… Ми рішуче нічого не міняли в суті тої державності, що була за часів Тимчасова Уряду. Ми тільки міняли національну форму її – замість біло-синьо-червоного прапора ми вішали жовто-блакитний».

    Окрім цього, під жовто-блакитним стягом українські юнаки вирушали в бій під Крутами.

    До речі, прибічників Петлюри, Грушевського і Коновальця пропаганда комуністичної влади СРСР називала «жовтоблакитниками».

    Ініціатива «перевернення» прапора на синьо-жовтий належить Павлу Скоропадському. Однак мотиви цього вчинку гетьмана й по сьогодні достеменно невідомі. А в Західній Україні стяг став синьо-жовтим «завдяки» Степану Бандері, як розповідає Олег Полівчак. Науковець каже, що, можливо, лідер українських націоналістів міг вирішити так на противагу «мельниківцям», які прийняли жовто-блакитний стяг.

    У будь-якому разі існування жовто-блакитного прапора історія не заперечує, однак необхідність домінування саме жовтого кольору таки вимагає доведення.

     

     

    Вода проти вогню

    Прибічники жовто-синьої символіки найперше опираються на правила геральдики (гербознавства).

    «Прапор утворюється від герба, оскільки герби виникли значно раніше, – переконує заступник голови обласної «Просвіти» Євген Романишин. – Барву верхньої смуги беруть від кольору власне знака, а барву нижньої – від гербового поля. Тож якщо герб України – жовтий тризуб на синьому полі, то й стяг має бути жовто-синім, а не навпаки. Зразком правильного розташування кольорів на прапорі є стяги Німеччини, Польщі».

  • Науковець Олег Полівчак пригадує, що ще в 1991 році до Леоніда Кравчука приїхали відомі геральдисти і пояснили, що затверджувати синьо-жовтий прапор не можна, адже це суперечить законам геральдики, що, у свою чергу, може накликати біду на країну. Вони наголошували: такий прапор порушує відразу кілька правил геральдики. По-перше, жовтий колір є світлим, голубий – темним. Світлий завжди повинен бути пріоритетним – верхнім. Окрім цього, жовтий є божественним, сонячним, тому має бути головним. Блакитний – колір води. Ще в дохристиянській «примітивній» символіці золотий колір символізував Сонце, або Небесний Вогонь, а блакитний – Воду. Що буде, коли вода залиє вогонь?

    «Навіть за православними канонами іконописання, які відомі ще з Візантії, золоте, жовте символізує Бога-Отця, а синє – все земне, – каже Євген Романишин. – Чи варто чекати ладу в країні, де земне головує над Всевишнім?»

    Історик і доцент кафедри релігієзнавства, теології і культурології ПНУ ім. В.Стефаника Любов Геник теж запевняє, що кожне розміщення кольорів має своє смислове значення. Жовто-блакитне поєднання символізує полум’я. Не складно помітити, що внизу вогненні язики мають синій відтінок, який плавно переходить у жовтий. Так визначила сама природа.

     

    Східний аргумент

    Східна думка теж підтримує жовто-блакитну символіку. На початку 1992 року китайська художниця Мао Мао на одному мистецькому заході радила тодішньому щойно обраному президентові України Леоніду Кравчуку перевернути головний державний символ – синьо-жовтий прапор, бо під цим поєднанням кольорів країну чекає деградація. Вона пояснювала це тим, що синє і жовте утворюють гексаграму «Пі» – за класичною китайською Книгою змін, це одна з чотирьох найгірших комбінацій (до речі, не було ще жодного випадку, аби пророцтва з цієї книги не здійснилися). Тоді як обернене розміщення барв – зверху жовте, а внизу синє – утворює цілком нову гексаграму «Тай», яка означає: «Розквіт. Щастя. Розвиток». Натомість Кравчук тоді лише віджартувався: «Що корисне для китайця, те для українця – смерть».

    Традиція фен-шуй каже, що розміщення синього (воля) над жовтим (мудрість) означає «закон занепаду», тобто прогресуючу деградацію, хаос. Тоді як зворотне поєднання барв прогнозує гармонійне сполучення Неба і Землі, чоловічого і жіночого, що обіцяє добробут.

    «Інь-Янь, прадавня емблема створення світу, – продовжує Євген Романишин, – у деяких традиціях теж передається цими кольорами: жовте або золоте Янь (світло, тепло, активність, чоловічий принцип, сонце) та синє (пітьма, холод, пасивність, жіночий елемент, місяць). Що буває, коли пасивний, жіночий принцип домінує над активним і сонячним, мабуть, пояснювати не варто. Це протиприродне поєднання».

    «Кольорові» дискусії довкола прапора багато хто називає безглуздими, мовляв, вони не на часі – за нинішньої складної ситуації в країні необхідно вирішувати значно важливіші проблеми. Однак історики наголошують: не варто ігнорувати символіку, адже саме з неї починається держава.

     

     

    Наталя МОСТОВА

     

     

    До теми

     

    Найцікавіше про прапори світу

    • Прапори майже всіх держав світу містять фрагменти білого, синього або червоного кольору. Є тільки два винятки: прапори Ямайки і Мавританії.

     

    • Якщо перевернути стяг еквадорського міста Латакунга – вийде прапор України.

     

    • Прапор Філіппін – єдиний у світі, в якого є два рівноправні варіанти: в мирний час синя смуга зверху, червона знизу, а коли країна перебуває в стані війни, то навпаки.

     

    • До початку ери мореплавання державні прапори мали різну форму. Прямокутна була найбільш практичною для встановлення на щоглах кораблів. Поступово така форма стала стандартною – спочатку в Європі, а потім і по всьому світу. Єдиний на сьогодні державний прапор непрямокутної форми (за винятком квадратних стягів Швейцарії і Ватикану) – прапор Непалу. Він нагадує два трикутники, що злилися. Можливо, це пояснюється тим, що Непал є гірським королівством без виходу до моря, тому й не було потреби у зміні форми прапора.

     

    • На канадському прапорі замість кленового листка міг би красуватися бобер. Саме його в ХIХ ст. вважали своїм головним символом канадці. Але оскільки полотнище із зображенням бобра виглядало б досить комічно і аж ніяк не урочисто, згадали про інший символ – цукровий клен. Але кленового листка, зображеного на прапорі Канади, в природі не існує. Справжній листок налічує 27 гострих виступів, а на малюнку їх є тільки 11.

     

    • Історія прапора як символу бере свій початок з III століття до. н.е. в стародавньому Ірані. Перші прапори виготовляли зі сплаву міді з різними металами і з домішками миш’яку.

     

    • Прапор США змінюється щоразу, коли в державу приймають нові штати – додаються нові зірки. Останній раз прапор змінювали в кінці 1950-х років, коли статус штатів надали Гавайям і Алясці. На ім’я президента надійшло більше 1500 варіантів розташування зірок, а в результаті прийняли проект 18-річного Роберта Гефта. Хоча вчитель у школі, якому юнак спочатку здав проект, поставив за цю роботу четвірку з мінусом і жартома пообіцяв переглянути оцінку, якщо Конгрес США затвердить саме його проект. Так і сталося – вчителю довелося поставити відмінно.
    • У Данії, Норвегії та Швеції громадяни мають повне право різноманітними способами знущатися над своїми національними прапорами, однак поводитися так з іноземними стягами заборонено.
    • Вексилологи не тільки досліджують прапори, але також складають рейтинги кращих та гірших. На їхню думку, до найгірших стягів можна віднести прапори Мозамбіку і міста Антверпена в Бельгії. На першому зображенні – книга, мотика та автомат Калашникова. А другий виглядає як шахівниця з клітинами різних відтінків.

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!