Промислові диверсанти в УПА

  • На Прикарпатті сьогодні 6785 нереабілітованих героїв, велику частину яких становлять учасники ОУН та УПА. По селах та містах їх вшановують пам’ятниками «Борцям за волю України», але формально вони залишаються у статусі злочинців. Оповіддю про боротьбу українських повстанців Олексія Олійника та Дмитра Климишина «Галицький кореспондент» спільно з ГО «Поступовий гурт франківців» продовжує проект «Нереабілітована пам’ять». На основі архівних документів розповідаються історії галичан, які, виборюючи незалежність України, стали жертвами радянського терору і мають право на належну шану від держави.

    Олексій Олійник і Дмитро Климишин були однолітками 1923 р.н. і уродженцями с. Сівка-Калуська Калуського району. Олексій Олійник (псевдо Хитрий) потрапив у боївку Залізняка в жовтні 1944 р., був в особистій охороні районного керівника ОУН Сірка і виконував функції зв’язкового, а затримали його, двічі пораненого з десятизарядною гвинтівкою, під час втечі зі схрону 19 травня 1946 р.

    Натомість за матеріалами кримінальної справи «враждєбно налаштований» Дмитро Климишин (псевдо Богун) перебував в УПА з лютого 1945 р., а в червні 1946 р. був призначений станичним ОУН в рідному селі. Його затримала чекістсько-військова група 12 вересня 1946 р. біля лісу після поранення в обидві руки.

    А об’єднали долі цих двох людей не лише місце народження і спільна кримінальна справа, а й дві промислові диверсії. У лютому 1946 р. партизани разом з ще чотирма побратимами розігнали охорону та підпалили дві газові свердловини на Калуському газопромислі, чим, за підрахунками офіційної влади, нанесли шкоду окупаційній державі на суму 150 тис. рублів.

    12309281_1024400954286936_1367570624_n

    Зазвичай диверсанти проходять спеціальну мінно-підривну, вогневу, фізичну, психологічну, повітряно-десантну, підводну, альпіністську підготовку, здатні діяти автономно на території противника тривалий час. Дмитро і Олексій ніякого подібного досвіду не мали, але розуміли, що знищення промислового потенціалу СРСР послаблює тоталітарного монстра.

    12319359_1024400497620315_1726947792_n

    Відповідно до норм Міжнародного гуманітарного права, диверсант користується статусом комбатанта на загальних підставах і має право здійснювати диверсійні заходи стосовно підприємств військово-промислового комплексу. Забороняється проводити диверсійні дії лише стосовно мирного населення, медичних установ і транспорту, установ Червоного Хреста та об’єктів цивільного і гуманітарного призначення.

    Однак вироком військового трибуналу військ МВС Станіславської області від 5 листопада 1946 р. Дмитра Климишина і Олексія Олійника було засуджено за ст.54–Іа (зрада Батьківщині) і 54 ІІ КК УРСР (участь в контрреволюційній організації) із санкцією ст.2 Указу Президії ВР СРСР від 19 квітня 1943 р. до каторжних робіт на 15 років з пораженням у правах на 5 років з конфіскацією майна.

    Зазначимо, що після здобуття Україною незалежності розпочався процес реабілітації жертв сталінського терору. Однак Івано-Франківський обласний суд 10 грудня 1993 р. визнав, що Олексій Олійник та Дмитро Климишин були обґрунтовано засуджені, і погодився лише на зняття з них відповідальності за ст. 2 Указу Президії ВР СРСР від 19 квітня 1943 р. І хоча прийнятий 9 квітня 2015 р. Закон України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» визнає упівців борцями за незалежність України у XX столітті, а їх диверсійні дії не є злочинними з точки зору законів ведення війни, проте Олексій Олійник і Дмитро Климишин залишаються досі не реабілітованими.

     

    Сергій АДАМОВИЧ, Роман КОБИЛЬНИК

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!