Івано-Франківська міська рада без проведення громадських слухань дала дозвіл на розроблення Детального плану території (ДПТ) у межах вулиць Крайківського – Макогона – Промислова, що призначена для промислової зони.  Мова йде про забудову 3,5 гектарів землі, більша частина якої належала Івано-Франківській харчосмаковій фабриці та Шляхово-ремонтно-будівельному управлінню №1. ТОВ «Івано-Франківська дорожня служба» – фірма, дотична до «свободівської» верхівки міста – планує звести тут 33 «свічки» на 16, 12, 10 та 9 поверхів, де будуть мешкати майже 4 тис. людей. Також проект передбачає будівництво дитсадка на 100 місць та паркінгу.

 

Громада хоче знати

У вівторок, 5 липня, на засіданні земельної комісії міськради стало відомо, що забудовник планує будувати на площі 3,48 га. Журналісти та представники громадськості намагалися з’ясувати деталі забудови, проте безрезультатно. «Будівництво – це єдина галузь у місті, яка працює», – намагався виправдати захланний розмах майбутнього будівництва голова земельної комісії Володимир Яблонь, проте врешті відправив проект рішення на доопрацювання.

Наступного дня громадські активісти Наталія Сербин, Тарас Случик та журналіст інтернет-видання «Курс» Марія Гаврилюк скликали прес-конференцію, де розповіли про проект рішення, яке депутати винесли на чергову сесію.

«Ми обрали людей, які називають себе патріотами, але стикаємося з тим, що ці люди лобіюють інтереси конкретних людей, переступають через моральні цінності. Ми розуміємо, що проблема навколо озера виглядає вже, порівняно з тим, що відбувається зараз на Макогона, дуже маленькою, – заявила активістка Наталія Сербин. – Ми за те, щоб все відбувалося прозоро, а не так, як вигідно конкретним політикам і бізнесменам».

Активісти озвучили шість вимог та практичних пропозицій до міського голови Руслана Марцінківа та головного архітектора міста Дмитра Нижника, які б дозволили припинити свавілля та запобігти корупції в архітектурно-будівельній сфері:

1. Не затверджувати винесені на чергову сесію ради ДПТ у зв’язку з порушенням процедури. Зокрема, порушенням ч. 11 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (оприлюднення проектів рішень зі всіма додатками за 20 робочих днів до розгляду) та процедури проведення громадських слухань згідно з Постановою КМУ №555.
2. Дати дозвіл на розробку, замовити та профінансувати з міського бюджету план зонування міста.
3. Дати дозвіл на розробку, замовити та профінансувати з міського бюджету розробку комплексного ДПТ навколо міського озера.
4. Створити офіційну карту містобудівних умов та обмежень.
5. Створити офіційну карту незаконних будівництв.
6. Створити офіційну карту скандального будівництва.

Варто наголосити, що навколо цієї забудови відбуваються численні маніпуляції.

 

Маніпуляція перша

Перше рішення щодо нової забудови було прийняте міською радою 26 квітня. Якраз того ж дня, коли громада протестувала проти забудови біля міського озера, а мер Марцінків зробив вигляд, що став на бік громади і переконливо запевняв, що він проти цього. Протестувальники пішли геть, а через кілька годин на сесію винесли питання про надання дозволу на складання проектів землеустрою ТОВ «Івано-Франківська дорожня служба» на відведення земельної ділянки площею 1,5395 га на вул. Макогона, 23А.

Тоді депутат міськради, колишній міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус пояснив, що ще у попередньому скликанні депутати (більшість з яких були «свободівці» – авт.) голосували за аналогічне рішення. Проте він тоді наклав вето, яке депутатський корпус подолати не зміг. Анушкевичус підкреслив, що забудовник придбав на аукціоні тільки 0,75 га, тому якщо депутати проголосують за це рішення, то подарують йому без аукціону ще 0,8 гектара.

Майже всі міські обранці проголосували «за». Були проти чи утрималися тільки кілька депутатів від «Солідарності», ображені тим, що блокується їхнє питання щодо забудови біля озера, та по двоє представників від УНП та «УКРОПу».

 

Маніпуляція друга

7 липня земельна комісія збирається повторно. У маленький кабінет керівника управління земельних відносин набивається кілька десятків людей. Приходить головний архітектор міста Дмитро Нижник, який на проекторі робить щось штибу презентації кількох забудов у місті, в т.ч. і «свободівської».

«Все у відповідності до законодавства, – переконує архітектор, – ми жодним чином не порушуємо процедуру. Ми йдемо крок за кроком. Як законодавець встановив, так ми і рухаємося. Чому ми маємо вигадувати ровер, якщо він є?»

На запитання Марії Гаврилюк, яка цікавиться, хто є замовником одного з будівництв, Нижник відповідає: «А яка різниця?» Коли доходить черга розповідати про плани щодо території на вул. Крайківського – Макогона – Промисловій, він акцентує: мова йде тільки про територію, яка є у власності забудовника, і територію Харчосмакової фабрики. Передбачено дві черги. Перша черга залишає можливість працювати фабриці, а друга передбачає, що підприємство «буде винесене»… «Територія асфальтного заводу не входить у Детальний план території», – підкреслює Нижник. Врешті головний архітектор визнає, що відповідно до генплану, ця територія призначена для промислового виробництва.

«Дайте нам заяву фірми, яка подала на розробку ДПТ, та протокол засідання громадських слухань», – просить Наталія Сербин. «Якщо земельна комісія в мене витребує, то я все дам, – відмовляє громадській активістці архітектор міста. – Я інакше б жодних питань не виносив, якби це не відповідало чинному законодавству».

Дмитро Нижник переконує, що протокол засідання громадських слухань є і його можна побачити на сайті. Врешті у розмову втручається молодий чоловік, який відрекомендовується як «Петро Матейко з «громадської ради». «Я особисто бачив протоколи громадських слухань, підписані Гайдаром, – запевняє він. – Ви мали час до цього підняти всі документи».

Тут варто зауважити, що протоколу громадських слухань на сайті нема. А протоколу, підписаного попереднім головним архітектором Івано-Франківська Володимиром Гайдаром, не існує взагалі. Тому наразі дуже складно зрозуміти таку поведінку «громадського активіста».

«Брехня, яка вилізе боком, – це проведені громадські слухання, – написала на своїй сторінці у «Фейсбуці» Марія Гаврилюк. – Вчора головний архітектор міста Дмитро Нижник радив подякувати за 16-поверхівки його попереднику Володимиру Гайдару. А сьогодні нарешті показав протокол громадських слухань. Виявляється, забудову мікрорайону обговорювали четверо мешканців, які «відмовилися зареєструватися» (!). Та це ще не все. Виявляється, винен у всіх гріхах Гайдар забув той протокол підписати. А це означає те саме, що протокол писався вчора чи нині на чийомусь коліні у департаменті».

Маніпуляція третя

Очікуючи на спротив франківців на сесії, «Свобода» робить все, щоб його знівелювати. Вже о 9-ій ранку перед стінами міськвиконкому у «свободівських» партійних наметах кілька літніх жіночок протестують проти високих цін і тарифів. Після мітингу жіночки з довжелезними плакатами не йдуть геть, а заходять в зал та стають вздовж президії, напевне, щоб заблокувати доступ до трибуни.

На сесію виноситься ще одне популістське звернення до президента та прем’єра, в якому депутати акцентують, що «відповідно до рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), тарифи на теплову енергію та послуги центрального опалення з 1 липня 2016 року необґрунтовано зросли на 75-90%! У сьогоднішніх надскладних економічних умовах та при тотальному зубожінні населення такі дії є неприпустимими та фактично злочинними».

Депутати нагадують президенту, що в передвиборчій програмі він обіцяв справедливі правила щодо формування цін на енергоносії. Проте національний регулятор цін відвернувся від народу України та перейшов на бік олігархічних кіл, відстоюючи їхні фінансові інтереси…

 

Маніпуляція четверта

Сесія розпочинається з виступів громадян. До мікрофону виходить атовець з 80-ї бригади Олексій Замковий. Він мешкає по вул. Богунській (паралельна до вул. Макогона), каже, що люди проти будівництва і вже зібрано 74 підписи мешканців. Відтак просить поставити на голосування його пропозицію: вилучити розгляд цього питання з порядку денного.

Руслан Марцінків робить вигляд, що почув. Втім, коли доходить до того, аби поставити цю пропозицію на голосування, забуває це зробити. До мікрофону підходить громадський активіст, атовець Андрій Фармуга.

«Переді мною виступав учасник АТО, в якого важка контузія, він людина непублічна, проте він вам показав підписи жильців, які підтвердили те, що ніяких громадських слухань не було, і якщо б ви, окрім регламенту, дотримувалися ще якоїсь моралі і дбали про громаду, то цей проект рішення ви хоча б поставили на голосування. І в силу тих причин, які з’ясувалися, хоча б не розглядали питання на цій сесії, – сказав Фармуга. – А зараз я вам дякую і бажаю пам’ятати про долю Партії регіонів, яка теж вважала, що в них все під контролем, але, як бачимо, народ сказав своє слово. І я сподіваюся, що на наступну каденцію «Свободи» або не буде взагалі, або вона буде в значно меншій кількості».

«Зрозуміло, – відповів міський голова, – це ваша позиція, а ви – партійний активіст». Того ж дня за Фармугу у «Фейсбуці» заступилася Наталія Сербин, зазначивши, що він «може, би був у десятки разів кращим депутатом, але коли були місцеві вибори, він сидів в окопі, а не висів на білбордах», як Марцінків, який назвав його політиканом. «Думаю, Ви зобов’язані перед ним вибачитися, бо він явно того не заслужив», – наголосила активістка. І, до честі Марцінківа, він таки написав у коментарях Фармузі, що просить вибачення, якщо в емоціях його образив.

Маніпуляція п’ята

Коли доходить черга до обговорення питання, Руслан Марцінків переконує, що це позитивне рішення, однак варто детально обговорити інфраструктуру, мережі, будівництво дитсадка тощо. У відповідь Віктор Анушкевичус заявляє, що це афера і рішення суперечить чинному законодавству. «У 2006 році, коли я йшов на вибори міського голови, я пообіцяв, що закрию асфальтний завод, і я обіцянку виконав, – сказав екс-мер. – Але не для того, щоб там лупити ці «свічі». Це суперечить чинному законодавству, і я категорично проти цього».

Анушкевичус додає: якщо в когось є інтерес до землі, то можна її продати на аукціоні. Мовляв, 0,76 га землі ШРБУ-1, які були продані на аукціоні, коштували 6,5 млн. грн. Відтак можна собі уявити, скільки буде коштувати земля асфальтного заводу…

«Ви хочете, щоб в Пасічній був сквер, а чому тут не може бути сквер? – запитав він. – Поруч – територія малоповерхової забудови, є кілька п’ятиповерхівок. Давайте зробимо на території колишнього асфальтного заводу гарний сквер, і це не будуть подвійні стандарти, а принципова позиція».

Марцінків йому відповів, що свого часу Анушкевичус підтримував цей проект і агітував за нього. «Я тільки за, щоб воно було в межах законодавства і відповідало документації та вимогам часу», – запевнив мер. І додав: все, що зараз робиться, є політичною провокацією, яку підтримали його політичні опоненти…

«Ви вводите людей в оману, що це стосується тільки Харчосмакової фабрики та ШРБУ-1, – сказав Анушкевичус. – Ні, це стосується 3,5 га і асфальтного заводу теж. А я не для того закривав його, щоб зараз будувати людям свічки над головами. Якщо ми боремося за права учасників АТО і дитячі садочки, то давайте дамо людям земельні ділянки і зробимо там малоповерхову забудову для учасників АТО, а всередині побудуємо дитсадок».

Тобто Марцінків лукавить, коли каже, що винесення рішення на сесію – це ще не дозвіл на забудову. Звісно, але всі дозволи будуть даватися відповідно до плану розвитку території, який депутати затверджують. «Я допускав помилки на посаді міського голови, – зізнався Анушкевичус, – але коли приходила громада, і так численно, то я стояв на боці громади».

Врешті Марцінків запропонував провести там громадські слухання, і під вигуки «Ганьба!» міські обранці від «Свободи», «Солідарності», «Самопомочі», «Батьківщини» та один від «УКРОПу» підтримали рішення про ДПТ на Крайківського – Макогона – Промисловій. Проти голосували тільки двоє депутатів від УНП.

 

Маніпуляція шоста

Не варто, напевно, нагадувати франківцям, що Руслан Марцінків зробив собі політичний рейтинг тим, що кувалдою трощив паркани незаконних забудов та бігав з мегафоном, збираючи пікети. Але сьогодні, ставши мером, він вже дорікає іншим активістам, що вони не допомагають владі, а піаряться…

«Я взяв протокол тих підписів і бачу, що там явна підробка підписів, – сказав Марцінків «Галицькому кореспонденту» після сесії міської ради. – Вони зібрані однією рукою. Можливо, там і є підписи справжні, але не та кількість. Причому там ще є підписи людей, які там не живуть. Вулиця Вовчинецька, Биха (а це сторона Ленкавського). Тому багато спекуляцій».

Мовою законів

У п. 9 ст. 17 закону про регулювання містобудівної діяльності сказано, що «зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п’ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією. У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом міністрів України».

У п. 1 ст. 19 цього ж закону зазначено, що «детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території».

А у ст. 21 сказано: «Громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється».

Тетяна СОБОЛИК

P.S. Оскільки міська рада порушила закон про регулювання містобудівної діяльності, «Галицький кореспондент» просить прокурора Івано-Франківської області вважати цю статтю офіційним зверненням про злочин.