Мешканець Івано-Франківська відповідав за зв’язок із нарколабораторією та постачання “оптових” партій психотропів.
Служба безпеки викрила міжрегіональну злочинну групу осіб, які займалися збутом наркотичних засобів і психотропних речовин у Чернівецькій та Івано-Франківській областях.
За даними слідства, одним із організаторів злочинного бізнесу є засуджений уродженець Прикарпаття, який відбуває покарання у виправній колонії на Волині. Його спільник – мешканець Херсонщини – раніше теж був “клієнтом” того ж виправного закладу, а нині перебуває в Чернівецькому СІЗО.
До протиправної діяльності вони залучили ще сімох осіб, серед яких двоє жінок та колишній працівник одного з правоохоронних органів.
Схема працювала так: мешканець Івано-Франківська відповідав за зв’язок із нарколабораторією та постачання “оптових” партій психотропів. Ще одна учасниця групи транспортувала “товар” до Чернівців, розфасовувала його і разом іншими “колегами” займалася безпосередньо збутом.
“Клієнтів” зловмисники шукали через особисті зв’язки у кримінальному середовищі, а також намагалися налагодити канал постачання наркотиків військовослужбовцям ЗСУ.
Правоохоронці задокументували протиправні дії фігурантів. У ході проведення 17 обшуків за місцями проживання і перебування учасників схеми у Чернівецькій, Івано-Франківській, Тернопільській та Волинській областях вилучили:
– понад 4,5 кг амфетаміну;
– більше 500 таблеток субітексу та канабіс;
– велику суму грошей у різній валюті, ймовірно отриману злочинним шляхом;
– чорнові записи, банківські картки, мобільні телефони, комп’ютерну техніку з доказами протиправної діяльності.
Наразі чотирьом фігурантам повідомили про підозру за ч. 3 ст. 307 (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) Кримінального кодексу України.
Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вирішується питання щодо повідомлення про підозру іншим учасникам схеми. Триває досудове розслідування.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює