СБУ повідомила про підозру бойовику, якого до «армії ДНР» мобілізували з в’язниці. Він пішов на війну з виправної колонії в Макіївці, де відбував покарання за вбивство.
СБУ встановила, що у липні 2022 року бойовик написав ватажку «ДНР» Пушиліну з виправної установи. Він просив про помилування та дозвіл на вступ у незаконні збройні формування.
З ним провели співбесіду представники 100-ї омсбр «ДНР», які здійснювали в колонії рекрутування в’язнів, та невдовзі зарахували до 2-ї роти 1-го мотострілецького батальйону цього угрупування.
Перед початком російського вторгнення ворожий підрозділ пройшов злагодження в районі шахти «Куйбишевська» під Донецьком. А після початку повномасштабної війни бойовик воював неподалік Красногорівки, де згодом і потрапив у полон до Сил оборони України.
За даними СБУ, перед тим, як потрапити до тюрми, бойовик з 2014 року воював в «армії ДНР». Він побував стрільцем, ремонтником та мінометником у різних незаконних збройних формуваннях. Слідчі СБУ оголосили бойовику про підозру в державній зраді та колабораційній діяльності.
За злочини, передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, на нього очікує від 15 років ув’язнення до довічного позбавлення волі.
Розслідування проводить СБУ в Івано-Франківській області за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює