Відповідно до матеріалів органів досудового розслідування, місцева мешканка знаходилась в одному з магазинів Калуша, де мала намір працевлаштуватись продавцем. Перебуваючи за прилавком, скористалась тим, що за її діями ніхто не спостерігає та таємно викрала гроші і втекла з магазину. Надалі жінка переховувалась від поліції та поїхала в Одеську область, де скоїла аналогічний злочин.
У судовому засіданні прокурор подання підтримав, а обвинувачена просила не обирати їй запобіжний захід, пов’язаний із триманням під вартою.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховував тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється місцева мешканка. В судовому засіданні підтвердили наявність ризиків: можливість підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, будучи раніше неодноразово судимою після звільнення з місць позбавлення волі жінка знову вчинила злочин у тій же сфері, що вказує на відсутність у неї критичної оцінки своїх дій та її небажання вести законослухняний спосіб життя й дотримуватися загальноприйнятих правил поведінки.
При таких обставинах слідчий суддя застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, із можливістю внести заставу у розмірі 18 918,00 грн.
Кожного з нас змінить ця війна. Чуючи такі слова ще у 2022, я не уявляла, як саме це торкнеться мене самої та моєї сім’ї, та як я відреагую на це. Розуміння того, що внутрішні трансформації невідворотні, прийшло потім, пізніше. І той факт, що ми вже не будемо такими, як до початку повномасштабного вторгнення, треба визнати
«Ми були звичайною родиною, яка жила в любові, інколи в дрібних побутових сварках…» – ні, це не початок любовного роману. «Щастя було в усьому, планів на життя було так багато…» – це також не початок мелодрами про нещасливе кохання. «Мій тато дуже любив збирати гриби та гуляти в лісі…» – це не початок шкільного твору
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного