«Кожного разу, коли їдемо з волонтерами в зону АТО, наче Колумби, відкриваємо для себе щось нове, – розповідає івано-франківський волонтер, очільник ГО «Галицькі леви» Роман Дорожівський. – Нещодавно це була промзона Авдіївки. Там канонада не вщухає ні на хвилину».

Коли Роман Дорожівський разом зі своїми побратимами везе допомогу на схід, буває, що дорогою військові їх навіть не спиняють, ба більше – честь віддають. Чоловіки настільки екіпіровані, що їх нерідко плутають із вояками. Мета цих поїздок – не лише доставити солдатам необхідні речі та їжу, але й допомогти зводити укріплення, воювати з ворогом.

«Стаємо разом з бійцями до кулеметів і працюємо, – каже Роман Дорожівський. – Там, де ми були нещодавно, три позиції тримає одна рота, кожна з яких мала б складатися з сотні чоловік. Натомість є значно менше. Звісно, що їм украй потрібна підмога».

Волонтер розповідає, що, як правило, привозить для бійців комплексну допомогу, аби після їхнього візиту хлопці на передовій протягом певного часу ні в чому собі не відмовляли. Найперше, це різноманітні продукти харчування: під час останньої поїздки волонтери доставили 220 банок домашньої тушонки, яку власноруч готували протягом кількох діб. А ще – багато спецій. Окрім цього, дуже потрібні засоби гігієни, найнеобхіднішими є вологі серветки, які на фронті часто замінюють душ.

«Також привезли їм активні навушники – душе помічна штука на передовій, – пояснює волонтер. – Високі звуки цей пристрій цілковито гасить, наприклад, під час вибуху людина не глухне. При цьому навушники ловлять та підсилюють плавні й нерізкі звуки, як-от шелест трави чи подув вітру, що може стати в пригоді для розвідників. Такі навушники й коштують немало – більше 1000 гривень».

Чи просять солдати щось для душі? «Для душі там немає часу, – замислено відповідає Роман Дорожівський. – Хіба що книги. У вояків є цілі бібліотеки. Найпопулярнішими є видання, що розповідають про історію України, національних героїв. У командира роти, до якої ми нещодавно приїжджали, на столі постійно книга була розгорнута».

А як щодо Святого Письма? «Хто хоче перевірити свою віру в Бога, нехай вирушає на передову, – каже волонтер. – Там навіть два слова молитви швидше дійдуть до Господа, ніж коли тут на колінах три Служби Божі поспіль відстоїш. Там доля ходить поруч, там все в руках Всевишнього. Там про смерть ніхто не думає, бо інакше з глузду з’їдеш».

А ще для вояків дуже важливі дитячі малюнки. Вони надихають бійців на життя. На фронті траплялося, що в деяких капличках поряд з іконами висіли саме дитячі малюнки.

Окрім регулярного збору та доставки волонтерської допомоги на схід, чим Роман Дорожівський займається уже півтора року, він кілька місяців тому організував у Івано-Франківську ще й фотовиставку зі світлинами із зони АТО. До речі, ту зворушливу фотовиставку волонтеру вдалося презентувати навіть у Польщі.

У найближчих планах Романа Дорожівського – масштабна акція в центрі міста, аби зібрати кошти для чергової волонтерської поїздки. На Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, чоловік хоче представити нову фотовиставку – серію портретів бійців, які воюють у промзоні Авдіївки. Також у рамках акції відбуватиметься концерт й інші цікаві заходи. Але які саме, поки що секрет.

Наталя МОСТОВА