• Російський режисер, нагороджений Путіним, зніме фільм про дітей з Бахмута

  • Російський режисер Олександр Молочников планує зняти фільм про дітей з Бахмута, які постраждали від війни.

    Минулого року він знімав серіал у Росії, а тепер живе в Нью-Йорку і має американський паспорт, пише “Галицький кореспондент” з посиланням на “24 канал”.

    Молочников звернувся до українського режисера Івана Сауткіна із пропозицію попрацювати на проєкті. Українець йому підіграв, отримав сценарій і записав їхню аудіорозмову.

    Сам Молочников звернувся до українських підписників в інстаграмі й написав, що збирає історії “про дітей у цей страшний рік”.

    “Вибачте, якщо когось образить таке прохання, але мені дійсно дуже важливо, та й не тільки мені, послухати ваші історії про їхнє сприйняття цього пекла. Реакції, парадокси, будь-які дрібниці, дорослі вчинки, дитяча наївність. Тільки напишіть не загальні слова, а описи конкретних, навіть незначних епізодів (у подробицях)”, – доповнив він.

    Режисер Сауткін написав, що за сприяння не дуже загадкових соверенів, невдовзі на костях та розірваних тілах дітей відбудеться зйомка російського режисера Олександра Молочникова. Плакатна короткометражна робота про дітей Бахмута. Зйомки заплановано на 16–17–18 березня. Зніматимуть вони у реальних розвалинах.

    За словами Ірини Цілик, російський режисер з оператором уже в Україні й намагається швидко зібрати українську команду та провести зйомки в реальній локації – зруйнованому домі.

    “От тільки інформація про те, що режисер – росіянин, чомусь переважно приховується від потенційних учасників. Колеги, будьте обережні!”, – доповнила вона.

    Як виявилося, Молочников заявив, що має підтримку Офісу Президента України та отримав прескарти для себе та оператора.

  • “Чому ці люди мають підтримку від Офісу Президента. Чому? І це на тлі того, що ми шукаємо гроші на свої проєкти по всьому світові та на кожному кроці маємо доводити, що маємо право на життя. Знаєте чому? А тому, що їм тут “нічєго за ето не будєт”, а там буде”, – заявив Сауткін.

    До того ж Ірина Цілик припустила, що батьки учасників його проєкту не знають про те, хто автор сценарію.

    “Після мого попереднього посту мені написала в приват одна з таких шокованих мам. Вона поняття не мала, для кого знімає акторські проби. Пізніше моя приятелька кастинг-директорка написала мені, що отримала таку ж інформацію від іншої мами. Тобто це не помилка, а тенденція”, – написала вона.

    Нагадаємо, минулого року цей режисер зняв російський серіал “Монастырь”. Також він тішиться перемозі “Навального” на Оскарі. У 2017 році отримав почесну грамоту від Путіна за заслуги у розвитку вітчизняної культури та мистецтва.

    До теми: “Оскар-2023”: стрічка про дітей з Лисичанська не отримала нагороду – кіноакадеміки нагородили “Навального”

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Соболик ТетянаСоболик Тетяна

    Правда про дезінформацію. Погляд Польщі

    «А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    «СОРОКА, ЯКА НЕ МОЖЕ ВТОРОПАТИ, ЩО РОБИТЬ ЩУКА»

    Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає

    Палій ЮліяПалій Юлія

    Блог дружини військового: хочу, щоб мене пам’ятали хорошим

    Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Покровський напрямок: що зараз відбувається на українському сході?

    В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів.  Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи