Руслан Марцінків святкує другу річницю на посаді міського голови Івано-Франківська. Про роботу, проблеми і перспективи – у інтерв’ю з міським головою.

– Вже не перший рік у місті проблеми зі СТЕКом. Ви обіцяли, що переведете школи, садки і, зрештою, житлові будинки до котелень ТКЕ. Коли це буде зроблено і які кроки готуєте для цього?

Перший крок вже зробили: вул. Хоткевича і Надвірнянську переключили на Теплокомуненерго (ТКЕ). Також зараз йдуть активні роботи з переключення вул. Нової, частини вул. Незалежності, зокрема школа №15. Наступного року плануємо, як мінімум, будівництво 2-3 котелень, які дадуть можливість відключити ще більше абонентів від СТЕКу і перейти до ТКЕ. Їх плануємо одразу будувати такими, що будуть використовувати біопаливо. Адже в місті маємо хороші зразки котелень на деревній щепі: на вул. Медичній та на вул. Тролейбусній, яку відкрили нещодавно. І продовжуємо роботу у цьому напрямку: наступними на біопаливо переведемо котельні на вул. Дорошенка та на вул. Симоненка.

Важливо для інформування: прийнятий закон про житлово-комунальні послуги, який дозволить переходити на індивідуальне опалення поквартирно. Це стосуватиметься тільки тих будинків, які вже мають більше 50% помешкань, відключених від централізованого теплопостачання. Десь приблизно з 15 квітня цей закон вступить в дію, і тоді зможемо видавати такі дозволи. Це теж дасть можливість вирішити деякі проблеми з опаленням. Бо є такі будинки, де одна-дві квартири залишились без індивідуального опалення. Все залежить від законодавства, сьогодні діє постанова Кабміну і наказ Мінрегіону, які забороняють відключатись поквартирно. Більше того, ми маємо такі випадки, коли люди отримали дозволи ще раніше, але не могли відключитись в СТЕКу, і вони тепер платять за опалення й за газ. Я завжди прошу людей не робити поспіхом такі серйозні кроки, а дочекатися урегулювання цього питання на законодавчому рівні. Тоді можна буде зробити все згідно з законом. Міська влада зі свого боку не буде перешкоджати переходу помешкань на індивідуальне опалення.

– Міст у Пасічну – грандіозний задум. Але щось постійно стоїть на заваді активному будівництву. Поясніть цю ситуацію.

Для початку потрібно було пройти дуже багато різних погоджувальних процедур. Є сили, які не хочуть, щоб цей міст будувався швидко. Роботи розпочались, і надіюсь, наступного року ми зможемо спостерігати, як виростає цей міст. Тоді постане питання під’їзних шляхів, шляхопроводів, які ми теж передбачили в проекті. Незважаючи на те, що є якісь постійні запити, намагання втручатись навіть у тендерну документацію, все-таки відбувся тендер у системі «Прозоро», є переможець, який виконує ці роботи. Він має досвід будівництва більше 40 мостів в Україні, тому я думаю, все буде гаразд. З боку виконавця затримок немає. Є багато чинників, які залежать не від міста, а від державних органів. Навіть такі елементарні речі, як перевезення техніки з Київської області до Івано-Франківська, потрібно було погоджувати в усіх ОДА, через які проходив шлях транспортування. Це все дуже затягує час.

– Цей рік для Івано-Франківська став роком «Прозоро». Міська рада перейшла на цю систему в усіх закупівлях, вартість яких більша 50 тис. грн. Зараз бачите більше позитивних чи негативних результатів цього?

Є і позитиви, і негативи. Найбільший позитив, що є конкуренція, є можливість кожному підприємцю взяти участь у тендері. Бо багато критиків, але насправді дуже мало тих, хто хоче сьогодні працювати для рідного міста. Ми даємо можливість будь-кому подати свою пропозицію і перемогти, запропонувавши найнижчу ціну, але при тому дотримуючись проектно-кошторисної документації. Які є негативи? Певні невеликі проекти вартістю 100-200 тис. грн., які можна зробити оперативніше, затримуються. Бо треба зробити проект, експертизу, провести тендер, а на все це потрібен час. Є й такі моменти. Також ми побачили, що в деяких сферах система «Прозоро» недоцільна. Наприклад, спорудження пам’ятників. Відбувається конкурс, виграє скульптор, який вклав свою душу в цю ідею, і не можна, щоб цей пам’ятник робив хтось інший, перемігши у «Прозоро». Це неправильно з точки зору мистецтва. Тому ми зробили декілька винятків, які не потребують електронних закупівель. Один з таких – пам’ятники. Ще один виняток – медицина, коли, скажімо, постачальником певних ліків, зокрема наркотиків, є тільки одна компанія. Тому були нюанси саме в таких напрямках, і ми їх вирішували. А, окрім інших своїх переваг, система «Прозоро» дає можливість суттєво зекономити, і ці кошти ми вкладаємо в нові двори, дороги. Принцип один: за менші кошти зробити більше об’єктів з відповідною якістю.

– Відродили ФК «Прикарпаття». Які плани на команду і чи готове місто до Першої ліги, до серйозних сутичок з серйозними суперниками?

Не треба боятись Першої ліги. Свого часу так само боялись відновлювати команду. І було багато розмов, що це на місяць, на два. Але команда грає гарно і зараз підсилюється. Я думаю, якщо все буде гаразд і ми вийдемо у Першу лігу, то будемо достойно там виступати. Спільними зусиллями з ОДА, обласною радою будемо намагатись покращувати команду. Також дякую всім партнерам, які долучились хай невеликими ресурсами, але допомогли. Я бачу великі перспективи у розвитку нашого клубу. Ну, і та концепція, що в команді грають виключно місцеві футболісти, – це теж, як на мене, правильно. Тому в нас не стоїть питання великих зарплат, а більше честі та гонору виступати за рідну команду.

– Цьогоріч готуєте незвичні різдвяні ілюмінації. Минулого року вражали усю Україну ялинкою. Який зиск з цього має місто?

Найбільший зиск – це приїзд туристів. Якщо минулого року в нас гостювало близько 60 тисяч туристів на різдвяні свята, то цього року ми ставимо ціль – 100 тисяч. Для того, щоб бути конкурентними, потрібно мати щось таке, аби люди сказали «Вау!». Ілюмінація – це один із методів приваблення туристів. Тому, якщо все вдасться, відбудеться тендер, то це буде найкраща ілюмінація в Україні, люди будуть їхати, щоб пройтись нашою «стометрівкою». Навіть ті, хто їхатиме в гори, будуть зупинятись у Франківську, щоб відчути справжній дух Різдва у нашому місті. Хтось захоче залишитися тут на довше, а це вже великий успіх, бо турист залишить і свої гроші. Ця ілюмінація, як і ялинка, буде на роки, це не одноразова акція. Як оглядовий майданчик на Ратуші. Ми витратили на нього 1 млн. грн., але станом на сьогодні вже 1,5 млн. відробили. Він вже фактично на себе заробляє.

– Як проходить будній день міського голови? Скільки годин на день ви працюєте і як відпочиваєте?

От сьогодні о сьомій ранку в мене був об’їзд Пасічної з так званою акцією «Чорна п’ятниця». Перевіряли, як прибирають сміття, які двори  ще треба відремонтувати. Є купа проблем, ми цього не замовчуємо, але систематично працюємо. Тому робочий день у мене часто починається з 7-ї ранку. Є багато нарад, багато заходів впродовж дня. Люди очікують, що я завітаю, і я не можу їх підвести. Роботи насправді дуже багато. Буває, що працюю від сьомої ранку аж до 10-ї вечора.

Відпочивати люблю в горах або з дружиною їжджу різними цікавими місцями України. Остання поїздка була у печеру Вертеба в Тернопільській області. Трапляється, люди впізнають мене у мандрівках. Був цікавий випадок, коли в Кам’янці-Подільському мене впізнали наші франківці, казали: «О, дивіться, які тут гарні ліхтарі». Впізнавали і в Чорткові.

– Ви вже були народним депутатом, тепер ви міський голова. Які ще маєте кар’єрні плани?

Буду міністром (сміється). Житлово-комунального господарства. Я був у комітеті з питань ЖКГ Верховної Ради, тому мені близька ця галузь. Крім того, посада міського голови дає багато практичного досвіду у сфері. Є ще куди рости.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

^{На правах реклами}