2021 рік став найприбутковішим для АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» за останніх 15 років: підприємство виготовило продукції на понад 110 мільйонів гривень (з ПДВ), що на 35% більше, порівняно з 2020 роком, і сплатило близько 30 мільйонів гривень податків. Директор ЛРЗ Руслан Терешко вважає, що цими показниками завод встановив своєрідний рекорд.

Одним із стратегічних партнерів франківського заводу є АТ «Укрзалізниця», але, попри те, він налагодив співпрацю і з приватними замовниками, які володіють колійовою технікою: з коксохімічними і металургійними комбінатами, замовлення яких становлять приблизно третину від загалу. На початку цього року ЛРЗ отримав нове замовлення від ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» (група компаній «Метінвест») — одного з світових лідерів у гірничодобувній та металургійній промисловості — і вже підписав із ним договір на проведення ремоторизації тепловоза ТГМ4 з установкою американського двигуна «Caterpillar C27» замість ще радянського. Модернізація тепловоза продовжить його вік експлуатації ще з на десяток років.

Нині ЛРЗ дає роботу понад 200 працівникам. Як повідомив директор Р. Терешко, заробітна плата на заводі торік становила понад 13,5 тисячі гривень на місяць, тоді як ще рік перед цим була близько 11 тисяч гривень. «І я бачу, що ця тенденція в 2022 році має зберегтись завдяки збільшенню й виконанню замовлень», — наголосив керівник заводу.

Щоправда, цього року і виклики будуть дуже серйозними для ЛРЗ і всієї української економіки через багаторазове зростання цін на природний газ, а також на електроенергію, вартість якої, порівняно з груднем 2020 року, вже подвоїлася. Сподіватимемося, що франківський комунальний завод успішно подолає всі ці випробування.

У досить успішній роботі АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» маємо рідкісний навіть у вимірі всієї України приклад того, як міська влада допомогла економічно зберегтися машинобудівному підприємству. Можливо, історія роздержавлення ЛРЗ із часом навіть стане хрестоматійним позитивним прикладом в історії всієї української приватизації, який наочно вказує на причини руйнації значної частини машинобудівної промисловості нашої країни.

Тож франківцям варто пам’ятати, що Івано-Франківська міська рада першою в Україні придбала завод, який держава в 2017 році виставила на торги. 99,5% його акцій за стартовою ціною 33 мільйони 920 тисяч гривень міська рада купила разом із боргами приблизно в 15 мільйонів гривень. Причому ця унікальна майнова операція не так просто далася франківцям через те, що в Києві були по-серйозному накинули оком на ЛРЗ. Ще за рік перед роздержавленням були спроби рейдерського захоплення заводу під прикриттям деяких центральних відомств. Тодішній голова правління ЛРЗ Ярослав Ленів вважав, що рейдерством мали на меті довести підприємство до банкрутства. Назвали цю подію рейдерським захопленням і в міській владі. «Атака йде з боку найвищих осіб держави і з боку депутатів», – заявив тоді міський голова Івано-Франківська Р. Марцінків.

Навіть після аукціону в серпні 2017 року і після сплати містом державі всіх коштів за придбаний завод таємничі «любителі» ЛРЗ не змогли заспокоїтися і далі пробували за допомогою високих державних інстанцій — Фонду державного майна України, Пенсійного фонду України та Антимонопольного комітету України – «дотиснути» Івано-Франківську міську раду. Через це Р. Марцінків навіть погрожував зверненням з цього приводу до Європейського суду.

«Історія з нашим локомотиворемонтним заводом ілюструє, наскільки корупціогенними є найвищі державні структури в олігархічній Україні і чому такий плачевний стан економіки в нашій державі», — цей глибокий висновок Р. Марцінківа майже п’ятирічної давності варто запам’ятати тим, хто звинувачує владу в упадку інших франківських підприємств. Бо коли центральна влада організовувала дерибан із ЛРЗ, міська влада не дозволила це зробити.

Отож, викупивши локомотиворемонтний завод за майже 34 мільйони гривень і надавши йому зворотну позику в 7 мільйонів гривень (з них 4 мільйони — на погашення заборгованості з зарплати і 3 мільйони — на поповнення обігових коштів), Івано-Франківська міська рада фактично подарувала друге життя і допомогла стати на ноги найстарішому підприємству міста. Вже у 2019 році ЛРЗ збільшив обсяги виробництва в 3,5 раза, а в 2021 році — на третину порівняно з попереднім роком. Вкладені в завод кошти стали ефективною інвестицією міської влади і фактично вже повернулися місту у вигляді податків.

«Незважаючи на різкий ріст цін на енергоносії, важливо, щоб завод витримав це і втримався на плаву. Адже це означає роботу для людей і сплату податків. Нове замовлення на ЛРЗ доволі показове, і якщо він його виконає, то з’явиться ще більше замовлень. Тому важливо виконати модернізацію тепловоза вчасно і якісно. Робота нашого комунального підприємства має і надалі бути ефективною», – так прокоментував ситуацію з АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

Мирослав СТЕФАНЦІВ