СБУ, Азербайджан та неіснуюча нафта

На початку липня Служба безпеки України повідомила про незаконний видобуток нафти на Долинщині. За версією СБУ, підприємці викачали з надр “чорного золота” на мільйон гривень і встигли все продати. Втім, у самій фірмі – а це відома компанія з міжнародними інвестиціями – розповідають зовсім іншу історію.

Версія СБУ

11 липня в СБУ повідомили про блокування незаконного видобутку нафти з державної свердловини в Івано-Франківській області.

Оперативники спецслужби встановили, що спільне українсько-азербайджанське підприємство з іноземними інвестиціями без передбачених законом дозволів та без сплати відповідних зборів налагодило видобуток нафти зі свердловини державного фонду в Долинському районі Івано-Франківщини.

«Ділки встигли видобути нафти на понад 1 мільйон гривень за ринковими цінами та незаконно реалізувати її на нафтопереробні заводи на сході України. Для легалізації сировини комерсанти  оформляли оборудку як законні господарські операції», – йдеться у повідомленні пресслужби СБУ.

За попередньою версією слідства, підприємці отримали доступ до видобутку за сприяння посадовців одного з державних закладів Івано-Франківська, на балансі якого з науково-дослідною метою перебувала свердловина. За оперативними даними, пізніше комерсанти планували розпочати нелегальний видобуток і на інших свердловинах цього закладу.

Під час санкціонованих обшуків правоохоронці вилучили 40 тонн нафти, документи, чорнові записи, печатки, комп’ютерну техніку, мобільні телефони та готівку на суму майже 130 тисяч гривень. За словами правоохоронців, ці гроші, ймовірно, було отримано від протиправної діяльності.

Для оцінки шкоди, завданої довкіллю забрудненням земель розлитою нафтою, залучили відповідних експертів. Втім, жодних подробиць щодо розливу нафти у Службі безпеки України не повідомили.

У межах кримінального провадження за ознаками вчинення правопорушень, передбачених ст. 191, ст. 204 Кримінальним кодексом України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів) тривають невідкладні слідчі дії. Зокрема, встановлюється коло осіб, які причетні до оборудки.

Документування відбувалося спільно з Головним управлінням Державної фіскальної служби в області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

Кілька важливих деталей

У повідомленні СБУ традиційно не вказано ні назву фірми, ні державного закладу, ні того, в який спосіб було надано доступ до свердловини.

Із власних джерел «Галицький кореспондент» дізнався, що мова йде про Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. Саме на балансі ІФНТУНГ перебуває свердловина №64, про яку йшла мова в інформації Служби безпеки України. Свердловина розташована не у відлюдному місці на території району, а в самому райцентрі – неподалік вулиці Лаврищева. Тож організувати там незаконний видобуток так, щоб цього ніхто не помітив, було би вкрай складно.

У самому університеті категорично відмовилися надавати будь-які коментарі стосовно цієї ситуації. За словами прессекретарки ІФТНУНГ Галини Вархов, «всі представники керівництва ВНЗ цю ситуацію коментувати відмовилися навідріз – як в усній, так і в письмовій формі».  Очевидно, університет не хоче ставати стороною скандалу, який вже потягнув за собою дві кримінальних справи. Відсутність позиції видається дещо дивною – адже мова йде, врешті-решт, про арешт майна ІФНТУНГ.

Втім, є докази того, що ВНЗ ніхто не вводив в оману, а на свердловині не проводився видобуток нафти. Так, у 2018 році ІФНТУНГ звернувся до Долинської міської ради для отримання дозволу на заїзд до свердловини №64 для створення там науково-навчального полігону. Рішенням виконкому №151 від 06.07.2018 року такий заїзд погодили по наявній ґрунтовій дорозі з вул. Лаврищева відповідно до схеми. Також цим рішенням дозволили монтаж спецтехніки на земельній ділянці площею 0,36 га в межах свердловини.

Цю версію підтверджують і всі договори, укладені ІФНТУНГ з підприємством, і договори вже самої фірми з її підрядниками, і ліцензії на наукове користування надрами. Всі ці документи нікуди не зникли, і вони суперечать версії СБУ.

А підприємством, яке підозрюють у незаконному видобутку нафти, виявилася компанія «Укр-Аз-Ойл». Це спільне українсько-азербайджанське підприємство з іноземними інвестиціями, які за майже 16 років діяльності фірми склали близько восьми мільйонів доларів США. Генеральний директор «Укр-Аз-Ойл» Андрій Конкольняк розповів, що на цій свердловині не вівся видобуток нафти. І не міг вестися навіть чисто гіпотетично – адже вона була законсервована за часів СРСР і досі не відновлена.

Версія «Укр-Аз-Ойл»

У 2018 році підприємство «Укр-Аз-Ойл» підписало договір про співпрацю з Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу. Також фірма отримала спеціальний дозвіл на користування надрами як науковим полігоном.

«На балансі ІФНТУНГ перебуває 5 свердловин, і ми отримали дозвіл на проведення там наукових робіт для студентів, з метою дослідження і застосування нових технологій, хімічних обробок свердловин з метою нарощування її дебітності, – каже Андрій Конкольняк. – Потім ми склали програму робіт, затвердили план і почали роботу на свердловині №64. Ми також найняли підрядників для здійснення деяких робіт, підготували майданчик, провели туди електрику і почали облаштування свердловини. Договір був безоплатним, тобто ми за це не отримували грошей».

На 2019 рік було заплановано провести ремонт та відновлення свердловини, яку ще в 1970-х роках  через геологічні причини було закрито, залито спеціальним розчином і запечатано цементом.

«Ми змонтували там спеціальні ємкості, завезли рідини глушіння, хімікати та інші речовини і почали відновлювати свердловину. Рідину глушіння закачують у свердловину, щоб вона перестала фонтанувати. В цьому випадку ми використали 60 тонн нафти та нафто-водяної суміші, які й закачали всередину. Ці рідини нам надала інша компанія, і ми зобов’язалися згодом їх повернути. А назовні в результаті вийшли так звані нафтові флюїди, які підрядник зібрав у резервуари. Очевидно, саме про вилучення цієї рідини, яка аж ніяк не є нафтою, урочисто повідомила СБУ», – додає директор нафтового підприємства.

Видобувати нафту з цієї свердловини, за словами Андрія Конкольняка, неможливо технічно – адже роботи з відновлення ще не завершені. Свердловина перебуває в статусі опрацювання на час наукового дослідження, це підтверджено відповідними документами. На ній проводилась наукова діяльність – студенти та викладачі ІФНТУНГ досліджували, як відбувається відновлення роботи, закачування рідини глушіння та який ефект дає застосування різних хімікатів. Також наразі ведеться очищення свердловини від речовин, залитих для консервування.

«Наша компанія є чинним користувачем надр, ми маємо два родовища. Ця свердловина є глибокою, майже 3,5 кілометра, у ній є поклади, ідентичні покладам на наших родовищах. Наш інтерес був у тому, щоб вивчити вплив деяких хімікатів на свердловину. Ці експерименти корисні і для університету, і для нас, адже дають нам розуміння, що можна робити на наших п’яти свердловинах з метою збільшення видобутку. А вся оця «хімія» є достатньо дорогою – для такої свердловини потрібно близько 14 кубометрів, і їх ціна складає приблизно мільйон гривень. Тож закачувати її бездумно не хотілося, а тут з’явилась можливість провести експеримент на науковій свердловині. Весь процес відновлення й експериментування обійшовся нам у п’ять мільйонів гривень», – пояснює Андрій Конкольняк вигоду своєї фірми від цих робіт і затрати на них.

Але тут у процес втрутилася СБУ. Вони запідозрили нелегальну діяльність, фіксували заїзди та виїзди техніки на територію свердловини, прослуховували телефонні дзвінки керівництва фірми і так далі.

«Вони бачили рух машин – цистерн із відходами – і, мабуть, думали, що там нафта. Але машини вони не зупиняли і рідини не досліджували, бо якби дослідили, то дізналися би правду. Чому так – мені невідомо. В результаті 9 липня СБУ провела обшуки у всіх наших офісах, за домашніми адресами керівництва, а також на свердловині. Вилучили печатки наших фірм, повикладали їх всі на фото – виглядало так, ніби у нас там якийсь незаконний конвертаційний центр був. Ніякого розливу нафти, між іншим, теж не було – лише побутові явища в процесі експлуатації, адже труби спускали у свердловину і рідина виходила назовні. Потім незначну кількість забрудненого ґрунту утилізовував підрядник, це нормальна практика», – каже керівник «Укр-Аз-Ойл».

Що далі?

Бізнесмен категорично заперечує будь-які звинувачення у незаконній діяльності.

«Ми вважаємо це все прямим наклепом і звернулися до суду щодо повернення незаконно вилученого майна. Є також репутаційні наслідки – адже наша компанія має іноземних інвесторів. Тепер кажуть, що ми якісь бандюки чи шахраї. Наразі інвестори відреагували на все це повним припиненням інвестицій на нашому основному родовищі. Мова мала йти про півтора мільйона доларів. А всього за роки нашої діяльності відбулося інвестування восьми мільйонів доларів», – пояснює Андрій Конкольняк.

Адвокат Віктор Мушинський, який представляє інтереси фірми, подав відповідні звернення і заяви до ДБР, НАБУ та бізнес-омбудсмена, щоб вони здійснили ретельну перевірку цієї справи. 21 липня у ДБР зареєстрували заяву про злочин щодо Андрія Конкольняка. До речі, у справі щодо незаконного видобутку нафти він досі не фігурує як підозрюваний чи обвинувачений, його статус не визначили. Тобто наразі кримінальна справа є, але підозрюваних у ній немає.

«Вони все це просто малювали. Там згадуються якісь шахрайські схеми з посадовцями університету, яких взагалі не було. У нас вилучили, наприклад, власні речі – комп’ютери і мобільні телефони. Тепер мені не дають навіть зберегти звідти список контактів, які потрібні для ведення господарської діяльності. У мене складається враження, що правоохоронні органи діють так, щоб отримати від нашого підприємства неправомірну вигоду. До мене доходили чутки про такий вид їх діяльності. Заявляю, що ми на таке ніколи не погодимося», – наголошує директор нафтової компанії.

Наразі сторони конфлікту готуються до затяжних судів. А від ситуації страждають всі – і науковці зі студентами ІФНТУНГ, які не мають можливості на практиці спостерігати за відновленням свердловини, і нафтова компанія «Укр-Аз-Ойл», яка несе матеріальні і репутаційні збитки, і економіка Івано-Франківщини, в яку тепер не надійдуть азербайджанські інвестиції. Питання тут просте, але вічне – кому це було вигідно?

Тарас ВОЛОШИН

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!