Драма

Режисер: Томас Вінтерберг

У ролях: Мадс Міккельсен, Томас Бо Ларсен, Магнус Мілланг, Ларс Рантьє, Марія Бонневі

Мартін (Мадс Міккельсен) працює вчителем історії в провінційній датській школі. Колись він був амбітною людиною науки і збирався захищати докторську дисертацію, а тепер на його уроках підлітки навіть не намагаються приховати нудьгу. Діти Мартіна батька не помічають, дружина працює в нічну зміну, через що вони бачаться здебільшого за вечерею. На своєму дні народження приятель Мартіна, шкільний психолог Микола (Магнус Мілланг), розповідає про одну теорію: мовляв, людині від народження не вистачає 0,5 проміле алкоголю, щоб почувати себе добре. Друзі вирішують перевірити гіпотезу – втрачати ж особливо нічого. Результат не змушує себе довго чекати: уроки проходять веселіше, життя налагоджується, і взагалі всюди повний успіх. Зрозуміло, це не може тривати довго, і рано чи пізно підйом зміниться гучним падінням.

По суті, фабула «Ще по одній» синонімічна до тих фантастичних комедій з 80-90-х, де герой-невдаха отримував якусь суперсилу, чогось досягав, але згодом розумів, що справжня сила завжди була в ньому самому, і все в такому дусі (як приклад, візьмемо хоча б «Маску»). Тільки тут суперсила – це алкогольне сп’яніння, що абсолютно геніально: режисер Томас Вінтерберг підлаштовує чисто жанровий сюжет під історію про маленьких людей в одноповерховій Данії, де немає нічого фантастичного. Лише стандартна криза середнього віку: життя раптом стало якимось нудним, любовний човен давно розбився об побут, а мрії залишилися там же, де й молодецьке здоров’я – в такому близькому, але разом з тим недосяжно далекому минулому.

Наративну структуру «Ще по одній» загалом легко читати як метафору сп’яніння. У першій частині тут всім класно і смішно, герої обмінюються дотепними фразочками і взагалі всіляко балагурять, на роботі і поза нею. Друга ж частина – важке похмілля: усвідомлення, що за будь-які веселощі доведеться платити, а підвищені проміле не вирішують життєвих проблем, лише створюють тимчасову ілюзію, що ці проблеми вирішувати зовсім не обов’язково. При цьому Вінтерберг жодного разу не скочується до моралізаторства: «Ще по одній» зовсім не про те, що алкоголь – це погано. Фільм взагалі не намагається робити якихось висновків і зафарбувати складне життя в монохромні кольори.

Вінтерберг дивиться на своїх героїв водночас із симпатією і поблажливістю – як на милих і глибоко нещасних людей, які марно намагаються повернутися в той казковий час, коли вони були вічно молодими і вічно п’яними. Його фільм може бути дуже смішним, але в той же час він точно фіксує ту безпросвітну темряву, що завжди читається між рядків в «алкогольних» комедіях. У ньому відчувається ця дивна спустошеність, німе запитання: а що взагалі буде потім, коли проміле вивітряться, а життя піде своїм звичним ходом? «Якось все безцільно», – заявляє один із героїв, коли намагається вийти з запою. Науковий експеримент ні до чого героїв не приводить, а їхня спроба повернутися в юність переходить всі розумні межі. Недарма Мартін в якийсь момент мочиться в ліжко, так само, як його маленький син до цього, ніби позначаючи, що алкогольний ескапізм повів його занадто далеко і повернув не у світлу молодість, а кудись у безглузде дитинство.

Дещо несподівано, але тематично «Ще по одній» можна порівняти з «Армагеддцом» Едгара Райта – ще одним концептуальним фільмом про людину, яка за допомогою алкоголю намагається сховатися від нещасливого дорослого життя. Ще більш несподівано, що бачення Райта виявляється куди більш депресивним: він у фіналі, по суті, постулює, що, крім дикого ескапізму, іншого виходу у героїв немає. Вінтерберг же дає шанс персонажам, нехай і не всім, зрештою знайти себе тут і зараз, а не залишатися в світі порожніх мрій. Фінальний танець Мадса Міккельсена – ймовірно, один із найпотужніших кінообразів цього року: такий собі антимакабр, нестримний танець життя. Допомагає, звичайно, і те, що Мадс і алкоголь – якесь аж надто органічне поєднання: дивитися на Міккельсена завжди приємно, але з келихом у руці від нього зовсім неможливо відірватися.

ФЕЛІНСЬКИЙ