Мабуть, кожен із нас пам’ятає шкільне меню на кшталт «макарони, котлета і буряк». Не всім ці «делікатеси» здавалися смачними. Незмінний асортимент шкільних їдалень вирішили оновити в Івано-Франківську.  Смачне меню для школярів запропонував відомий кулінарний експерт Євген Клопотенко.

Що саме зміниться у харчуванні в шкільних їдальнях, з’ясовував «Галицький кореспондент».

Від гречки до поленти

Збірник нових рецептів із 110 страв для шкільних їдалень нарешті затверджено. Над ним кухар Євген Клопотенко та його команда працювали майже два роки. 6 лютого його офіційно презентували в навчально-виховному комплексі №141 міста Києва. Тут є поленти та курячі нагетси, а от обридлих котлет та гречки – немає. Страви з цього збірника вирішили використати для меню шкільних їдалень і в Івано-Франківську.

«Підготовча робота у нас почалася ще до завершення минулого навчального року. Спочатку ми направили рекомендаційного листа щодо опрацювання збірника нового меню. Його потрібно було роздрукувати, щоб попрацювати над ним разом з дітьми, батьками і педагогами», – розповідає Світлана Бойчук, головний спеціаліст з питань загальної середньої освіти департаменту освіти і науки Івано-Франківського виконавчого комітету.

Світлана Бойчук підкреслює, що ці зміни спрямовані на те, щоб покращити харчування і зробити його здоровим для усіх дітей. Тому спочатку працювали над тим, щоб батьки мали змогу дати свої рекомендації.

«Ми дали час, майже два місяці, щоб ознайомитися з новим меню. Потім у червні провели розширену нараду за участю всіх служб. Обговорили зміни в харчуванні і зійшлися на думці, що одразу працювати за новим меню дуже складно, ми не можемо повністю відкинути ті улюблені страви, які були у дітей. Наразі вирішили робити страву дня, а можливо, тижня чи місяця, залежно від того, як у кожному шкільному колективі відреагують на ці зміни», – зауважує Бойчук.

Чиновниця розповідає, що у нових стравах немає незнайомих продуктів, адже майже 70% страв, які є у збірнику, готувалися і раніше, різниця в тому, що тепер – інше поєднання.

«Якщо впроваджувати в меню новинку дня, ми зможемо привчити дітей насамперед до правильного харчування. Ми таким чином робимо крок до Європи, до пропагування здорової їжі», – підсумовує Світлана Бойчук.

Страви з різних куточків світу

Кулінарний експерт Євген Клопотенко каже, що на вибір страв впливали тільки необхідність вписатися у рамки бюджету та певні норми МОЗ.

«Я намагався зробити найрізноманітніше меню, у якому були б страви з різних куточків світу. Спочатку їх було набагато більше, але після тестування, коли ми зрозуміли, що саме подобається дітям, залишили 110. Всі вони відповідають необхідним нормам та максимально підходять дітям за смаком», – розповідає Євген.

Кулінар додає, що в тих школах, де меню довго не оновлювали, часто можна побачити недоїдки – з майже повними тарілками їжі. У тих школах, які вже запровадили нове харчування, діти з’їдають більшість страв.

«П’ять років тому, після перемоги у кулінарному шоу,  я заявив про свою глобальну мету – змінити культуру харчування в Україні. Змінити харчові звички дорослої людини дуже важко, а от із дітьми справа інакша. Тому я запропонував змінити харчування у школах. Коли діти виростуть, вони будуть мислити інакше, бо вже звикнуть до хорошої їжі», – каже Клопотенко.

Перш за все, нове меню можна назвати більш сучасним. Але на його створення і затвердження страв пішло багато часу та зусиль.

«У нас були жорсткі фінансові межі, тому вартість усіх страв практично не перевищує вартості страв у старому збірнику. Ба більше, за основу ми взяли той же перелік базових інгредієнтів. Також нове меню повністю відповідає усім нормам МОЗ», – підсумовує кулінарний експерт Євген Клопотенко.

 Від радянського до сучасного

Директор департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Ігор Максимчук каже, що система харчування, яка є в Україні загалом, базується ще на радянських традиціях. Тепер настав час змін.

«Батьки і педагоги неодноразово зверталися в департамент, щоб змінити меню та покращити його. Тому зараз ми взялися за цю справу. Але ми не чекаємо якогось дива, адже відразу все не запрацює», – зазначає Максимчук.

Третього вересня у деяких франківських школах почали подавати страви з меню Євгена Клопотенка. За словами директора департаменту освіти та науки Ігоря Максимчука, цей навчальний рік буде перехідним, коли тільки розпочнуть впроваджувати елементи нового харчування.

«В Івано-Франківську ми визначили чотири пілотні школи: Угорницька школа,  школа №23, гімназія №3 і ліцей №2 імені Романа Шухевича», – каже Максимчук.

Він додає, що ціни на харчування у школах залишаться такими ж, як раніше: сніданок – 15 гривень, обід – 20.

«Ми не планували підвищувати вартість. Минулого року значно зросла ціна на цибулю, а цього року – на картоплю. Треба порівняти ціни, а потім приймати рішення. За такої вартості, яка є тепер, все ідеально зробити і приготувати не зможемо, але будемо старатися», – говорить Максимчук.

Чиновник розповідає, що цікавився тим, як харчуються діти в Європі. Зауважує, що у кожній країні – по-різному.

«У школах європейських країн різна система харчування, немає уніфікованих правил. Досконалості немає меж, та головне, щоб їжа була корисна, якісна і насичена вітамінами», – підсумовує Максимчук.

А як в Європі?

Лілія Тугай живе з дочкою у Франції, в передмісті Парижа. Каже, що там харчування дещо інше, ніж в Україні. Та й сама обідня перерва триває 1,5 години.

«В основному діти задоволені. В меню входять різноманітні овочі – стручкова квасоля, горох, страви з кабачків і баклажанів, листя салату. Звісно, присутнє м’ясо і риба, страви з цих продуктів чергуються. Йогурт – обов’язково, різні сири також чергуються. На десерт діти можуть з’їсти фрукти, запіканки або ж кондитерські вироби», – розповідає Лілія Тугай.

Жінка додає, що меню тут різноманітне, діти мають право вибрати, хто що хоче. Учні беруть підноси і підходять до прилавків зі стравами та вибирають ту, яка найбільше до вподоби. Працівники спостерігають за дітьми й інколи змушують взяти ще щось, коли бачать, що дитина мало з’їла. Оплата залежить від річного доходу батьків.

«Кожен повинен задекларувати свій річний дохід у податковій службі, оплата харчування у школі, заняття в гуртках та багато іншого залежать від цієї декларації. Загалом діти із задоволенням харчуються в шкільних їдальнях. Минулого року я платила за обід 3 євро14 центів”, – підсумовує Лілія.

Оксана Данилів проживає з сім’єю у Чехії, у малому місті Яблунець-над-Нисою. Її дочці Богдані 16 років, і вона вчиться в училищі, а синові Степанові 11 років, він ходить до школи.

Жінка розповідає, що Богдана вже доросла і не хоче їсти в навчальному закладі, а Степанкові не дуже подобається чеська кухня.

«Взагалі обіди тут є, але всі платні. Приблизно 40 українських гривень за обід. Якщо дитина не з’їсть, то, за проханням, обід можуть загорнути додому. Чула, що обіди смачні, великі і ситні, просто ми звикли до нашого, українського», – каже Оксана.

Жінка розповідає, що оплачує обід, якщо дитина їсть, але коли дитина хворіє, то сума, яку батьки заплатили наперед за харчування, переноситься на другий місяць.

«Але якщо дитина не хоче обідати, то я просто не плачу, і все. Немає жодних проблем», – зауважує Оксана Данилів.

Даніела Спутнік навчалася у школі в Італії. Розповідає, що дітям там дуже подобається обідати, адже все смачно та по-італійськи.

«В Італії школи працюють не так, як в Україні. Спочатку відвідують початкову школу – від 6 до 10 років. Потім, з 11 до 13 років, відбувається навчання в середній школі. Останній рівень триває п’ять років, після чого видають диплом про освіту. Харчування для школярів передбачене тільки в початковій школі, за це, звісно, треба платити», – розповідає Даніела.

Дівчина каже, що батьки можуть заплатити 300 євро за цілий рік, і тоді дитина харчуватиметься без проблем. Якщо ж сім’я не хоче, щоб діти харчувалися в школі, то о 12 годині дня батьки мають право забрати дитину додому, щоб вона поїла, а потім знову потрібно відвезти її на навчання.

«Школярам в Італії пропонують пасту, рис або макарони, запечені в духовці, – це діти дуже люблять. Звісно, готують м’ясо з салатом, подають свіжі овочі, наприклад, моркву. Супів у школах майже немає. А у середній школі немає  повноцінного обіду, тут просто береш з собою перекус і маєш 15 хвилин між лекціями, щоб поїсти», – зауважує Даніела Спутнік.

До речі, якщо у школі є діти, які не їдять м’ясо або мають алергію на певні продукти, то кухарі готують для них окремі страви.

Ріта БОДНАР