Пандемія коронавірусу вплинула на всі сфери діяльності. Не є винятком і  бізнес, особливо малий. Багато закладів харчування, спортзалів і магазинів спорожніло, а комусь взагалі довелося закритися.

Але є й сміливці, які, попри нестабільну ситуацію з пандемією, втілили в життя свою мрію. Хтось дав життя новій кав’ярні, а хтось відкрив магазинчик. «Галицький кореспондент» розпитав у підприємців про специфіку відкриття бізнесу в часи карантину.

Страх не перешкода

Роман Єжак, власник кав’ярні MOUN COFFEE, розповідає, що давно планував відкрити такий заклад. Ідея крутилась в голові роками. Зізнається, страх і переживання були, але оптимізм та віра в успішність проєкту були сильнішими. Вони й побороли всі страхи щодо інвестицій, і в серпні минулого року Роман відкрив свій заклад.

«Це не перший мій бізнес, тому я вже знаю, як впоратись зі страхом перед початком чогось нового», – каже підприємець.

Роман зазначає, що не хотів залишати гостей без найсмачнішої кави та десертів, тому вирішив під час локдауну працювати на самовиніс – так, як дозволяли урядовці.

«Фінансових втрат фактично не було, оскільки у перші місяці після відкриття ми мали досить хороший дохід, а в час локдауну зуміли організувати й оптимізувати наші витрати так, що пройшли цей нелегкий період успішно», – розповідає власник кав’ярні.

Закладу вдалося зберегти зарплати працівників. «Ми змогли організувати роботу так, що жодного працівника не звільнили і зуміли зберегти заробітну плату», – зауважує Роман.

Кав’ярня MOUN COFFEE нетипова, у стилі мінімалізму. Все тому, що головний акцент – на каві. Хочуть, щоб було і просто, і смачно.

«Кав’ярні у нашому місті зроблені в класичному віденському стилі. Ми ж хотіли розірвати цей шаблон і кардинально змінили дизайн кав’ярні. І людям це сподобалось», – зазначає підприємець.

Здивувати гостей чимось зараз нелегко. Тому, каже Роман, важливим елементом у веденні бізнесу має бути не тільки продукт, а й локація та новизна.

«Смачна кава та десерти – основа нашої стратегії. А також інтер’єр, в якому створюється особлива атмосфера, посуд, в якому ми подаємо смачну, ароматну каву та десерти. Ми все продумували до деталей, щоб витримати загальну концепцію закладу – мінімалізм, простота та акцент на каві», – розповідає Роман Єжак.

Родзинкою кав’ярні підприємець вважає цілісність закладу, коли кожна деталь доповнює одна одну.

«Ми підібрали одну з найкращих і найдорожчих кавових машин, які є в Україні, кавомолки, стильний і дорогий посуд, з якого дійсно приємно насолоджуватись кавою. І все це з видом на чудову архітектуру центрального корпусу медичного університету», – зазначає Роман Єжак.

Бізнес – це завжди ризик

Олеся Залецька відкрила в Івано-Франківську майстерню напівфабрикатів «Muka.IF» у листопаді минулого року. Теж хвилювалася, адже вкладати гроші страшно у будь-яку справу, навіть незалежно від карантину.

«Ніколи не знаєш і не маєш гарантії, що справа буде на сто відсотків прибутковою, бізнес – річ ризикована», – акцентує підприємиця.

Жінка розповідає, що наважилась на відкриття магазину, бо мріяла про свою справу сім років.

«Був момент, знайшлась можливість, усі події склались так, що цій справі судилося бути», – посміхається Олеся.

На час карантину магазин не зачинявся, працював у звичному режимі з дотриманням карантинних вимог.

«Звичайно, виникали труднощі, але якихось відчутних фінансових втрат у нас не було. Працівникам через відсутність громадського транспорту було складно добиратись на роботу, та вони виручали одне одного – мінялись змінами», – розповідає підприємиця.

Зарплату персоналу вдалося зберегти і виплачувати вчасно.

«Особливістю нашого закладу є відкрита кухня – кожен покупець має можливість спостерігати, в яких умовах готується продукція. Ми використовуємо виключно якісні продукти, дбаємо про чистоту і контролюємо кожен процес», – каже власниця.

Віра у краще

Світлана Пуйда, власниця першої кейкерії «Cakes and bubbles», відкрила заклад у жовтні. Каже, вкладати кошти у створення та розвиток бізнесу не страшно. Страх приходить пізніше – коли заклад вже відчинив свої двері, особливо в такий нелегкий час.

«Наважитись не складно, якщо ти розумієш усю структуру, але якби я знала, що буде така ситуація з карантином, то я би бізнес не відкривала, однозначно», – зізнається дівчина.

Коли уряд оголосив про намір впровадити карантин, Світлана планувала не зачиняти кейкерію повністю, а працювати з доставкою. Однак сталось так, що прибутку не було, навіть пішли в мінус, тому вони розпродали усі десерти і 10 січня зачинили заклад на два тижні.

Ситуація зараз теж складна. «Втрати повернути не вдалося, відчутного потоку гостей немає й досі, хоча віримо в краще», – каже власниця кейкерії.

Особливістю закладу є сніданки, які мають оригінальний спосіб подачі.

«Нашою родзинкою є сніданки, які подаються на золотих вежах, це дво- або триповерхові страви, до яких додається будь-який напій на вибір. Клієнтів залучаємо смаком десертів та інтер’єром. Атмосфера у нас особлива», – говорить Світлана Пуйда.

Подбали навіть про собак

Міське озеро є одним з найбільш улюблених місць відпочинку та активного проведення дозвілля для містян та гостей. Після завершення робіт з благоустрою довкола озера значно побільшало і відвідувачів. А от випити запашної кави чи чаю, з’їсти якогось смаколика було ніде.

Тому влітку минулого року біля муніципального прокату плавзасобів КП «Центр розвитку міста та рекреації» вирішило відкрити маленьку кав’ярню. Оскільки вона працює виключно на виніс, то ризиків, пов’язаних з локдауном, не було», – розповідає Руслана Василюк, директорка підприємства.

Жінка зізнається, що найкраща реклама – це відгуки вдячних відвідувачів, адже тут дбають про якість та асортимент, щоб задовільнити різні смаки.

“Це кава, якою ми гордимося, основний сорт – Ethiopia, Yirgacheffe Aricha, натурального способу обробки, обсмажена під еспресо. У смаку відчуваються лісова чорниця і шоколад», – додає Руслана Василюк.

У кав’ярні готують напої на основі еспресо (капучино, американо), а також фільтркаву. Завжди наявне рослинне молоко.

«Маємо як класичні чаї, так і натуральні, зі справжніх ягід. Зі смаколиків – круасани з натуральними наповнювачами: вишня, шоколад або банан, печиво з шоколадною крихтою», – розповідає про асортимент пані Руслана.

Невід’ємним атрибутом кав’ярні є те що, бариста завжди запропонує свіжу водичку для чотирилапих, бо багато відвідувачів приходять з собаками. 

«Також для них є спеціальне собаче печиво на рисовій муці з печінкою, яблуком та морквою», – додає Руслана Василюк.

Танцюють всі

Уляна Семчій та Анна Лугаро у листопаді заснували школу танцю Inspife.IF. Кажуть, нелегко було наважитись на відкриття студії, однак ця ідея настільки захопила дівчат, що вони вирішили ризикнути.

«Під час локдауну ми не працювали, і це було дуже сумно, адже ми тільки пропрацювали два місяці, наші клієнти вже звикли до режиму – і знову на два тижні зупинились. Але тішить той факт, що всі з нетерпінням чекали нашого відкриття, і після карантину кількість клієнтів збільшилась», – розповідає Уляна.

Дівчина додає, що дію абонементів заморозили, за оренду не платили (так було передбачено у договорі). Тож найбільше, що втратили, – це час.

До речі, у їхній школі є клуб для мами та дитини. Тут можна займатися разом, паралельно в різних залах, і тим самим економити час.

«Також у нас проводять різні майстер-класи, є англійська мова для дорослих та дітей, школа моделей, чирлідингу та масажний кабінет. У студії найменшим клієнтам лише три рочки, а найстаршим – 65», – акцентує Анна.

Уляна ПИЛИПЕЦЬ