Її знали як Ельжбету Ганус – вона ж пані докторова Хідвегі, пані Єлезік, графиня Корнелія Свейніч та ще декілька вигаданих прізвищ.

Іванофранківці, які живуть у місті хоча б десять останніх років, мали б пам’ятати історію петрилівського самозванця – 53-річного чолов’яги з наддністрянського села на Тлумаччині, який видавав себе за радника або заступника глави Адміністрації президента України. Він достеменно володів інформацією про місцевих посадовців різних рангів та київських можновладців, легко зав’язував знайомства і видурював гроші, пропонуючи високі посади в органах державної влади. У своєму домі його якось навіть приютив тогочасний голова Львівської обласної ради, який на ранок виявив пропажу 500 доларів та золотого хрестика.

Як свідчить давніша історія Станиславова (тепер – Івано-Франківськ), схожі сюжети в тутешніх краях траплялися і 110 років тому, тобто наші люди за останніх 3-4 покоління не перестали бути надто довірливими. А ровесниць наших прабабусь та прадідусів на початку ХХ століття дурила молода пройдисвітка, яку знали в Європі та Азії під кількома вигаданими іменами – за своїх трохи більш ніж 20 років ошуканка робила кар’єру актриси у Братиславі, красувалася у вишуканому товаристві в Монте-Карло і відповідала за шахрайства і крадіжки перед судом у Відні та Будапешті.

«Хоча їй зараз років 20, вона уже пережила все, що загалом може пережити жінка. У Пресбурзі (тепер – Братислава) вона була актрисою у віці 17 років і повинна була приєднатися до «артистичного» колективу львівського «Казино де Парі». Принаймні, так вона каже, додаючи, що переговори про це тривають. Вона знає всі графські та князівські родини цілої Європи і згадує їх як близьких друзів, з якими була на забавах та пила шампанське», – писала про затриману аферистку тогочасна газета Kuryer Lwowski.

На слід міжнародної шахрайки, як називала її тодішня преса, натрапив начальник львівської поліції Файрих, який вичитав в угорській газеті «Пастер Ллойд» про численні авантюри 20-річної Ельжбети Ганус, яка також називала себе дружиною доктора Стефана Хідвегі.

«Ця замітка привернула увагу пана Файриха, оскільки дама з подібним іменем відвідувала Станиславів. Керівництво станиславівської поліції звернулось за інформацією до Будапешта, звідки взяли опис та фотографію», – розповідала подробиці цього випадку львівська щоденна газета.

Детальніше про пригоди фальшивої графині, яка за два роки до появи в Станиславові стала призвідницею багатьох скандалів у столиці Австро-Угорщини, повідомила віденська газета Das interessante Blatt. Як виявилося, у Відні вона видавала себе за графиню Вільму Фештетіч.

«Завдяки своєму зовнішньому вигляду, витонченим манерам та впевненому поводженню вона всюди викликала довіру і потрапляла в найвищі кола. Тут вона вчинила численні шахрайства та крадіжки. Крім усього іншого, вона викрала цінні ювелірні вироби у оберлейтенанта полку гонведів, який тоді мешкав на Гумпендорфер-штрассе. Після вчинення цієї крадіжки самозванка втекла до Будапешта, де продовжила свої шахрайські дії», – нагадував віденський тижневик.  

Згодом Ельжбету Ганус заарештували в Будапешті у той момент, коли вона хотіла взяти участь у благодійному концерті. Коли вона вийшла на трибуну, з’явилися поліцейські агенти та взяли її під арешт. Врешті її засудили до семи місяців ув’язнення. Але після звільнення з в’язниці вона продовжувала займатися шахрайством у Відні, Будапешті та інших містах, а потім зникла з поля зору, аж поки не виринула у галицьких містах Станиславові та Львові.

Затримати аферистку відразу поліцейським не вдалося. Газетярі припускають, що пройдисвітку хтось попередив про небезпеку, бо з міста вона зникла раптово, щойно закрутивши кілька романів із молодими людьми з вищого світу.

Та вже через кілька днів вона знову приїхала до Станиславова – цього разу інкогніто, не називаючи свого імені, але в супроводі елегантного пана – як згодом виявилося, поміщика з Бучацького повіту, який піддався на чари юної «аристократки». З ресторану Гаубенштока (тепер на його місці відоме кафе «Пиріжкова» та «Оптика» на вулиці Вітовського – авт.) вона дала дві телеграми до Львова: однією замовила бричку з вокзалу, а другою забронювала номер у готелі «Французький», в самому центрі галицької столиці, назвавшись прізвищем Хідвегі. І це була її помилка.

Прослуховування та перехват переписки, виявляється, теж далеко не винахід сучасного МВС. Тогочасні поліцейські також відстежували канали комунікації, тому про приїзд до Львова підозрілої особи поліції одразу стало відомо. Ельжбету Ганус арештували, як тільки вона вийшла з потяга. І невдовзі знову відправили в Станиславів для проведення слідчих дій.

Коли Ельжбету Ганус доставили до Станиславова, вона все ще не падала духом. Як повідомляли газети, в поліцейському відділку вона розпочала голосну суперечку, висловлюючи обурення тим, що поліція заарештовує її, “особу графського роду”.

«Арештована дама є надзвичайно вродливою. Особливо велике враження справляють її очі. Одягається елегантно, парфуми вживає без ліку», – описував затриману краківський тижневик Nowości Illustrowane, опублікувавши її фото, на якому мила дівчина справді має погляд, як у відомого Кота в чоботях з діснеївського мультика про Шрека.

Однак на станиславівських поліцейських не подіяв шарм псевдоаристократки. Молоду жінку взяли під варту.

Богдан СКАВРОН