Були такі універсальні сільські керівники, які за усіх влад забезпечували контроль над своїми населеними пунктами, а тому задовольняли усіх. Вони лише змінювали кашкет і досконало виконували вказівки владних органів. До таких належав Василь Палієвич Вовчук, 1899 р.н., уродженець с. Трійця Заболотівського району. З серпня 1942 р. до березня 1944 р. він був старостою в рідному селі. За допомогою десятників Вовчук вилучив у населення 350 центнерів хліба, 500 центнерів картоплі, 60 голів худоби, відправив у Німеччину остарбайтерами 40 осіб.

Як згадував мешканець села В.Т.Шкварок, він поїхав сам у липні 1942 р. в Німеччину, щоб не забирали хворого сина, але через 3 місяці забрали і сина, а в травні 1943 р. реквізували з господарства корову і речі. Натомість п. Євдокія Чорній посвідчила, що в листопаді 1942 р. Вовчук відправив у Німеччину брата, а в лютому 1943 р. – Євдокію. Вона переховувалася, але була затримана поліцією і відправлена на каторгу.

Крім того, біля сільської церкви Вовчук неодноразово виступав з промовами перед населенням і зобов’язував безумовно виконувати вказівки і заходи німецької влади.

Але з приходом в село Червоної армії 20 квітня 1944 р. йому наказали далі бути головою сільради і затвердили його кандидатуру в райвиконкомі. Вовчук з натхненням кинувся виконувати вказівки нової влади: успішно провів у травні 1944 р. мобілізацію в Червону армію, а 14 червня і сам пішов служити. Однак через три тижні під час перевірки старосту спитали, що він робив під час окупації, а потім арештували і відправили в м. Подольськ Московської області на роботу на акумуляторний завод, де він пробув до 1 січня 1946 р. Після цього Вовчуку пообіцяли, що він більше не буде притягуватися до відповідальності.

З 8 січня 1946 р. до 20 липня 1947 р. колишній староста працював у своєму господарстві. Але після вбивства повстанцями голови сільради тов. Нагненка 20 липня 1946 р. в селі відбувається схід селян, на якому секретар райкому комсомолу тов. Голубцов і другий секретар райкому партії тов. Рожнов запропонували кандидатуру Вовчука знову на посаду голови сільради. Як згадував пізніше сам «вічний староста», його обрали через те, що Голубцов партизанив у лісах неподалік села, а Вовчук з 1943 р. йому допомагав.

Посвідчення Василя Вовчука під час праці на Подольському акумуляторному заводі

 

Втретє Вовчук пробув на посаді очільника села до 6 травня 1947 р. В офіційній характеристиці було зазначено, що «за період своєї роботи на посаді Вовчук себе не виправдав, всі державні і політичні заходи виконував повільно із великим нажимом і внаслідок впливу на нього керівних органів». Вовчука було звинувачено в тому, що він повідомив УПА про наявність зброї в яструбків і брав участь у їх роззброєнні. Після того чоловік сільради приготував упівцям в себе вдома «хорошу вечерю», за що вони йому подякували.

Сам же Вовчук вважав, що органи безпеки звернули на нього увагу після того, як працівники держбезпеки тов. Тутаєв і Чортков не змогли змусити його підписати документи на виселення з с. Трійця 80 сімей односельчан. Але у результаті слідства Василь Вовчук був засуджений до 10 років виправно-трудових таборів з конфіскацією майна.

Отак сільський голова, який підходив селянам за всіх влад, і навіть за радянської, був засуджений за співпрацю з УПА. Чи був він пристосуванцем, а чи найкраще захищав інтереси мешканців свого села, залишиться, імовірно, загадкою.

 

*«Галицький кореспондент» спільно з ГО «Поступовий гурт франківців» продовжує проект «Нереабілітована пам’ять», у якому на основі архівних документів розповідає історії прикарпатців, які, виборюючи незалежність України, стали жертвами радянського терору і мають право на належну шану від держави.