Староста: представник мешканців чи своя людина?

На Прикарпатті невдовзі обиратимуть сільських старост. Для цього новоутвореним об’єднаним територіальним громадам рекомендують  проводити демократичні праймеріз, щоб визначити, кому довіряють мешканці.

Однак не у всіх ОТГ мають бажання проходити через таку процедуру. Чому? Це з’ясовував «Галицький кореспондент».

Представник мешканців

Завершення виборчого процесу в Україні означає також кінцеву фазу реформи децентралізації. Уже наприкінці листопада новообрані голови ОТГ проведуть перші сесії, на яких остаточно набудуть владних повноважень. Тоді ж вони також повинні представити майбутніх старост сіл. Якими будуть функції та обов’язки цих посадовців?
Відповідно до норм законодавства, староста – представник жителів населеного пункту, відповідальний і підзвітний раді та підконтрольний сільському, селищному або міському голові. Посада старости затверджується сільською, селищною чи міською радою за пропозицією голови ОТГ. Вимоги до кандидатури визначають місцеві ради.

Староста повинен брати участь у пленарних засіданнях та засіданнях постійних комісій об’єднаної громади. Також він зобов’язаний сприяти жителям відповідного села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування, і брати участь у підготовці проєкту місцевого бюджету в частині фінансування програм. Заробітну плату старости визначено посадовим окладом, але вона залежить також і від кількості людей, які проживають у цьому населеному пункті. Наразі вона буде коливатися у межах від 10 000 до 10 500 грн.

Сам процес обрання мав відбуватися демократично, але, на жаль, це не завжди так. Новообраний голова ОТГ, який пропонує кандидатури старост, часом не достатньо знає нюанси в усіх селах і, не порадившись із селянами, може запропонувати людей зі свого близького оточення, а не тих, кому насправді довіряє громада. Якщо голова має в раді політичну більшість, то затвердити «свою» людину на посаді буде досить просто.

Агенція розвитку ОТГ Прикарпаття радить все-таки враховувати думку громади і проводити праймеріз, поки ще не оголошено відкриття першої сесії.

«Законодавець не закріпив процедуру обрання старост в сучасних умовах, – розповідає виконавчий директор Агенції розвитку ОТГ Ігор Мельничук. – У Законі України «Про місцеве самоврядування» передбачається, що староста є призначеною особою. Проте існує демократична традиція, і ми маємо розуміти: призначення на таку відповідальну посаду без згоди жителів було би неправильним».

Тому є рекомендація проводити громадські обговорення або консультації з громадою, щоб призначена людина відповідала побажанням мешканців, щоб вона була фаховою і зрозумілою для всіх.

«Дуже правильно, що законодавець передбачив у вимогах фаховість та компетенцію щодо місцевого самоврядування кандидатів. Бо з власного досвіду знаю, що у деяких селах бувало, що голова сам не міг комп’ютер увімкнути», – каже Ігор Мельничук.

Народний праймеріз

На Прикарпатті провести так звані «народні праймеріз» вирішили у Войнилівській та Городенківській ОТГ.

Їхня методика, як пояснив Ігор Мельничук, може бути різною. Може відбуватися дворове опитування або ж опитування за допомогою електронних засобів, а можна зібрати громаду села, щоб люди висловили своє бачення того, хто має бути на посаді старости.

«Для нас дієвим методом є дворове опитування. Ми використовували такий метод і тоді, коли приймали рішення про об’єднання у громаду», – розповідає новообрана голова Войнилівської ОТГ Мар’яна Масляк.

Наразі, за попередніми підрахунками, таким опитуванням уже охоплено понад 50 відсотків мешканців об’єднаної громади. Але процес ще триває.

«Ми розуміємо, що на вибори не завжди люди приходять, ми це бачимо з низької явки на останніх виборах. Я не хочу призначити старосту тільки за поданням, не знаючи думки людей. Без людей ми не вирішуємо нічого, це наш принцип», – каже посадовиця.
Мар’яна Масляк додає, що це тривала процедура. Щоб сформувати список кандидатів, спершу цікавилися у місцевих активістів, кого ті хочуть бачити своїм представником у раді. Потім з цим списком ходили від двору до двору, щоб дізнатися, кого з них підтримують.

«До списків також додавали і колишніх сільських голів, щоб побачити рівень довіри до них», – зауважує вона.

До такого опитування намагаються залучати людей незаангажованих, часто навіть з іншого села. Буває, що люди самі звертаються і пропонують свою кандидатуру на посаду, їх теж вносять у список.

«Голова ОТГ не завжди може бути на місці й оперативно вирішити всі проблеми, це має робити староста села. Тому дуже важливо, щоб це була саме та людина, яку хочуть бачити на цій посаді самі селяни», – зауважує Мар’яна Масляк.

Зібрати думки складно

Однак не у всіх ОТГ квапляться прислухатися до думки мешканців села. На це звертають увагу коментатори в соцмережах, зауважуючи, що голови ОТГ не зацікавлені у демократичних голосуваннях.

«Керівництву ОТГ потрібні свої люди. Не завжди призначена радою ОТГ людина буде працювати на благо свого староства – зрозуміло, що вона буде виконувати волю голови ОТГ, інакше її звільнять», – пише у Фейсбуці Михайло Андрійович.

А Володимир Ковальчук сумнівається також і в чесності так званих «дворових опитувань», стверджуючи, що узагальнити думку більшої частини села у такий спосіб дуже складно. Мовляв, якщо люди не ходять на вибори, то й на праймеріз не прийдуть. Тоді пропозиції можуть бути сформовані кількома людьми, а посилатимуться при цьому на думку всієї громади. 

Але з призначенням старост доведеться поспішити. Уже з 1 січня 2021 року змінюються фінансові умови, у стосунках між місцевими органами самоврядування і Кабінетом Міністрів України потрібно налагодити новий системний підхід, необхідно сформувати бюджет і узгодити його між всіма ланками нових суб’єктів децентралізації. Останній дедлайн для вибору старости села – 10 грудня.

Анастасія ЛУЦИК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!