Свічка, що дарує тепло

  • 15 лютого віруючі християни відзначають одне з 12 найголовніших церковних свят року – Стрітення Господнє. У народі вірили, що саме на Стрітення зима вирушає туди, де було літо, а літо — туди, де була зима. У цей день в церквах освячують воду та свічки. 

    Освячені на Стрітення свічі називаються “громичними”, бо їх запалюють і ставлять перед образами під час грози, щоб вберегти людей і худобу від блискавки і грому. Ці ж свічки дають в руки вмираючому при читанні відхідної молитви. Серед нас досі є такі, що вірять, коли зчиниться в хаті сварка, то швидко треба запалити стрітенську свічку і скандал вщухне.

    На свято Стрітення в церквах також освячують воду, і цій воді українці приписують магічну силу. За народним уявленням, ця вода цілюща. Нею натирають хворі місця і вірять, що це допоможе.

    Кажуть, скільки людей – стільки й думок. Що свічка має особливу енергетику, переконана майстриня з їх виготовлення Людмила Юречко з села Брошнів, що на Рожнятівщині. Ось уже декілька років жінка вдома власноруч виготовляє свічі різної форми, кольору та аромату.

    “Я мама чотирьох дітей, – каже Людмила. – Три роки тому в мене виникла ідея займатися своєю справою, я шукала різні види заробітку. Найбільше мені хотілося виготовляти свічки ручної роботи. Ми – багатодітна сім’я, тому часу в мене завжди обмаль. Коли пізно ввечері діти лягають спати, то розпочинається мій робочий час – від ночі й, буває, аж до ранку».

    Річ у тому, що свічка швидко застигає, приблизно за три хвилини. За цей час майстриня має встигнути вирізати і сформувати на ній відповідні узори. Готовий виріб вже згодом сохне від лаку 8 годин. Весь процес роботи з свічками відбувається при нагріванні парафіну до 60 градусів. На виготовлення 10 свічок жінка витрачає два дні.

    Пані Людмила пригадує, що на початку своєї діяльності їй здавалося, що нічого складного у виготовленні свічок немає. Та коли вона почала самостійно вивчати цю справу, а також ознайомилася з різними майстер-класами, зрозуміла – не все так просто. Проте результат перевершив очікування майстрині. Коли в неї почали виходити свічі різної форми та кольору, жінка з більшим ентузіазмом почала вдосконалювати свої вироби.

    Так, майстриня каже, для виготовлення свічок потрібні парафін харчовий П-2, стеарин, фарби для свічок, лак, спеціальні ножі, форми для заливки болванки, спеціальна ванна для розігріву парафіну. Для ароматизованих свічок найчастіше вона використовує запахи кави, яблучного пирога, ванілі і ялини.

    Жінка робить свічки різноманітної форми: довгі тонкі різані, довгі грубі різані, середні різані, у формі квітів, ангеликів. Є навіть свічка, залита у формі подоби Матері Божої. Збут свічок власного виробництва переважно у пані Людмили відбувається через інтернет, її вироби є також у багатьох магазинах, їх вона продає особисто біля Гошівського Монастиря отців Василіян. Чоловік майстрині допомагає їй у підготовці самого процесу, зокрема виготовляє болванку (злиток сталі, шматок заліза для якого-небудь виробу).

    “Стрітенська свічка – оберіг, який має бути в кожному домі, – зазначає Любов Юречко. – Мені завжди подобалося спостерігати за тим, як вона горить. Погодьтеся, що в цьому є щось таємниче. Свічка дарує не лише світло, але і своєрідне тепло та відчуття затишку. Надзвичайно радію, коли мої свічки дарують радість людям, які їх замовляють собі чи на подарунок близьким. Вважаю, ідеальна свічка та, котра відгукується теплом у душі та серці замовника”.

    Цього тижня Людмила активно виготовляє свічки до свята Стрітення, на них тепер є великий попит, і замовлень багато. Нічим іншим майстриня поки що не планує займатися. Каже, що знайшла справу для душі. До речі, її вироби замовляють ще й на Великдень, хрещення чи весілля. А іноді просто на подарунок.

    Мар’яна ЛОКАТИР

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!