Україна має доволі непросту й цікаву історію. Її унікальні звичаї, здобутки творчих людей і неповторна культура заслуговують чималої уваги. Саме тому “Галицький кореспондент” продовжує ділитися цікавими та маловідомими фактами про нашу країну. А ви знали, який видатний український поет був відомий своїми атеїстичними поглядами? Мова про Івана Франка. «Тут пригадуємо, що Франко майже від перших хвилин свого Докладніше >>
Україна має доволі непросту й цікаву історію. Її унікальні звичаї, здобутки творчих людей і неповторна культура заслуговують чималої уваги. Саме тому “Галицький кореспондент” продовжує ділитися цікавими та маловідомими фактами про нашу країну. А ви знали, хто був першим модником у вишиванці? Мова про видатного українського поета Івана Франка. Він поєднав вишиванку з буденним одягом, а саме Докладніше >>
Україна має доволі непросту й цікаву історію. Її унікальні звичаї, здобутки творчих людей і неповторна культура заслуговують чималої уваги. Саме тому “Галицький кореспондент” продовжує ділитися цікавими та маловідомими фактами про нашу країну. А ви знали, кому належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви “українці” замість “русини”? Мова про Івана Франка. Так традиційно називали себе корінні галичани. Докладніше >>
Україна має доволі непросту й цікаву історію. Її унікальні звичаї, здобутки творчих людей і неповторна культура заслуговують чималої уваги. Саме тому “Галицький кореспондент” продовжує ділитися цікавими та маловідомими фактами про нашу країну. А ви знали, у кого з українських письменників вдома був справжній зоопарк? Мова про Івана Франка. Уявіть, з-під дивана вилазила черепаха, хатою ходив бузько Докладніше >>
Тільки через 17 років після смерті поета на могилі встановили пам’ятник. Іван Франко відійшов у вічність 28 травня 1916 року, коли ще гриміли бої Першої світової війни. З огляду на те, що управитель Львова Казимир Грабовський не дав дозволу на виділення окремого місця, Франка поховали у родинному склепі поляків Сас-Морчинських. Та й навіть за такий Докладніше >>
Мабуть, тут мешкають найбільші шанувальники творчості Івана Франка, адже саме в цьому селі постав перший в Україні пам’ятник Каменяреві – в 1927 році. Історія його виникнення – це вияв непокори владі. Споруджували таємно й постав він за одну ніч попри заборону тодішньої місцевої влади. Ініціатором був місцевий вчитель Олекса Іваночко, який спорудив пам’ятник за сприяння Докладніше >>
На 83-му році життя відійшла у вічність відома громадська діячка, докторка історичних наук Оксана Франко. Поховали Почесну громадянку Калуша у Львові на Личаківському кладовищі, пише “Галицький кореспондент” з посиланням на “РАІ”. Оксана Франко понад 30 років пропрацювала в ЛНУ імені Івана Франка. Була професоркою кафедри етнології історичного факультету, докторкою історичних наук, авторкою і упорядницею понад Докладніше >>
Сьогодні, 27 серпня, в Івано-Франківську відзначають 165 років від дня народження Івана Франка. До цієї річниці департамент культури підготував 48 заходів – виставки, концерти, літературні події тощо. А у приміщенні обласної філармонії пройде святковий концерт та нагородження лауреатів міської премії ім. І. Франка. Крім того, на площі біля пам’ятника Івану Франку пройшли традиційні Франкові читання. Докладніше >>
В Україні відзначатимуть 165-ту річницю з дня народження Івана Франка. Чимало заходів пройде і в Івано-Франківську. Про це повідомив міський голова Руслан Марцінків. “Загалом підготували 48 заходів: святкові концерти, виставки мистецьких конкурсів, музичні та літературні вечори. А в селах нашої громади запланували 15 заходів: поетичні марафони, літературні заходи, інсценізацію казки, покази фільмів. І 27 заходів Докладніше >>
В Івано-Франківську оголосили щорічний літературний конкурс есеїв про Івана Франка. Учасники повинні написати свій твір про Каменяра у 164 словах. Конкурсні роботи можна надіслати до 22 серпня за електронною адресою i-franko@ukr.net. Імена переможців будуть оголошені 27 серпня 2020 року під час проведення традиційних Франкових читань. Науковим консультантом проєкту є доктор філологічних наук Роман Голод, головою Докладніше >>
Артист Артем Пивоваров музично озвучив «Тріолет» Івана Франка в аудіоверсії книги пригодницької історичної драми «Плеяда». «Плеяда» – це загальнонаціональний мультиформатний проєкт. Його основою є художній серіал із десяти епізодів, присвячених окремій особистості. Головним героєм проєкту став Остап Ступка. Супутніми проєктами є: аудіокнига віршів з відеоверсією, короткометражний фільм, мурал, уявлення і книга за сценарієм серіалу. «Мені Докладніше >>
Сьогодні, 27 серпня, в Івано-Франківську на площі біля пам’ятника Івану Франку розпочалися Франкові читання. Такий захід у місті проводять щорічно. Він присвячений 163 річниці від дня народження Івана Франка. “Сьогодні читаємо біля пам’ятника Франка. Вважаю, що читати його актуально завжди, і якби ми його вивчили такого, як він є, то може й ми були іншими”, Докладніше >>
Сьогодні, 27 серпня, в Івано-Франківську, під час оперативної наради у міського голови Руслана Марцінківа розповіли про відзначення 163-ї річниці з Дня народження Івана Франка. Директорка департаменту культури Надія Загурська розповіла, що сьогодні в 11 годині відбудеться покладання квітів до пам’ятника Івана Франка. «Сьогодні, відбудеться концерт «Великий Каменяр», на Вічевому Майдані. А також, уже традиційно виставка Докладніше >>
27 серпня виповнюється 163 роки з дня народження Івана Франка. Громадський інститут аналітики оголошує про початок щорічного літературного конкурсу есеїв “Мій Франко”. Цього року есе повинно складатися із 163 слів. Про це повідомляють на сторінці Громадського інституту аналітики в соціальній мережі. Головою журі конкурсу стане поет Богдан Томенчук. Науковим консультантом – доктор філологічних наук Роман Докладніше >>
Як уже було сказано у попередньому номері нашої газети, в серпні 1901-го Іван Франко перебував п’ять днів у Буркуті, де в той час лікувалась Леся Українка. До Криворівні на відпочинок, щоби поспілкуватися з І. Франком та М. Грушевським, приїздило немало діячів культури та науки. Любили вести розмови з великим Каменярем і місцеві гуцули. 5 серпня 1901 року, в день від’їзду письменника з Буркута, завідувачка санаторію Теофіля Лакуста з ініціативи родини Стефановичів зібрала на поштівці автографи своїх гостей. Докладніше >>
У 60-х роках ХІХ століття польські періодичні видання у Станиславові, Львові та Кракові анонсували відкриття першого у Східних Карпатах кліматичного і бальнеологічного курорту – Буркут. У документах значиться, що офіційно Буркут з угорської мови означає «кисле джерело», що купелевий заклад тут відкрили 1875 року. Його інфраструктуру становили лазні для приймання мінеральних ванн та декілька гостьових будинків, кожен з яких складався із двох кімнат. Докладніше >>
До 1 травня 2018 року приймаються нові оригінальні публіцистичні твори у галузі інформаційної діяльності, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства. Твори мають бути опубліковані у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше як за півроку до їхнього висунення. Премія присуджується щорічно Докладніше >>
Сьогодні, 12 лютого, відбувається прийом громадян у міського голови Руслана Марцінківа. На прийом прийшов кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентин Лагетко. Він запропонував увіковічнити історичну пам’ять Данила Галицького. Зокрема, поставити йому пам’ятник у Холмі. «Поки художній музей буде в костелі Діви Марії, нічого не вийде. Там була крипта Докладніше >>
Знімальна група подорожувала Карпатами, шукаючи мальовничі пейзажі для зйомок та вивчаючи життя і культуру людей Докладніше >>
Цьогоріч роман отримав відзнаку Форуму видавців і став лауреатом премії “Найкраща книга року”. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює