У Суботові Чигиринського району на Черкащині під Іллінською церквою знайшли пдземний склеп, який, на думку фахівців, може виявитися місцем поховання гетьмана Богдана Хмельницького та його сина, передає “Укрінформ”. Про це на своєму сайті проінформувала громадська організація “Фонд Великий льох”, яка займається історичними пошуками. “У Суботові науковці знайшли ймовірне поховання Хмельницького. У родовій церкві-усипальниці георадари зафіксували Докладніше >>
З нагоди Дня батька, виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун привітала свого тата і розказала всім його біографію. Виявляється, батько Уляни – Юрій Юрків народився в Рогатині у 1935 році: “Одні з найсильніших спогадів батькового дитинства — коли він був зовсім маленьким, його віддали до бабусі з дідусем, бо батьки були задіяні в підпіллі, Докладніше >>
На військових картах Першої світової війни гору Маківку позначали як «висота 958». Після весни 1915 року вона увійшла в історію як символ героїзму Леґіону Українських січових стрільців (УСС). Гора Маківка розташована неподалік оспіваного Іваном Франком у «Захарі Беркуті» села Тухлі, яке знаходиться між містами Сколе і Славськом. Докладніше >>
Сучасні технології впевнено увійшли в наше життя. Однією з найновіших зараз є доповнена реальність, якій пророкують в найближчі кілька років стати наступним поколінням інтерфейсів для взаємодії людей і фізичного світу. Щоб познайомити прогресивних людей Івано-Франківська з можливостями таких технологій, компанії Devlight та WOOO Agency створили спільний соціальний проект, ідея якого полягає у знайомстві з історією Докладніше >>
Польсько-українська війна 1938-1947 років була зумовлена тим, що українці виступали за створення Української держави разом з західноукраїнськими теренами, а поляки прагнули відновлення Польщі в кордонах вересня 1939 року. На Прикарпатті це протистояння призвело до значних людських і матеріальних втрат. Прихід радянської влади в 1944 році польське підпілля спочатку намагалося використати для придушення українського визвольного руху як самостійними акціями, так і в співпраці з представниками нової влади. Докладніше >>
Посли Польщі та Ізраїлю в Україні обурились відкриттям пам’ятника командувачу УПА Роману Шухевичу в Івано-Франківську. В оприлюдненому у понеділок, 3 червня, листі посол Польщі Бартош Ціхоцький та посол Ізраїлю Джоель Ліон висловлюють протест відкриттю пам’ятника Шухевичу, яке відбулось у Івано-Франківську 23 травня і в якому взяв участь міський голова Руслан Марцінків, пише “Захід.нет”. «У вашій Докладніше >>
Громадські активісти на Тлумаччині провели легкоатлетичний пробіг залишками занедбаного залізничного шляху, прокладеного ще австрійцями. Таким чином вони закликають владу знайти можливість реанімувати стару залізницю для потреб туристів та паломників. Докладніше >>
Сьогодні, 25 травня, на стадіоні “Рух” в Івано-Франківську освятили нову анотаційну дошку. Цього разу її пресвятили легенді МФК “Прикарпаття” Емілю Микульцю. Про це в соціальній мережі повідомив міський голова Руслан Марцінків: “Наш стадіон “Рух” береже легенди прикарпатського футболу! Ще одна дошка – вже третя – розмістилась на його фасаді. Видатний футболіст, воротар, наставник “Прикарпаття” Еміль Докладніше >>
Сьогодні, 16 травня, в Івано-Франківську відбулось чергове засідання виконавчого комітету. Під час нього розповіли, як у місті відзначатимуть День Героїв та День пам’яті жертв політичних репресій. Так, 19 травня о 13:00 в Меморіальному сквері відбудеться вшанування пам’яті жертв політичних репресій. Також в цей день заходи щодо вшанування жертв пройдуть в бібліотеці-філії №13 та міському парку. Докладніше >>
Сьогодні, 3 травня, в Івано-Франківську стартував фестиваль «Карпатський простір». Триденний фестиваль приурочили до Дня міста: цьогоріч Івано-Франківськ святкує 357-річчя. На 17 локаціях міста 3-5 травня проведуть більше сотні мистецьких, культурних, розважальних заходів для франківців і гостей міста. У Палаці Потоцьких відбулося відкриття “Музею історії міста”. Експозиція під назвою “МІФ” працюватиме протягом 3-5 травня у Палаці Докладніше >>
29 квітня 1918 року в історії України відкрилася нова сторінка. З політичної арени пішов професор Михайло Грушевський, припинила існування очолювана ним Центральна Рада. Натомість зійшла політична зоря генерала Павла Скоропадського – того дня він став гетьманом України. Докладніше >>
Уже від початку Першої світової війни російський уряд не приховував свого наміру окупувати Галичину, яка входила тоді до складу Австро-Угорщини, та приєднати її до своєї імперії, завершивши в такий спосіб справу «збирання Руських земель», яку розпочав ще в XIV ст. московський князь Іван Калита. Росії йшлося також про придушення гнізда галицького «мазепинства», що поширювало свої впливи на Наддніпрянську Україну. Докладніше >>
В період Першої світової війни, зокрема в 1914 – 17 рр. місто Галич і його околиці були одним з бойових плацдармів, де відбувалися бої між російською армією та силами союзників: австро – угорською та німецькою армією. Свідченням тих боїв є старе військове кладовище на Галич – Горі, яке впродовж останнього часу впорядковувалося волонтерами та окремими Докладніше >>
Видання “Голос Америки” підготувало серію матеріалів “Українці – історія успіху.” Однією з героїнь цього проекту стала й дівчина з Івано-Франківська – Анна Заячківська. Разом із іншими українками, вона потрапила до статті, під назвою: “Ці українки вирвалися з домашнього насильства та досягли успіху в США” Анна – володарка титулу «Міс Україна 2013», представляла Україну на конкурсі Докладніше >>
На початку ХХ століття, більш ніж через два століття після Полтавської битви (1709 р.), українцям вдалося відновити своє військо. Його відродження було безпосередньо пов’язане з розквітом українських молодіжних руханкових, пожарних і стрілецьких товариств «Січ», «Сокіл» та інших. Ідея українського війська, яке допоможе здобути державність, спонукала до заснування нових осередків молодіжних організацій на території всього краю. Докладніше >>
Мало хто знає, але чотири роки свого життя видатний український фольклорист, мовознавець та літературознавець Володимир Гнатюк провів у нашому місті, навчаючись у Станиславівській державній гімназії. Тут він визначив своє майбутнє заняття та познайомився із дружиною. Спробуємо сьогодні відкрити цю маловідому сторінку історії нашого міста. Докладніше >>
Українська революція на землях Галичини проявила себе у вигляді Західно-Української Народної Республіки. Поява цієї молодої держави значно активізувала діяльність низки українських вчених, які хотіли докластися до рідної справи. Серед них – український вчений-правник, політичний діяч та автор проекту Конституції ЗУНР Станіслав Дністрянський. Розповімо детальніше про життя і діяльність цієї непересічної постаті в нашій історії. Докладніше >>
На захід запросили молодь до 35 років. Були сумніви, чи зберуться люди. Докладніше >>
Українсько-польська війна 1918-1919 рр., безперечно, належить до визначальних чинників українських державницьких змагань 1917-1923 рр. В Галичині ще довго потім відчувався відгомін братовбивчої війни. Песимістичні настрої галичан посилювалися арештами видатних українських діячів періоду ЗУНР. Однією з таких справ, що викликала значний резонанс, було слідство та суд над лікарем Петром Петрушевичем, який контролював санітарний стан найбільшого табору для інтернованих осіб та військовополонених ЗУНР, що був розташований на Косачеві, передмісті Коломиї. Докладніше >>
З другої половини 1944 р. через вступ Червоної армії в Західну Україну членство ОУН-УПА втратило можливість запроваджувати власну економічну політику і перейшло від конструктивної роботи з побудови власної економічної системи до деструктивної роботи зі знищення ворожої. На цьому етапі на перше місце виступила антиколгоспна боротьба та ліквідація активістів радянського режиму. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Золото і світло – це мабуть, перше, що спадає на думку, коли стоїш в оточенні робіт Олега Заставного. Зрештою, виставка має назву «Світло без тіні». Інакше, певно, зі справжнім світлом і не може бути. Та й бачити усе, що довкола нас, можемо завдяки світлу. І вже на виставці пригадала собі, що росла з
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи