Карнавальний сезон

На початку минулого століття з-поміж активних видів дозвілля престижним вважалося відвідування балів і танцювальних вечорів. Про бальні традиції вперше серед місцевих краєзнавців писала Наталія Храбатин. Ми віднайшли нові цікаві факти, що стосуються цієї теми, якими хочемо поділитися з вами. Докладніше >>

Нереабілітовані: Шлях від музиканта до ветерана ОУН і зрадника

Під час національно-визвольної боротьби ОУН-УПА не всі повстанці мали силу витримати випробування долі, морально не зламатися і залишитися зразком для наслідування для інших борців. Ми не маємо права їх звинувачувати, бо не знаємо, як самі вчинили б у таких обставинах. Але їхні долі – це також частина мозаїчної картини суспільно-політичної ситуації на Прикарпатті в 40-50-х рр. ХХ ст. Докладніше >>

Станиславів у часи ЗУНР

100 років тому Станиславівське народне віче стало зразком об’єднання навколо української національної ідеї. Так, 3 березня 1918-го у місті Станиславові (нині Івано-Франківськ) для пришвидшення ратифікації Австрією умов миру відбулася «величава масова загальна українська маніфестація». Перед Катедрою і на площі Франца (нині – Шептицького) відправляли Служби Божі, під час яких возносили подяки Богові й усі присутні молилися за Українську державу. Після богослужіння єпископ Григорій Хомишин виголосив патріотичну промову. Потім відбувся мітинг і хода вулицями міста Станиславова. Докладніше >>

Станиславів – столиця ЗУНР

У столиці ЗУНР Станиславові, місті з 35-тисячним на той час населенням, побувала низка делегацій: з Наддніпрянської України, Угорщини, Франції. 1919 року в приміщенні нинішнього готелю «Дністер» (колись «Австрія», що на кілька місяців змінив назву на «Одеса», а потім «Варшава») зупинялися такі відомі українці, як культурно-громадський діяч Євген Чикаленко (30 січня – початок лютого), перший голова Директорії УНР, письменник Володимир Винниченко (20-23 лютого), головний отаман Симон Петлюра (24-28 лютого), перший президент УНР, історик, згодом академік Михайло Грушевський (5-8 квітня) та чимало інших. Докладніше >>

Мертвого дідуся викинули в сніг…

Анастасія Федорівна Арламовська (дівоче прізвище – Плугатор) народилася 12 червня 1935 р. у с. Вільшаниця Тисменицького району. Настину родину, що складалася з батьків, дідуся з бабусею та трьох дітей (ще була сестра-першокласниця і трирічний братик), у 1950 р. виселили як куркулів, «за багатство»[1]. Докладніше >>

Каса ощадності Станиславова

Фінансова грамотність стає все популярнішою в Україні. Тому сьогодні розповімо про традиції ощадності у нашому місті на прикладі історії будівлі на вул. Мазепи, 14, що є найстарішою фінансовою установою Івано-Франківська. Про цей будинок, в якому тепер розміщене одне з відділень Ощадбанку, вже писали багато дослідників: Михайло Головатий та Іван Бондарєв з Івано-Франківська, а також Ярослав Краснодембський і Жанна Комар з Польщі. Ми ж намагатимемося у своїй статті їх доповнити, додаючи нові, малознані досі факти з його історії. Докладніше >>

Жінка у чоловічій професії: у Франківську обрали людину року

Це історія про жінку в чоловічій професії. Вона руйнує стереотипи і заслуговує поваги колег. Лілія Книш працює в «Електроавтотрансі» з 87-го року. Пройшла шлях від водія тролейбуса до ревізора з безпеки руху, потім – провідний ревізор. Тепер вона начальник служби. Розповідає, що досвід роботи водієм чимало допомагає на новій посаді, бо знає різні нюанси і Докладніше >>

Сняться мертві діти у вагоні…

Олександра Павлівна Дауніс (Реміцька) народилася 15 вересня 1936 року в с. Волосів Надвірнянського району. Сім’я складалася з батьків і п’яти сестер, найстаршій з яких було 15, а наймолодшій – рік. Ще був брат, засуджений на 10 років за допомогу УПА. За те сім’ю і вислали в листопаді 1945-го. Докладніше >>

Гуцульський полк морської піхоти та інші

Які військові формування Української Галицької армії були утворені на Станиславівщині 1 листопада 1918 року після збройного повстання у Львові, яке очолив Дмитро Вітовський, влада перейшла до рук Української Національної Ради. Одночасно українські  військові 20-го і 95-го піхотних полків австрійської армії забезпечили перехід влади у Станиславові, а 24-го і 36-го піхотних полків – у Коломиї. 13 листопада у Львові було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Докладніше >>

Станиславів – столиця ЗУНР

Листопадовий зрив став прикрою несподіванкою для поляків, які розглядали Галичину як невід’ємну частину Польської держави. Львів одразу ж перетворився на арену збройного протистояння. Вже 1 листопада 1918 року польські бойовики обстріляли українських військовиків. А в ніч з 21 на 22 листопада під тиском потужніших польських сил українські війська залишили Львів. Докладніше >>

Франківцям показали фільм про Голодомор

21 листопада у вільному просторі «Paragraph» відбувся показ стрічки «Живі» українського режисера-документаліста Сергія Буковського. Молодіжний Націоналістичний Конгрес нагадали людям трагедію 1932-1933 років, яка відбувалася на теренах України. У стрічці поєднуються свідчення людей, які пережили Голодомор та записи щоденника британського журналіста Гарета Джонса, який відвідав Харківщину в березні 1933 року. Після повернення в Британію він намагався Докладніше >>

Дослідники знайшли унікальний малюнок першої франківської ратуші

Дослідник Богдан Павлюк знайшов унікальний малюнок першої франківської кам’яної ратуші. Про це у соцмережі повідомив Роман Ситник. “Сенсація! Нарешті маємо змогу у повній красі бачити, який вид мала стара (перша кам’яна) ратуша і площа Ринок у Станіславі (тепер Івано-Франківську)!  Мешканці Івано-Франківська знають, що стара ратуша згоріла під час “мармулядової пожежі” 28 вересня 1868 року. Є Докладніше >>

Тернистий шлях опришівецького храму

Цієї неділі у мікрорайоні Опришівці міста Івано-Франківська буде відзначатися величаве свято – храмовий празник із поважною ювілейною датою. Вже збігло 110 років від часу побудови та посвячення мурованої церкви у давньому селі Опришівці, а тепер невід’ємній складовій частині міста. Докладніше >>

Становлення ЗУНР

Перша світова та українсько-польська війни катастрофічно вплинули на життя Станиславова (нині Івано-Франківськ). Багато активних членів українських культурно-просвітницьких організацій, педагогів були мобілізовані до австро-угорської армії, більшість з них стали вояками і старшинами Леґіону Українських січових стрільців (УСС), пізніше – Української Галицької Армії (УГА). Значну їх частину становили саме вчителі, студенти й учні старших класів середніх шкіл. Докладніше >>

У Франківську літнім студентам розповіли про ЗУНР та Листопадовий зрив

Сьогодні, 1 листопада в Івано-Франківську для студентів університету літнього віку провели лекцію з історії. Сьогоднішнє заняття стало тематичним, адже розмовляли зі студентами про події Листопадового зриву 1918 року, та проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Нагадаємо, цими днями Івано-Франківськ відзначає 100-річчя проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, з цієї нагоди у місті відбувається велика кількість подій, зокрема у центрі Франківська провели Докладніше >>

Листопадовий зрив у Станиславові

Першого листопада виповнюється рівно 100 років від взяття українцями влади в свої руки на своїх прадідівських землях, що з 1772 р. по 1918 р. належали до монархії Габсбургів. Після програшу у тривалій Першій світовій війні на уламках «клаптикової» мультиетнічної Австро-Угорської імперії почали творитися нові молоді держави. Проголосили свою незалежність також і українці, яким одразу довелося із зброєю в руках її відстоювати. Станиславову судилося відіграти свою важливу роль у цих подіях. Докладніше >>

1943 ТРЕМБІТА: на згадку про повстанців

За селом Суходіл Рожнятівського району місцеві збудували дерев’яну капличку. Місце, яке для неї обрали, можна назвати «секретним», адже 75 років тому тут діяла повстанська школа УНС «Трембіта», про яку на той час знали лише одиниці. Повстанці залишили на згадку про себе лише одне слово, викарбуване на камені. Нині це місце знайти також непросто, але, потрапивши сюди, кажуть місцеві, можна з полонини півсвіту побачити. «Галицький кореспондент» вирушив на пошуки. Докладніше >>

У Чорному морі знайшли найстаріший затонулий корабель в ідеальному стані

Археологи знайшли на дні Чорного моря корабель, який, на їхню думку, пролежав під водою понад 2400 років. Дослідники з Британії та Болгарії вважають, що знайдений корабель завдовжки 23 метри – це давньогрецьке торговельне судно, передає ВВС. Його щогла, штурвал та інші частини чудово збереглися на глибині трохи більш ніж 2 км. Цьому сприяла нестача кисню Докладніше >>

Жіночі сторінки історії

Жіночі сторінки історії… Таких сторінок немає в підручниках. Історія людства від давнини до сьогодення залишається історією чоловіків. Століттями суспільство замовчує ту роль, яку дійсно відігравала жінка, відводячи для неї сімейно-побутові та обслуговуючі сфери життєдіяльності. Скільки імен залишилися невідомими лише тому, що вони жіночі… Докладніше >>