Про те, як виглядало місто раніше пригадав Oleg Golovenskyy. У соцмережі він поділився старими поштівками із зображенням Івано-Франківська, зауваживши, що у місті було значно більше зелені: “Який зелений колись був Івано-Франківськ… З колекції старих поштівок юного колекціонера”, – йдеться у дописі. У коментарям франківці вгадують ті чи інші локації, діляться також цікавими спогадами. Нагадаємо, Рай на землі: Докладніше >>
«Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього», – говорить народна мудрість. І це справді так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Цю засаду сповна сповідує у своєму житті і творчості відомий прикарпатський краєзнавець і письменник-публіцист Василь Романюк. Це підтверджує і нова його книга, яка побачила світ в івано-франківському видавництві «Симфонія форте» і якою він завершує свою трилогію «Місто між двома Бистрицями». Докладніше >>
Спробуємо відкрити Вам, шановні читачі, малознану сторінку історії нашого міста Івано-Франківська. А саме як окупаційна німецька влада вивозила з нього на примусову працю до Третього Рейху його жителів. При цьому ми, звичайно, опираємось на архівні джерела. Як визнає автор найвідомішої праці з історії примусової праці в Третьому Рейху Ульріх Герберт, націонал-соціалістичне «використання іноземців» у 1939-1945 роках стало найбільшим з часів рабства в історії масовим застосуванням іноземців у господарстві окремої країни. Докладніше >>
Рада Івано-Франківської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ухвалила рішення про встановлення анотаційної дошки на будинку міської поліклініки №5 полковому лікареві УСС-УГА, хорунжому Богданові Кисілевському. Це рішення підтримали члени ради обласної організації товариства. Після цього з клопотанням звернулися до міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа. 10 січня 2018 р. за сприяння очільника міста відкрили пам’ятну дошку полковому лікареві УСС-УГА Б. Кисілевському. Докладніше >>
7 червня 1947 р. в місті Станіславі була засуджена до двох років ув’язнення за статтею 170 параграф «в» через квартирні крадіжки Дора Іванівна Петрова, яка працювала негласним співробітником Управління МДБ в Станіславській області протягом 5 місяців. З касаційної скарги засудженої випливало, що Петрова заледве не ідеальна «радянська людина»: «брала активну участь на фронтах Вітчизняної війни, показала себе прекрасним бійцем, вірною дочкою нашої Вітчизни». Докладніше >>
Впродовж багатьох років, запрошуючи гостей на великі свята чи громадські фестини до Братишева Тлумацького району, організатори урочистостей додавали зазвичай чотири магічних слова: «Буде наш Михайло Головатий». Тож коли у травні 2016-го він – уродженець Братишева – відійшов у вічність, село ніби втратило свою ідентичність. Однак на сьогодні це гірке відчуття відступило. Докладніше >>
Основним заняттям гуцулів, якому приділялося найбільше уваги було скотарство. Впродовж сотень років горяни вирощували тварин, які давали їм їжу та одяг. Атмосфера спокою та гармонії надихала мешканців Карпат на творчість. Розвиток промислів та ремесел дозволяв не тільки розкрити талант, а й був життєвою необхідністю. Різьба по дереву, обробка шкіри, гончарство, вишивка та ткацтво – все Докладніше >>
У Франківську оголосили прийом творів та робіт на здобуття обласної премії імені Патріарха Володимира Романюка та імені Митрополита Андрея Шептицького в галузі духовної літератури, мистецтва та архітектури. Такими преміями відзначають твори духовної літератури, мистецтва і архітектури, виконані на найвищому професійному рівні, які стали мистецьким надбанням, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну Докладніше >>
Про це мовилось сьогодні, 16 січня, під час оперативної наради. Начальник відділу внутрішньої політики Ігор Кінаш повідомив, що в рамках відзначення річниці бою під Крутами у місті відбудеться ряд заходів. Зокрема, на території палацу Потоцьких відбуватиметься реконструкція бою під Крутами. Дійство триватиме близько години. Читайте також: У Франківську на День Соборності утворять символічний ланцюг єднання Довідково: Докладніше >>
Про це мовилось сьогодні, 16 січня, під час оперативної наради. День Соборності відзначатимуть 22 січня. Тож міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків запропонував утворити символічний ланцюг єднання. «Треба щось подумати, щось креативне зробити. Бо в нас все по старинці йде. Треба опрацювати з поліцією питання безпеки. Давайте вздовж вулиці Грюндвальської зробимо символічний ланцюг єднання», – запропонував мер. Докладніше >>
В Івано-Франківську нещодавно під час проведення ремонтних робіт на площі Міцкевича виявили нові історичні знахідки. Ними виявились залишки речей XVIII століття: люльки, фрагменти для рибальства, частини посуду та кахелю. Також збереглися рештки свійських тварин. Через це роботи на площі Міцкевича було вирішено призупинити і розпочати перевірку. «Галицький кореспондент» вирішив поцікавитись у керівника Прикарпатської постійно діючої Докладніше >>
Рідний брат очільника Станиславівської студентської громади Леоніда Заклинського Роман народився 8 квітня 1852 року Божого у Маринополі (нині Міріямпіль). Він був відомий на Західній Україні як член-засновник Руського Товариства Педагогічного і співредактор заснованої при цьому ж товаристві в 1886 р. «Бібліотеки для молоді», в якій до 1906 р. з’явилося 118 випусків. Роман Заклинський досліджував творчість О. Федьковича, був автором і видавцем багатьох популярних книжок, між ними й під ручника «Географія Руси» (1887 р.). Докладніше >>
10 січня о 14.00 у театрально-концертній залі «Габсбург» Мистецького центру «Світовид», м. Коломия, відбудеться презентація перших трьох томів продовжуваного видання «Усна історія російсько-української війни». «Усна історія російсько-української війни» – це проект істориків Запорізького національного університету, що реалізовується за підтримки Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА та Українського інституту національної памʼяті, пише НТК. Водночас Докладніше >>
Наприкінці 2017 р. у львівському релігійному видавництві «Покрова» побачила світ книга «Старі Кути зачарованої Гуцульщини», робота над якою тривала понад шість років (Сенюк М. Старі Кути зачарованої Гуцульщини. ― Львів: Покрова, 2017. ― 752 с.). Її авторка ― Марія Сенюк ― тривалий час ретельно збирала матеріал, дотичний до найрізноманітніших аспектів історії, життя й побуту Старих Докладніше >>
Зима в Карпатах до останнього часу завжди була сніжною, з великою кількістю заметілей та хурделиць, не одного подорожнього на верхах збивала з ніг стрімка віхола. Природна краса зимових гір створює неповторну атмосферу свята, особливо Різдва. Гуцули з великим душевним трепотом очікують на головне християнське свято зимового періоду. Перед ним додому повертаються звідусіль, як колись, так і тепер, щоб у своїй хаті спожити святу вечерю. Нашим читачам ми хочемо розповісти про особливості гуцульського Різдва Докладніше >>
Випускниця Івано-Франківського національного медичного університету, член Спілки фотохудожників України, митець Йордана Дранчук, працює над проектом «Архітектура. Музика. Балет.», поділилася світлинами центрального корпусу ІФНМУ, які вона зробила в рамках цього проекту. Автором і виконавцем проекту, а також основним організатором і режисером знімального процесу є сама Йордана Дранчук. Він відбувається у співпраці з ГО «Франківськ, який треба Докладніше >>
В очікуванні Нового року кожен із нас покладає великі надії та сподівання на прийдешній рік, в якому мають здійснитися усі наші нереалізовані плани та найзаповітніші мрії. Залежно від ментальності та обрядовості, кожен народ виробив свої оригінальні звичаї зустрічі Нового року. У цій статті ми з вами розглянемо цікаві особливості новорічних традицій України та інших країн Європи і звернемо увагу на становлення сталої календарної дати Нового року. Докладніше >>
Тоді на маршрут №1 “вул. Хіміків – Вокзал” виїхали перші 10 тролейбусів марки ЗіУ-682. Докладніше >>
Серед славних галицьких родин важливу роль у культурно-громадському житті відігравав рід Заклинських. Один із синів галицького ремісника Онуфрій Заклинський (1777-1832) був парохом с. Озеряни (тепер Тлумацького району). В Онуфрія та Марії з Туркевичів було восьмеро дітей. З них п’ять синів: Гнат, Олексій, Михайло, Іван і Теофіл та три доньки. Найстарша з них, Софія, вийшла заміж за отця Андрія Щуровського у Вовчківцях (нині Снятинського району). У них було семеро доньок… Докладніше >>
Першу календарну реформу римського календаря здійснив близько 690 року до нашої ери диктатор Риму Нума Помпілій, який збільшив кількість днів у році до 355, а число місяців – до 12. Тоді ж було додано нові місяці – «януаріс» та «фебруаріус». Перший з них присвятили богові часу Янусу, а другий – етруському богові підземного царства Фебруусу. За твердженням відомого українського вченого, астронома, професора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Івана Климишина, який досліджує історію календаря, в цей час римляни перейшли до впорядкованого місячного календаря за грецьким зразком. Докладніше >>
Палій Юлія
Війна змінює всіх. І з кожними змінами вона ставить перед нами все більше викликів. Нам як суспільству, яке живе в нових умовах, важливо не ігнорувати й не замовчувати, а навчитися говорити та вирішувати питання, які стають життєво важливими. Відновлення емоційної стабільності не менш важливе ніж фізичний відпочинок. І якщо є варіанти підтримки, які можуть допомогти
Деркачова Ольга
Що ви знаєте про ліногравюру? А що ви знаєте про чекання? Відповідь на перше питання знайти легше і швидше, тут навіть штучний інтелект не збреше. З іншим трохи складніше, бо жоден чат gpt не розкаже, як це і чому це, у жодному словнику не знайдеться слів, необхідних не для розуміння лексичного значення, а для відчуття
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного