Галицький Кореспондент |26.01.201611:56

Дві батьківщини поневолі

Михайло Синютка, якому незабаром виповниться 87 років, народився в курортному селищі Романів-Живець (Підкарпаття) на Лемківщині у родині свідомого українця. Тепер чоловік живе вдвох із незрячою дружиною у с. Дзвинячі поблизу Снятина. Докладніше >>

Галицький Кореспондент |24.01.201613:17

Про лісничих, радянських партизанів і німців у лісах Надвірнянщини

Серед українців побутує анекдот про бій між радянськими партизанами і німцями, який тривав доти, поки в ліс не прийшов лісничий і не вигнав з лісу і тих, і тих. На подібну ситуацію вдалося натрапити, гортаючи матеріали кримінальної справи Панівника Миколи Івановича, 1905 р.н., уродженця с. Білі Ослави Надвірнянського району. Докладніше >>

Галицький Кореспондент |20.01.201616:53

Кому дістануться бідони історії?

В останній день минулого року до рук науковців потрапив бідон з документами Калуського окружного проводу ОУН. Це вже не перша знахідка архівів українського підпілля часів визвольної боротьби середини ХХ століття. Аналогічні реліквії знаходили і продовжують знаходити на Івано-Франківщині, Львівщині, Тернопільщині. Та, як не прикро, їхнім пошуком здебільшого займаються люди, які потім продають знайдене на аукціонах та чорному ринку за великі гроші. Докладніше >>

Галицький Кореспондент |17.01.201616:23

Через СУМ – до збройної боротьби за незалежність України

Шляхи, якими йшли галичани до усвідомлення необхідності збройного опору радянській владі і боротьби за незалежну Україну, були різними. Для Івана Антоновича Дзьоби, що народився 1927 року в селі Петрилів Тлумацького району в селянській сім’ї, цей шлях проходив через вишколи Спілки Української Молоді (СУМ). Докладніше >>

Галицький Кореспондент |15.01.201616:47

Олекса РІЗНИКІВ: «Українцям шкодить їхня м’якотілість»

12 січня в Україні відзначали День українського політв’язня. Якщо раніше можна було сподіватися, що цей термін стосуватиметься тільки радянських часів, то тепер все більше переконуємося, що, на жаль, він буде актуальний, допоки живе людство. Докладніше >>

Галицький Кореспондент |05.01.201613:31

Старий Станиславів: Край Яворських

Від фабрики машин і ливарні заліза Яворських не залишилося й сліду. І все-таки Яворські навіть сьогодні присутні в Івано-Франківську. Ходячи вулицями, досить дивитися під ноги. На залізних відкидних каналізаційних люках, а також на решітках для стічних вод є видний напис: JAWORSKI. Також на чавунних підніжках лавок у давніх парках Станиславова. Докладніше >>

Галицький Кореспондент |02.01.201611:13

Підвищення явки виборців по-більшовицьки

Під час місцевих виборів 2015 р. явка виборців загалом по Україні склала 46,6%, а по Івано-Франківській області вона була не набагато більшою – 52, 9%. Це не тільки серйозно підірвало легітимність новобраних депутатів місцевих рад та очільників населених пунктів, а й засвідчило недостатній рівень роботи політичних сил з мобілізації власного електорату. Докладніше >>

Бабій Ірина |01.01.201612:16

Степан Бандера — людина-прапор

Те, що Степан Бандера посів трете місце в десятці «Великих українців», зовсім не означає, що його життя й суспільно-політичні погляди є знайомими та близькими широкому загалу. Бандера залишається для багатьох містичним прапором національно–визвольного руху, аніж реальною людиною. Докладніше >>

Галицький Кореспондент |22.11.201516:29

Початкова школа і перекази про Потоцьких

Продовжуємо публікувати вперше перекладені українською спогади польського публіциста й журналіста Тадеуша Ольшанського про його рідний Станиславів (із книги “Креси Кресів”, 2008). Докладніше >>

Галицький Кореспондент |12.11.201510:44

Сучасна польська спільнота Івано-Франківська

Синусоїда історії дуже часто змінює звичні, здавалося б, уклади до невпізнання. Ще якихось 90 років тому Станиславів і загалом Західна Україна входили до складу Другої Речі Посполитої, поляки, які і євреї, становили левову частку мешканців нашого міста (майже 22 тис.), в той час, як українців у Станиславові налічувалося всього 8,5 тис. Упродовж 70 наступних років у горнилі історії – війни, репатріації і комуністичного режиму – все докорінно змінилося. Докладніше >>

Галицький Кореспондент |08.11.201517:55

Мер Хованець

Напередодні другого туру виборів мера Івано-Франківська доречно згадати найкращих бурмістрів Станиславова. Тож пропонуємо вашій увазі спогади Тадеуша Ольшанського, які вперше публікуються українською (із книги “Станиславів однак живе”, 2010). Докладніше >>

Галицький Кореспондент |04.11.201515:50

В Івано-Франківську презентували “Велику війну у маленькому місті”

Сьогодні, 4 листопада в Прикарпатському національному університеті відбулася презентація книги “Велика війна у маленькому місті”. Це оригінальна книга – фотоісторія Станиславова часів Першої світової війни (у світовій історіографії ця війна більше відома як “Велика війна”). Докладніше >>

Oleksandra Bakun |13.10.201509:34

В Івано-Франківську День захисника України відзначать патріотичним молебнем та концертом

14 жовтня в Івано-Франківську відзначатимуть  День захисника України, свято Покрови Пресвятої Богородиці, річницю створення Української Повстанської Армії, річницю з дня загибелі провідника ОУН Степана Бандери та День українського козацтва. З цієї нагоди в місті відбудеться низка заходів. Про це під час оперативної наради повідомив начальник відділу внутрішньої політики МВК Ігор Кінаш. За словами посадовця, 14 жовтня о 10.00 год. на Докладніше >>

Андрій Менів |07.10.201516:12

В Івано-Франківську відбулася презентація циклу монографій “Економічна історія Галичини”

Сьогодні, 7 жовтня, в Івано-Франківську відбулася презентація циклу монографій доктора історичних наук Прикарпатського національного університету Володимира Клапчука. Докладніше >>

Галицький Кореспондент |25.08.201512:25

Останній караїм Галича

Є у Галичі вулиця Караїмська, яка пам’ятає княже місто ще з ХІІІ століття. Вулиця є, а караїми, які її заселяли споконвіків, уже відійшли в історію. Тільки пам’ять про них стереже і передає дітям останній караїм Галича, 75-річний Шимон Морткович. З балкона його квартири на третьому поверсі відкривається панорама вулиці Караїмської, і він тепер, як єдиний повновладний господар, з висоти розповідає і відтворює її автентичне обличчя: «Ось тут була наша кенаса, он там – караїмський клуб, а ген біля дерева – мій отчий дім…» Докладніше >>