Український іконопис спочатку увібрав у себе досягнення візантійської цивілізації, її світосприйняття та естетику, а пізніше – і здобутки західноєвропейської культури. Найбільшим його досягненням було церковне малярство, а в ньому – іконостаси. Знаменитий золочений Богородчанський іконостас нині зберігається у Львівському національному музеї українського мистецтва. Цей шедевр давніх майстрів, датований ХVІІ ст., потрапив у 1875 році до Богородчан (шляхом купна по касаті Скита), звідти у 1916 – до Відня, а в 1924 – до Львова. Докладніше >>

Однією з найвидатніших перемог українського війська була  Конотопська битва 8 липня 1659 року, коли козаки під проводом гетьмана Івана Виговського вщент розгромили 100-тисячну  московську армію. Ясна річ, в радянських підручниках історії про неї не згадували. Самого ж гетьмана Виговського обзивали зрадником, польським, шведським і татарським запроданцем. Докладніше >>

Акуратно згорнутий паперовий сувій довжиною чотири метри – свій родовід ще від прапрапрадіда отця Григорія Кисілевського (1724-1796), в якому налічується більше півсотні священничих родин, зберігає пан Ігор Кисілевський з Івано-Франківська, рідний брат відомого в українській діаспорі на теренах Польщі художника Бориса Кисілевського. Їхній прапрадід – також о. Григорій (1773-1827), прадід – о. Микола (1813-1886), а дід – о. Ізидор (1848-1925) Кисілевські. Докладніше >>

На зламі ХІХ-ХХ ст. у Станиславові (нині Івано-Франківськ) відбулося пожвавлення театральної діяльності та почало розвиватися музично-хорове мистецтво. Осередком його розвитку було товариство «Боян», засноване у 1896 році. На цьому поприщі працювали троє ентузіастів співу: поштовий урядовець Ромуальд Зарицький, учитель та композитор Іван Біликовський і банківський урядовець та диригент Євген Якубович. Докладніше >>