Акуратно згорнутий паперовий сувій довжиною чотири метри – свій родовід ще від прапрапрадіда отця Григорія Кисілевського (1724-1796), в якому налічується більше півсотні священничих родин, зберігає пан Ігор Кисілевський з Івано-Франківська, рідний брат відомого в українській діаспорі на теренах Польщі художника Бориса Кисілевського. Їхній прапрадід – також о. Григорій (1773-1827), прадід – о. Микола (1813-1886), а дід – о. Ізидор (1848-1925) Кисілевські. Докладніше >>
На зламі ХІХ-ХХ ст. у Станиславові (нині Івано-Франківськ) відбулося пожвавлення театральної діяльності та почало розвиватися музично-хорове мистецтво. Осередком його розвитку було товариство «Боян», засноване у 1896 році. На цьому поприщі працювали троє ентузіастів співу: поштовий урядовець Ромуальд Зарицький, учитель та композитор Іван Біликовський і банківський урядовець та диригент Євген Якубович. Докладніше >>
Сьогодні, 27 серпня в Івано-Франківську відбувся допрем’єрний показ кінострічки “Заборонений”. “Заборонений” — український художній повнометражний фільм про життя та загадкову смерть відомого поета-шістдесятника, правозахисника, Героя України — Василя Семеновича Стуса та його боротьбу із радянською системою: “На словах пояснити чому назва фільму “Заборонений” важко, потрібно переглянути кіно, прочитати книгу. У нас була історія, коли телефонували Докладніше >>
З 23 по 25 серпня, на території Пнівського замку, що біля Надвірної, відбувався етнофестиваль “Дженджур Фист”. Нагадаємо, директор заходу Володимир Молдавчук розповів, що метою події насамперед було відродження Пнівської твердині як самобутнього осередку фортифікаційної споруди. Він також пояснив, що дженджур – це відомий лікувальний засіб ще з часів лицарства. Корінні жителі гір здавна вважають його окрасою Докладніше >>
18 серпня, в с.Темирівці Галицького району, урочисто відкрили пам’ятні знаки на відновлених могилах трьох воїнів УПА. Роботи на кладовищі провели в рамках проєкту “Відродження”, ініціатором якого є ГО “Галицьке районне об’єднання воїнів АТО”. Як повідомив голова громадської організації Артур Пірус, пам’ятні знаки вони відновлюють своїм коштом, а також завдяки благодійникам: “Ми шануємо героїчну жертву наших попередників Докладніше >>
До Другої світової війни про сестер-служебниць у Західній Україні знали майже всі. Це було чи не наймодерніше на той час жіноче чернече згромадження. Сестри жили й трудилися разом із простим людом, а в їхніх численних захоронках – свого роду дитячих садочках – виросли цілі покоління українців. Ще до сьогодні живуть на Галичині люди, які в дитинстві відвідували захоронки сестер-служебниць, і з особливою вдячністю згадують своїх виховательок. Докладніше >>
Під час ремонту дороги на вулиці Шевченка в Коломиї розкопали залишки муру з контрфорсами, передає НТК. Цікаву знахідку помітили перехожі й розповіли про неї краєзнавцеві Василю Нагірному. Він припускає, що це оборонний вал, який згадувався у архівах. Його звели ще в кінці XVI- поч. XVII століть, але простояв він недовго, адже вже у 1772 році в Докладніше >>
На зламі ХІХ і ХХ століть у Станиславові з’явився суто український навчальний заклад. Щоправда, він був не державний, а приватний. Інженер місцевої залізниці Олександр Осостович (поляк за національністю) передав свій невеличкий будинок на вулиці Заболотівській (нині – Василіянок) греко-католицькій капітулі. У пам’ять про передчасно померлих дружину-українку Корнелію та 18-річну доньку Марію він просив влаштувати там навчальний заклад і назвати його «Інститутом Марії» або «Марійським інститутом». У джерелах вказані різні дати відкриття цього інституту – 1 вересня 1899 та 1 вересня 1901 року. Докладніше >>
Майстерня “Треті Півні” зробила спробу відтворити неймовірну атмосферу і колорит гуцульського побуту поч. ХХ століття, який показаний у всесвітньо відомому кіношедеврі Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”, повідомляють у спільноті “Топірець”. Їхній сюжет дещо відрізняється від оригінального, але до декотрих світлин вони додали кадри з фільму, які були для них натхненням. Читайте також: Франківцям показали унікальну виставку Докладніше >>
Одне із найстаріших приміщень Брошнів-Осади, яке збудували ще австрійці у 1927 як житло для керівництва заводу «Глезінгера», тепер стало комунальною власністю громади. Про це повідомляють на сторінці Брошнів-Осадської об’єднаної територіальнї громади, зазначаючи, що це справді історична подія. У цій будівлі, що навпроти адмінбудинку селищної ради, раніше розміщувалися Музей депортацій українців та Музей історії селища та фольклорного Докладніше >>
29 червня у с. Тишківцях, що на Городенківщині, відбувся Форум українських родин та відкриття музею-резиденції Шухевичів. Поблагословити добре починання Форуму, який тут проводиться вперше, завітав єпископ Коломийський УГКЦ кир Василій (Івасюк), повідомляють у пресслужбі єпархії. Звертаючись до присутніх владика зазначив, що в усі часи по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Насамперед тому, Докладніше >>
Василь Ігнатенко був одним з перших пожежників, які прибули на Чорнобильську АЕС гасити звичайну пожежу (як вони тоді думали). Сьогодні історію Василя і Людмили Ігнатенко знає весь світ завдяки серіалу «Чорнобиль» від НВО, прем’єра якого відбулася 6 травня 2019 року. Чи чесні були творці серіалу з глядачами, розповідаючи про долю героя і справжній подвиг самовідданості, який зробила його 23-річна Докладніше >>
Щоб сформувати лояльну суспільну думку, кожен політичний режим обирає об’єктом свого впливу молоде покоління. На західноукраїнських землях у міжвоєнний період (1920-1939 роки) польська влада теж намагалася впливати на молодих галичан. Уряд другої Речі Посполитої сподівався, що виховає відданих громадян, запровадивши ефективну систему шкільництва. Докладніше >>
Сьогодні, 21 червня, Калуш відвідала американка Глен Александр з Сієтла (США) та її дві дочки. Дідусь Глен був євреєм, який жив у Калуші до 1921 році, передає “Калуш ФМ”. Останні 5 років пані Александер займається вивченням свого родоводу, тому і приїхала на Прикарпаття разом зі своїми дорослими доньками. У Калуші американки пройшлись містом, відвідали музеї та побували Докладніше >>
За Австро-Угорщини впродовж тривалого часу бургомістрами на Прикарпатті були представники різних національностей: українці, поляки, євреї, німці. Від особи бургомістра чи повітового старости значною мірою залежав добробут мешканців. Скажімо, першим міським очільником – бургомістром Богородчан – з 1870 до 1915 року (з перервами) був українець Андрій Волощук (1838-1915). Хто він і що зробив для цього містечка? Докладніше >>
У Суботові Чигиринського району на Черкащині під Іллінською церквою знайшли пдземний склеп, який, на думку фахівців, може виявитися місцем поховання гетьмана Богдана Хмельницького та його сина, передає “Укрінформ”. Про це на своєму сайті проінформувала громадська організація “Фонд Великий льох”, яка займається історичними пошуками. “У Суботові науковці знайшли ймовірне поховання Хмельницького. У родовій церкві-усипальниці георадари зафіксували Докладніше >>
З нагоди Дня батька, виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун привітала свого тата і розказала всім його біографію. Виявляється, батько Уляни – Юрій Юрків народився в Рогатині у 1935 році: “Одні з найсильніших спогадів батькового дитинства — коли він був зовсім маленьким, його віддали до бабусі з дідусем, бо батьки були задіяні в підпіллі, Докладніше >>
На військових картах Першої світової війни гору Маківку позначали як «висота 958». Після весни 1915 року вона увійшла в історію як символ героїзму Леґіону Українських січових стрільців (УСС). Гора Маківка розташована неподалік оспіваного Іваном Франком у «Захарі Беркуті» села Тухлі, яке знаходиться між містами Сколе і Славськом. Докладніше >>
Сучасні технології впевнено увійшли в наше життя. Однією з найновіших зараз є доповнена реальність, якій пророкують в найближчі кілька років стати наступним поколінням інтерфейсів для взаємодії людей і фізичного світу. Щоб познайомити прогресивних людей Івано-Франківська з можливостями таких технологій, компанії Devlight та WOOO Agency створили спільний соціальний проект, ідея якого полягає у знайомстві з історією Докладніше >>
Польсько-українська війна 1938-1947 років була зумовлена тим, що українці виступали за створення Української держави разом з західноукраїнськими теренами, а поляки прагнули відновлення Польщі в кордонах вересня 1939 року. На Прикарпатті це протистояння призвело до значних людських і матеріальних втрат. Прихід радянської влади в 1944 році польське підпілля спочатку намагалося використати для придушення українського визвольного руху як самостійними акціями, так і в співпраці з представниками нової влади. Докладніше >>
Палій Юлія
Часто, коли мені доводиться їхати до Вови, я думаю, що я погана мама. Бо ж залишаю дітей та їду в місця, з яких завжди є ризик не повернутися. Жовтень 2022 Як же я ненавиджу все, що пов’язане з московією. Знайшла свій шкільний зошит із записами перших віршів. Російською. Спалила. Кілька книг, теж російською, віддала в
Деркачова Ольга
Якщо ви хоча би раз були у нашому Івано-Франківському драмтеатрі, то можете сміливо сказати, що знаєте цього митця, бо ж бачили його роботи. Маю на увазі керамічний рельєф усередині, повз який не можна просто пройти і забути. До речі, якщо уважно придивитися до плитки з трьома гуцулами, які сидять і грають на сопілках, то
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного