Йому 67 років, але своє життєве покликання цей чоловік із Коломийщини почав реалізовувати лише недавно. Свого часу він здобув освіту фельдшера. Працював у санітарній службі. Потім вчився у київському торгово-економічному інституті, і далі купу років розвивався у сфері торгівлі. Доріс аж до директора підприємства. Але та робота не гріла душу. Микола Гаєвий змалку тяжів до поезії, писав вірші про все на світі. Дуже любив вишивати. Докладніше >>

Час від часу вона стає справжньою птахою. Ні, це не метафора. 38-річна франківчанка Оксана Тенюх – єдина жінка в Західній Україні, яка опанувала політ у костюмі-крилі (або ж вінгсьют, що має аналогічне значення у перекладі з англійської). Докладніше >>

Мозаїка – це картини, що пишуться для вічності. Такими словами відомого італійського художника Доменіко Гірландайо розпочинається альбом робіт івано-франківського майстра з мозаїки Олега Дунаєвського. Докладніше >>

Розчарування у справі, якій ти присвятив багато років життя, – це не глухий кут, а лише дороговказ на інший напрямок. 30-літній іванофранківець В’ячеслав Дроздов ще змалку професійно займався плаванням, віддав спорту аж 14 років, назбирав оберемок перемог, здобув звання майстра спорту України і… розчарувався. У певний момент хлопець зрозумів, що вершина у спортивній кар’єрі, до якої він так довго крокував, не дала очікуваного відчуття внутрішнього щастя. Хотілося кардинально змінити вектор життя. Але куди і як? Докладніше >>

Вимагай неможливого – отримаєш максимум. Саме такого сміливого принципу дотримується 18-літній коломиянин Богдан Дмитрик, який планує підкорити світові сцени і стати видатним скрипалем. Не мріє, а саме планує, адже хлопець точно переконаний – йому все вдасться. Докладніше >>

Від науковця до сомельє. Закінчивши аспірантуру в напрямку психології, іванофранківець усвідомив, що найближчими роками ця діяльність не прогодує його сім’ю. «Є сенс ставати професором, але поки ти досягнеш цього ступеня, будеш сивим і старим, – пояснює Антон. – Якщо б я жив, наприклад, у Німеччині чи США, то однозначно б продовжував розвиватися як науковець. В Україні це доволі складно». Докладніше >>

Смілива франківчанка навчається на четвертому курсі одного з місцевих вишів, де опановує чеську філологію. А попри це, добряче тямить у бюджетних і цікавих подорожах, адже об’їздила вже великий шмат України та пів-Європи. І навіть веде свій блог мандрівника «Записник динозабрика». «Щоправда, там значно менше розповідей, ніж могло би бути, адже я трохи ледачий блогер», – усміхається студентка. Докладніше >>

31-річний священик парафії великомученика Юрія УГКЦ в с. Угорники Мирослав Татумиряк випікає просфори – богослужбовий літургійний хліб, який використовується під час Літургії для Євхаристії та під час проскомидії для поминання живих та померлих. Отець Мирослав уже набив руку в цій справі, адже випікає просфори ще з часу навчання в семінарії. Докладніше >>

У своїх 24 роки івано-франківський майстер з художнього татуювання і пірсингу Сергій Чумальчук уже здобув дипломи за перші місця в тату-фестивалях у Харкові та Львові. А ще в цього хлопця в обох вухах тунелі (розширені дірки), пірсинг на губі, тату на руках та… два язики (спліт язика – один із видів модифікації тіла, коли цей орган скальпелем розрізають від кінчика до середини). Докладніше >>

55-літній прикарпатець Петро Струк каже, що звик радіти з того, що має. А має він дуже багато: величаві гори, красиві ліси та стрімкі ріки. Все своє життя чоловік мешкав на Надвірнянщині, у гірській місцевості. Із заплющеними очима може обійти її і не заблукати, а це близько 50 км. Докладніше >>

28-літній іванофранківець Ігор Романчук працює програмістом, вивчає іноземні мови, гасає на велосипеді, пише вірші, відвідує християнські спільноти, бере участь у благодійних проектах, закінчив фотошколу, літав на параплані, об’їздив мало не всю Україну і ще чи не півсвіту. І байдуже, що хлопець народився зі складною недугою – ДЦП. Хвороба його ніколи не лякала і жодного разу не змусила опустити руки. Навпаки, амбіції іванофранківця ллються через край. Докладніше >>

Коли Роман Дорожівський разом зі своїми побратимами везе допомогу на схід, буває, що дорогою військові їх навіть не спиняють, ба більше – честь віддають. Чоловіки настільки екіпіровані, що їх нерідко плутають із вояками. Мета цих поїздок – не лише доставити солдатам необхідні речі та їжу, але й допомогти зводити укріплення, воювати з ворогом. Докладніше >>

Франківчанка Галина Григорук, крім того, що займається лікарською і викладацькою діяльністю, є автором численних картин. Вона переконана, що лікування засобами образотворчого мистецтва покращує психофізичний стан пацієнтів. Таку думку підтримують і її колеги, друзі та пацієнти: «Вашими картинами можна лікувати хворих – настільки вони позитивні». Докладніше >>

У цього 32-літнього іванофранківця доволі незвичайна професія. Він мовчки уміє розповісти неймовірну історію, а самим лише поглядом зворушити, здивувати і навіть розсмішити. Він презентує різноманітні образи за допомогою міміки, жестів і пластики тіла. Артур Гулько – мім, а час від часу перевтілюється ще й в живу скульптуру. До речі, в Івано-Франківську в сфері пантоміми працюють лише троє людей. Докладніше >>

Не маючи художньої освіти, цей 52-літній іванофранківець протягом свого життя власноруч розмалював уже не один десяток прикарпатських церков. Усіма його іконами, як запевняє сам Василь Диндин, можна вистелити величезний стадіон – так їх багато. А ще скільки їх у приватних колекціях і просто в домівках тих, кого зачарував талант цього обдарованого чоловіка! Докладніше >>

Завідувач кафедри загальної практики (сімейної медицини), фізичної реабілітації та спортивної медицини Івано-Франківського національного медичного університету Василь Міщук так багато всього колекціонує, що й заплутатися легко. Медик полюбляє мандрувати, тож з усіх нових країн і навіть містечок привозить чимало сувенірів – для кожної колекції. Докладніше >>

27-річна франківчанка Ольга Пітулей відчула в собі поклик до волонтерської діяльності ще у підлітковому віці. Все почалося з молодіжної організації «Спілка української молоді в Україні», яка займається вихованням молоді і юнацтва на патріотичних і християнських засадах. Молодіжні табори, семінари, тренінги, прощі… Життя дівчини вирувало різноманітними просвітницькими заходами та ініціативами. Докладніше >>

Якось 35-річний іванофранківець Тарас Олійник посперечався з колегою на ящик дорогого шампанського, що за два місяці зможе схуднути і нарешті позбутися жартівливого прізвиська Жерар Депардьє. Тарас Олійник любив часто, багато і калорійно поїсти, особливо ввечері, та був справжнім товстуном – важив 104 кг. У своїх 27 років чоловік виглядав на кілька десятків старшим. Докладніше >>

Івано-франківський ресторатор Сергій Горобейко ще в 2004 році був активним учасником Помаранчевої революції, допомагав активістам речами і продуктами. Коли на сході України розгорнулися воєнні дії, Сергій разом із однодумцями був одним із перших в Івано-Франківську, хто розпочав волонтерські ініціативи на підтримку вояків у зоні АТО. Вже незабаром іванофранківець і сам вирушив на фронт як доброволець. Докладніше >>