З другої половини 1944 р. через вступ Червоної армії в Західну Україну членство ОУН-УПА втратило можливість запроваджувати власну економічну політику і перейшло від конструктивної роботи з побудови власної економічної системи до деструктивної роботи зі знищення ворожої. На цьому етапі на перше місце виступила антиколгоспна боротьба та ліквідація активістів радянського режиму. Докладніше >>
Івано-Франківський обласний Музей визвольної боротьби імені Степана Бандери готує до видання 5 монографій про ОУН та УПА. Про це кореспонденту Укрінформу розповів директор музею Ярослав Коретчук. “Сьогодні ми готуємо до видання 5 монографій. До кінця року, сподіваюсь, з них 4 таки побачать світ. Найперша – це «Надніпрянці у лавах УПА. Книга друга». Це буде збірничок біографій Докладніше >>
Сьогодні, 1 лютого, в Івано-Франківську на Вічевому майдані відбувся флешмоб «Українські національні герої». Його влаштували з нагоди відзначення Дня пам’яті Героїв Крут та 90-ї річниці створення ОУН. Сергій Сивачук, лідер “Національного корпусу” на Прикарпатті каже, що флешмоб почався рівно о 12:00, бо саме тоді розпочав роботу конгрес української націоналістичної молоді у Відні. “Сьогодні молоді люди Докладніше >>
Сьогодні, 22 січня, в Івано-Франківську відбулась оперативна нарада у міського голови Руслана Марцінківа. Про проведення заходів, присвячених бою під Крутами та 90-ій річниці створення ОУН розповів начальник відділу внутрішньої політики Ігор Кінаш. «Зараз маємо ще не ювілейний рік, але все одно організовується багато заходів», – сказав Кінаш. Зокрема, 27 січня о 17 годині у Меморіальному Докладніше >>
Сьогодні, 21 грудня, в Івано-Франківську відбувається друге пленарне засідання 26-ї сесії обласної ради. Голова облради Олександр Сич повідомив, що 2019-й рік на Прикарпатті планується проголосити роком Організації Українських Націоналістів (ОУН). Депутат обласної ради Михайло Королик розповів, чому приймається таке рішення. “Ми повинні надихатися діями молодих людей, які ще тоді прагнули до сильної і незалежної України. Докладніше >>
Уродженець села Новиця Калуського району Ілля Григорович Романів, 1925 р.н., напевно, ніколи не зміг би передбачити, які круті розвороти життєвого шляху подарує йому Бог. Походив Романів з селян-середняків, отримав професію слюсаря. В листопаді 1941 р. Ілля добровільно їде на роботу до Німеччини, де працює спочатку в м. Штеттін на цукровому заводі, а потім на суднобудівному заводі «Одерверг» слюсарем. Докладніше >>
Втім, за словами Марцінківа, житла наразі немає Докладніше >>
Через опір радянській владі репресивна система в 40-50-х рр. ХХ ст. масово карала українців навіть за незначне сприяння повстанцям. Так, у с. Княже Снятинського району, за даними Ярослава Романюка, боївка ОУН діяла до осені 1951 р. Лише у 1946 р. у селі на нелегальному становищі перебувало 22 мешканці, по одній кримінальній справі проходило аж 15 осіб. І з них за судовим вироком від 17 червня 1946 р. було ув’язнено 12 односельчан на строки від 10 до 25 років. Докладніше >>
В районному Народному домі м. Галича відбувся вечір з вшанування пам’яті нагороджених лицарів ОУН-УПА Докладніше >>
Під час боротьби ОУН-УПА з радянським тоталітарним режимом у 40-50-х рр. ХХ ст. окремі голови сільрад паралельно виконували ще функції станичних ОУН і дезорганізовували радянську владу на місцях. Так, 28 січня 1948 р. вироком Військового трибуналу на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років і конфіскацією майна був покараний голова сільради села Пробабин Городенківського району Дмитро Миколайович Качур (1911 р.н., уродженець с. Пробабин), який до того ж був станичним ОУН та інформував УПА про всі дії радянської влади. Докладніше >>
Сьогодні, 25 лютого, в Центрі патріотичного виховання учнівської молоді ім. С.Бандери, що в Івано-Франківську, відбулася презентація книги Омеляна Коваля “Спомини мого життя”. У книзі-спогадах Омелян Коваль згадує, як у таборі розправлялися з братами Степана Бандери Олексою і Василем, описує два «українських» бараки в Аушвіці, в яких сиділи українці, ув’язнені за боротьбу за Українську Державу та Докладніше >>
Музей визвольної боротьби імені Степана Бандери, що в Івано-Франківську, поповнився кількома оригінальними листівками ОУН, придбані за кошти меценатів. Докладніше >>
Катерина та Петро Савчуки були політв’язнями та активними учасниками визвольного руху ОУН-УПА в 40-50 роках 20 століття. Петро Савчук був підрайонним провідником, псевдо “Блакитний”, член Української Гельсінської спілки, автор кількох книжок про визвольну боротьбу ОУН-УПА. Катерина Савчук – надрайоннна провідниця, псевдо “Ярослава”, теж член Української Гельсінської спілки, в’язень радянських таборів. Сім’я Савчуків постійно підтримували наших бійців Докладніше >>
Історики виклали у вільний доступ документи організації українських націоналістів (ОУН) та української повстанської армії (УПА) з архівів КДБ про польсько-українські відносини 1942-1947 років, передає УНН з посиланням на прес-службу Українського інституту національної пам’яті. “Історики виклали у вільний доступ 380 документів з теми польсько-українських стосунків у 1942-1947 рр. Жорстокість взаємного протистояння, спроби переговорів між підпільними структурами двох народів і навіть співпраця — Докладніше >>
7 липня в Івано-Франківську націоналісти вшанували пам’ять Степана Ленкавського. Докладніше >>
Під час руху опору ОУН-УПА радянській карально-репресивній системі осередок ОУН був сформований і в селі Рінь (нині частина села Микитинці Івано-Франківської міськради). Ліквідаційно-терористична група ОУН у селі працювала під керівництвом районного провідника Шрама. У м. Станиславові загалом були три пункти зв’язку, за допомогою яких здійснювалася вся робота ОУН в місті (на Гірці, на вул. Радянській і вул. Галицькій). Докладніше >>
14 червня 2016 року в Україні відзначають 125-ту річницю від дня народження визначного українського військового і політичного діяча, команданта УВО, засновника і провідника ОУН полковника Євгена Коновальця Докладніше >>
У селі Уніж Городенківського району живе Ганна Дмитрівна Гнидюк. Жінка пам’ятає, як в селі був польський пан, як він помер від серцевого нападу, а його син на власному скакуні поїхав захищати Річ Посполиту від нацистів (він приїжджав у село вже після війни, але то була вже не його земля). Докладніше >>
29 грудня 1946 р. у селі Дубовиця Войнилівського району енкаведистами були затримані Іван Омелянович Новицький (1925 р.н.), Омелян Васильович Новицький (1928 р.н.) та Степан Олексійович Куйбіда (1927 р.н.). У касаційній скарзі Степан Куйбіда писав: «Я дізнався, що у моєї тітки в Дубовиці украли свиню, і підозрювали, що її украв боєць «Нечай». Докладніше >>
Українська жінка – не тільки берегиня, мати, дружина, вона ще й воїн, якого криваве ХХ століття змусило освоїти усі військові професії. Серед учасників національно-визвольних змагань 1940-1950-х рр. ХХ ст. було багато жінок, які на рівні з чоловіками самовіддано присвячували своє життя боротьбі за незалежність України. Докладніше >>
Деркачова Ольга
«Я не знаю, чи малярство для мене є професією чи натхненням, але переконаний, що це суть мого життя. Якби в мене забрали фарби, пензлі, полотна і можливість писати, то це було б рівнозначно смерті», – сказав в одному із інтерв’ю Володимир Сандюк. А оскільки життя дається людині одне, то його варто жити так, як відчуваєш,
Палій Юлія
Коли чоловік йде захищати країну, його дружина автоматично потрапляє під пильну увагу суспільства. Вона “повинна” бути сильною, стійкою, підтримувати свого коханого та ще, разом з цим, залишатися завжди зразковою мамою, господинею, волонтеркою. Хто придумав образ “правильної” дружини військовослужбовця та чи існує він насправді? І чи повинна я відповідати чиїмось очікуванням та картинкам з інтернету? Я
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного