З вогню війни та в полум’я родинних чвар. Із фронту додому солдати повертаються іншими, що часто призводить до сімейних драм. Докладніше >>

З вогню війни та в полум’я родинних чвар. Із фронту додому солдати повертаються іншими, що часто призводить до сімейних драм. Докладніше >>
Існує анекдот про те, як батьки, яким увірвався терпець, кажуть своєму синові: «Ми тебе так розбалували, треба почати тебе бити». На що син обурюється: «Нічого собі… Розбалували ви, а карати будете мене?» У цьому жарті є велика доля правди: відповідальність за якість виховання дітей стовідсотково покладена на батьків. Докладніше >>
Наталія Чаплинська вже понад рік є співкоординатором центру психологічної допомоги учасникам АТО в Івано-Франківську. До того надавала психологічну підтримку майданівцям, пізніше – переселенцям. Була на передовій, на власні очі бачила, що таке війна. Співпрацює з діаспорою, передає необхідні засоби в госпіталі, військове обладнання бійцям на схід. Хоча найважливішою для неї залишається психологічна робота. Докладніше >>
Золото і світло – це мабуть, перше, що спадає на думку, коли стоїш в оточенні робіт Олега Заставного. Зрештою, виставка має назву «Світло без тіні». Інакше, певно, зі справжнім світлом і не може бути. Та й бачити усе, що довкола нас, можемо завдяки світлу. І вже на виставці пригадала собі, що росла з
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи