«Нашій сім’ї 7 років, – розповідає голова громадської організації «Молода просвіта» Євгенія Бардяк. – Коли ми з чоловіком познайомилися і почали зустрічатися (за рік до одруження), то завітали одного разу в місцеву піцерію. Замовили салат, який нам обом посмакував». Щоб показати свою турботу, Євгенія запам’ятала інґредієнти і приготувала цю страву сама. Потім принесла її на роботу коханому, який оцінив жест. Відтоді ця страва стала традиційною на їхньому сімейному столі. Докладніше >>
200 г вершкового масла змішати з 300 г борошна, додати 4 жовтки, 1 чайну ложку кориці, 100 г цукру, 1-2 столові ложки води (додала ще щіпку соди). Замісити тісто, поставити на годину в холодильник. Докладніше >>
1 кабачок вагою 450 г потерти на крупній тертці, відтиснути рідину. Додати 1 яйце, подрібнену зелень, сіль та перець за смаком, 1-2 столові ложки манки або сухарів, 600 г курячого фаршу. Докладніше >>
5 середніх картоплин, 4 яйця, 400 г курячого філе відварити окремо до готовності. 3 огірки почистити від шкірки. Докладніше >>
0,5 кг курячої печінки помити, просушити, посмажити в олії з двох сторін. Перекласти на тарілку. Докладніше >>
1 яйце злегка збити зі 100 г цукру, додати 100 г вершкового масла, 250 г борошна, 1\4 чайної ложки соди. Замісити тісто. У глибоку посудину викласти 1,5 кг сиру, 2 склянки цукру, 4 яйця, 6 жовтків, 3 пакетики ванільного цукру (по 11 г), 200 мл молока, 100 мл олії, 3 столові ложки манки, 2 столові ложки крохмалю. Ретельно збити блендером до однорідної маси. Докладніше >>
3 стебла зеленої цибулі і 3 гілочки кропу дрібно нарізати. Докладніше >>
«Цей торт до сьогоднішнього дня не мав назви, оскільки це мій фірмовий рецепт і над його назвою я чомусь навіть не замислювалася», – розповідає Руслана Василюк, директор «Центру розвитку міста і рекреації», який також обслуговує івано-франківський міський парк. Торт вдається дуже ніжний і не надто солодкий. «Вирішила назвати його «Улюблений», бо цей торт просто обожнює мій старший син, який, до слова, має неабиякий кулінарний талант», – додає Руслана Василюк. Докладніше >>
Наталя Шевченко, заслужена артистка України, солістка національного академічного гуцульського ансамблю пісні й танцю «Гуцулія», мама чотирьох діточок, серед яких трійнята-дівчатка, що народилися рік тому, ділиться простим рецептом дуже смачної страви. Докладніше >>
2 жовтки змішати з 50-70 г цукру, нагріти на водяній бані до розчинення цукру. Зняти з вогню, дати вистигнути. 90 г чорного шоколаду і 90 г вершкового масла розтопити на водяній бані, додати 1-2 столові ложки рому (коньяку чи лікеру) та 2 столові ложки міцної кави. Помішувати до отримання однорідної маси, додати жовткову суміш. Докладніше >>
1 почищену цибулину нарізати, посмажити в олії до золотистого кольору, додати 4 подрібнені зубці часнику та 2 середні морквини, потерті на крупній терці. Смажити, помішуючи, 3-5 хвилин. Докладніше >>
На дві порції: 3 огірки почистити від шкірки, нарізати маленькими кубиками. По 1-2 гілочки кропу, петрушки, м’яти промити, дрібно нарізати лиш листочки. Докладніше >>
Перший заступник голови Івано-Франківської ОДА Марія Савка найбільше любить страви з телятини. Найсмачнішою, як запевняє вона, виходить телятина з родзинками. Докладніше >>
250 г просіяного борошна з’єднати з 200 г м’якого вершкового масла, додати 200 г цукру, 1 чайну ложку ванільного цукру, 3 жовтки. Замісити тісто, покласти в морозилку на 30 хвилин. 300 г ревеню помити, почистити, нарізати шматочками, викласти у каструлю. Докладніше >>
2 чайні ложки паприки змішати з 3 подрібненими зубцями часнику, додати сіль та перець за смаком, 4 столові ложки оливкової олії, 1\2 чайної ложки меленого перцю чилі. Докладніше >>
200 г холодного вершкового масла перетерти з 300 г просіяного борошна на крихти, додати 150 г цукру та 1 чайну ложку какао (брала 1,5 столових ложки), перемішати. У глибоку посудину викласти 300 г сиру, 2 яйця, 2 столові ложки сметани, 3-4 столові ложки цукру, 1 столову ложку манки, щіпку соди. Збити блендером до однорідної маси. Докладніше >>
Два подвійні філе помити, просушити, розрізати кожне навпіл, а далі – смужками. Посолити, поперчити, збризнути соком 1 лимона. Дати постояти 20-30 хвилин. Докладніше >>
Одну очищену і нарізану цибулину посмажити в олії до золотистого кольору, додати 3 середні буряки, потерті на крупній терці. Накрити кришкою, тушкувати 20 хвилин. Перекласти овочі у каструлю, влити 1 л води, закип’ятити і варити 20 хвилин. Докладніше >>
Політик і науковець Сергій Адамович має добре хобі – збирати гриби. А у зв’язку з цим полюбляє різні страви з грибів. Дружина дуже вправно куховарить, а чоловік старається їй допомагати. Зараз уже можна збирати гливи, тому з читачами «Галицького кореспондента» Сергій Адамович ділиться рецептом їх приготування. Докладніше >>
Екс-директор обласної філармонії, музикант Андрій Савка куховарить нечасто. «Більше люблю поїсти і тих, які готують їжу», – посміхається він. Читачам «Галицького кореспондента» Андрій Савка рекомендує одну зі своїх улюблених страв. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи